На підставі аналізу літературних джерел розглянуто специфічні особливості біохімії часнику як лікарської рослини. Розкрито роль сірковмісних сполук, зокрема, сульфоксидів, як речовин, що визначають фармакологічну цінність цієї рослини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*669.0 с3 + П241.57-31

Рубрики:

Загальна ботаніка

Часник

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати трирічних досліджень певних елементів вирощування часнику озимого та ярого в Лісостепу України. Проведено господарсько-біологічну оцінку сортів часнику "Промінь", "Старобільський місцевий", "Мармуровий", "Козак", "Добродій", "Хотинівський", "Шотинський" за врожайністю підземних і повітряних цибулин, масою, кількістю повітряних цибулин з одного суцвіття, біохімічним складом. Установлено вплив строків висаджування часнику озимого стрілкуючого зубками й однозубками з урахуванням виходу їх зі стану спокою на ріст, розвиток і продуктивність рослин. Кращий з них - початок I декади жовтня. Врожайність становила 12,3 і 13,3 т/га. Досліджено за господарсько-цінними ознаками сорти часнику ярого, а саме: "Український білий гуляйпільський", "Одеський 13", "Житомирський", "Вінницький", а саме: за врожайністю, масою та структурою цибулин, біохімічним складом. У часнику ярого визначено оптимальний строк висаджування садивного матеріалу - рано навесні за першої можливості виходу в поле, який забезпечує врожайність 4,3 т/га.

Викладено результати досліджень технологічних прийомів вирощування часнику нестрілкуючого ярого в південному Степу України. Визначено оптимальні параметри строків та глибини садіння, площі живлення рослин в залежності від фракції зубків і способу зберігання посадкового матеріалу.

Проаналізовано спектр мікобіоти ризосфери та органів різних сортів часнику. Виявлено ступені селективного тиску сортів часнику на видовий склад фітопатогенних грибів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.57-319.8

Рубрики:

Часник

Шифр НБУВ: РА398014 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.57

Рубрики:

Часник

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - наукове обгрунтування впливу елементів післязбиральної доробки (ПЗД) на збереженість часнику озимого. Тривале зберігання часнику від урожаю до урожаю є необхідною умовою безперервного забезпечення населення часником. Виникає необхідність проведення ПЗД часнику озимого, спрямованої на зменшення втрат і подовження тривалості зберігання. Важливим ланцюгом в цьому є післязбиральний період (досушування). Підсушений часник має підвищену стійкість проти ураження мікроорганізмами та менше втрачає масу під час зберігання. Застосування біопрепаратів під час ПЗД надає можливість зменшити втрати часнику озимого від мікробіологічних хвороб під час зберігання. Теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено, що природні втрати за весь період досушування часнику обрізного становили 15,9 % у сорту Дюшеста, 21,8 у сорту Мереф'янський білий. Така сама закономірність спостерігалась під час досушування часнику зі стеблом, втрати маси були 38,7 і 49,0 % відповідно. У структурі втрат часнику більшу частину становили втрати маси непросушених цибулин від 11,09 до 14,4 % залежно від сорту. Втрати від ураження хворобами коливаються від 5,28 до 12, 15 % і мають сильний кореляційний зв'язок r = 0,98. Вихід товарної продукції після шести місяців зберігання залежить від вологості шийки цибулин. У просушеного до вологості шийки 25 +- 1 % вихід товарної продукції становив 76,33 % у Мереф'янський білий і 78,59 % Мереф'янський рожевий (Дюшес). Часник просушений до вологості шийки 14 +- 1 % збільшував вихід товарної продукції до 82,98 - 80,15 %, не просушений зменшував до 72,25 - 63,45 % відповідно. Обробка цибулин часнику сорту Мереф'янський рожевий (Дюшес) перед зберіганням гліокладіном 2 % підвищила вихід товарної продукції на 10,1 %, сорту Мереф'янський на 10,2 %. Обробка фітоспорином 2 % збільшила вихід товарної продукції на 10 і 9,5 %.

Мета дослідження - експериментальне обгрунтування деяких адаптивних елементів технології виробництва часнику озимого, яке передбачає підбір сортів та строків висаджування. Дослідження організовано у зв'язку з тим, що часник дуже поширена в усьому світі овочева культура. Через вживання часнику в організм людини потрапляють природні вітаміни, цукри, органічні кислоти, харчові волокна, що забезпечують повноцінне харчування. Під час досліджень встановлено залежність збереження рослин і строком посадки. Краще за все зберігалися зубки часнику, які були висаджені у I декаду листопада - 86,4 - 93,6 % залежно від сорту. Досліджувані сорти Любаша та Харнас перевищували контрольний сорт на 7,2 і 2 %. Значно менше всходів було одержано у разі висаджування зубків у II декаді листопада (77,7 - 84,1 %), ще менше у III декаду жовтня (77,4 - 85,2). Різниця між варіантами досліду в розмірах кореневої системи до початку зимівлі в поєднанні з різницею у часі появи сходів навесні обумовило неоднакове наростання загальної маси рослин тільки до початку утворення цибулин (II - III декади квітня), коли у часнику посилюється ріст і розвиток підземних цибулин. До середини травня цей показник поступово вирівнюється за всіма варіантами. Найкоротший період від появи сходів до початку утворення підземних цибулин встановлено у сорту Любаша - від 38 до 45 діб, який у порівнянні з контролем був на 2 - 7 діб меншим.

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.57-4 + П241.57-374

Рубрики:

Часник

Шифр НБУВ: ВА868450 Пошук видання у каталогах НБУВ