Індекс рубрикатора НБУВ: П258.3-313

Рубрики:

Ожина

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено характеристику нових сортів гібридів ожини за товарними та споживчими якостями ягід і вмістом у них основних поживних речовин, а також висвітлено потенційну продуктивність і врожайність. Рекомендовано вирощувати сорти Агавам, Торнфрі, Орегон, Торнлес, форми 1 і Г-0-2-22.

Наведено результати лабораторних досліджень впливу високих температур на фізіологічний стан листя 25 сортів ожини в умовах західного Лісостепу України. За лабораторних умовах досліджено водно-фізичні властивості, такі як водоутримувальна здатність, дефіцит вологи й оводненість тканин листя. За стійкістю до втрати вологи досліджувані сорти розділено на три групи: високопосухостійкі (Black Diamond, Black Pearl, Chief Joseph, Heaven can Wait, Loch Tay, Natches, Orkan, Насолода, Chester, Ouachita), середньопосухостійкі (Karaka Black, Adriene, Asterina, Brzezina, Cacanska Вestrna, Navaho, Tornfree, Садове чудо, Jumbo, Kiowa, Reuben) та сорти з низькою стійкістю (Apache, Black Butte, Black Magic, Triple Crown). Найнижчим показником водного дефіциту характеризуються сорти Natches та Apache, а найвищим - Black Butte. Найвищу оводненість тканин листків ожини відмічено у сортів Loch Tay (58,9 %), Tornfree (59,7 %) та Brzezina (60,8 %). Найменш оводненими є тканини сортів Navaho та Black Butte (51,4 та 51,7 % відповідно).

Мета роботи - удосконалення первинних етапів мікроклонального розмноження Ожини звичайної Rubus caesius L. сорту Торнфрі, а саме введення у культуру in vitro для подальшого ефективного культивування. Використано методи введення ініціальних експлантів ожини в культуру in vitro і методи мікроклонального розмноження. Випробувано дві схеми стерилізації рослинного матеріалу Ожини звичайної з використанням препаратів фунгіцидної дії "Хінозол" та "Хорус" для виявлення найоптимальнішого саме для даного виду рослин. Вивчено вплив концентрації агару у середовищі на процеси приживлюваності, проліферації бруньок та індукцію множинних пагонів Ожини звичайної і вперше використовували напіврідке середовище. Середовище готували напіврідким (4 г/л агару) та твердим (8 г/л агару). Визначено оптимальну схему стерилізації рослинного матеріалу для введення Ожини звичайної в культуру in vitro та підібрано найбільш ефективний фунгіцидний препарат - "Хорус". Встановлено, що використання напіврідкого живильного середовища Мурасіге та Скуга для первинних етапів мікроклонального розмноження ожини в культурі in vitro надало можливість: підвищити приживлюваність експлантів порівняно з твердим середовищем на 30 %; прискорити проліферацію пазушних бруньок на 1 - 2 дні; підвищити інтенсивність утворення додаткових пагонів ожини in vitro в 6 - 7 разів. Висновок: на первинних етапах мікроклонального розмноження Ожини звичайної Rubus caesius L. сорту Торнфрі доцільно використання напіврідкого живильного середовища для покращення приживлюваності експлантів, більш швидкої проліферації бруньок та утворення нових множинних пагонів у культурі in vitro.

Висвітлено, узагальнено й обґрунтовано результати експериментальних досліджень адаптивного потенціалу 25 сортів ожини, із яких два – вітчизняної селекції, решта – інтродуковані, в умовах правобережної частини Західного Лісостепу України. Дослідження фенологічних фаз розвитку показало, що рослини ожини всіх сортів мають пізні строки цвітіння, що знижує ймовірність ушкодження квіток пізньовесняними приморозками. Найстійкішими до дії низьких температур – як -25, так і -30°С, виявилися рослини сортів "Садове чудо", "Orkan" та "Кiowa"; також стійкими до температури -25 °С є рослини "Ouachita" та "Čačanska Вestrna. Установлено, що рослини сланких сортів ожини є менш морозостійкими, ніж напівпряморослі та пряморослі форми. Комплексною стійкістю до посухи відзначилися рослини сортів "Natches", "Orkan", "Loch Tay" та "Chief Joseph", які характеризуються високим рівнем водоутримувальної здатності, оводненості тканин листків та нижчим показником водного дефіциту. Найвищу врожайність зафіксовано в сортів "Tornfree", "Asterina", "Čačanska Вestrna", "Chester" та "Heaven Can Wait". Найвищу економічну ефективність вирощування ожини забезпечують ранньостиглі сорти "Loch Tay" та "Brzezina". Досліджено особливості будови кущів, росту пагонів, функціональний стан листкового апарату ожини в річному циклі росту та розвитку, обґрунтовано їхній вплив на морозостійкість рослин як один із основних чинників, що обмежує поширення культури ожини. За результатами дисертаційних досліджень виділено сорти з високою адаптивною здатністю, які рекомендовано для подальших етапів сортовивчення та залучення в селекційні програми як носії господарсько-цінних ознак. Економічною оцінкою ефективності вирощування сортів ожини підтверджено перспективність та прибутковість цієї культури.