Застосування біостимуляторів росту (івіну - 300 мг. д.р. на 1 га; емістиму-С - 5 мл. на 1 га; сукупно івіну та емістиму-С - 100 мг д.р. + 3 мл) на посівах моркви сприяє збільшенню урожаїв коренеплодів на 3-6 т з 1 га. При цьому коефіцієнт енергетичної ефективності становить 26-54; окупність 1 МДж додаткової енергії, пов'язаної із застосуванням препаратів, становить - 4,0-8,6 грн., а 1 грн. виробничих затрат - 24,4-43,8 грн.; умовно чистий доход з 1 га посіву за рахунок біостимуляторів становить 1169-2461 грн.

Ключ. слова: Daucus carota L., микроклонирование, непрямой соматический эмбриогенез, ранняя яровизация
Індекс рубрикатора НБУВ: П241.31-31,025

Рубрики:

Морква

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень із впливу передпосівної обробки насіння моркви стимуляторами росту на енергію проростання, лабораторну та польову схожість насіння, врожайність коренеплодів.

  Скачати повний текст

Установлено характер динаміки окремих агрохімічних показників темно-сірого опідзоленого грунту за різних строків внесення мінеральних добрив. Визначено вплив добрив за даних умов на інтенсивність проходження окремих фізіологічних процесів у рослинах. Визначено коефіцієнти використання основних елементів живлення з добрив. З'ясовано вплив даних мінеральних речовин, які внесено за різних строків, на величину врожаю та показники якості коренеплодів моркви столової. Визначено економічну ефективність та енергетичну доцільність застосування добрив.

Наведено результати дослідження розповсюдженості та циркуляції дихлордифенілтрихлоретану (ДДТ) та його метаболітів, фосфамідів і нітратів у трьох природних зонах України: Поліссі, Лісостепу, Степу. Доведено наявність ДДТ та його метаболітів, фосфамідів і нітратів у грунтах посадок і коренеплодах моркви посівної, відібраних з трьох регіонів України з різним ступенем антропогенного навантаження та встановлено фіторемедіаційні властивості цієї культури. Визначено роль кропиви дводомної як резерванта фітовірусів у агроценозах і природних місцезростаннях України. Зазначено, що вміст фітовірусів у ній підвищується під впливом антропогенного навантаження. Показано, що під впливом ксенобіотиків і вірусних інфекцій за природних умов вміст каротиноїдів у рослинах зростає в 1,1 - 1,67 рази. На підставі цього та даних літератури теоретично обгрунтовано роль каротиноїдів у реалізації адаптаційних механізмів природних і штучних популяцій певних видів рослин до дії песимальних доз факторів довкілля. Дослідно-промислову лінію з випуску масляного концентрату каротину за даним методом упроваджено у виробництво.

Наведено результати досліджень впливу вуглеамофоски на окремі показники родючості темно-сірого опідзоленого грунту та інтенсивність фізіолого-біохімічних процесів у рослинах. Встановлено, що удобрення вуглеамофоскою ("Текос-3") сприяє підвищенню врожайності моркви столової на 40 %, покращанню біологічної цінності та здатності до тривалого зберігання одержаної продукції. Визначено раціональні дози, проведено економічну й енергетичну оцінку внесення вуглеамофоски окремо та в поєднанні з вермикомпостом.

Виявлено сортові відмінності біохімічного складу видів моркви м'ясистої - Daucus carota L. та буряку звичайного коренеплідного - Beta vulgaris L., а також особливості екологічної мінливості біохімічних компонентів коренеплодів та джерела для селекції з високим вмістом сухої речовини, цукрів, моносахаридів, дисахаридів, вітаміну C, beta-каротину, бетаніну та низьким вмістом нітратів. Встановлено взаємозв'язки між компонентами біохімічного складу коренеплодів та урожайністю, продуктивністю погодними умовами (відносна вологість повітря, сума середньодобових температур, опади) та грунтовими факторами (живлення рослин азотом, калієм і фосфором). Проаналізовано мінливості біохімічних компонентів і з'ясовано джерела адаптивності, стабільності пластичності, селекційної цінності генотипів та гомеостатичності моркви. Удосконалено прискорені методи оцінки хімічного складу коренеплодів, які дозволили відібрати вихідні джерела висококаротинових форм моркви та високобетонінові - буряку столового. На їх базі створено сорти моркви Яскрава та буряку Бордо харківський, які внесено до Державного реєстру сортів рослин України на 2000 р. У Національному центрі генетичних ресурсів рослин України їм присвоєно номери відповідно IU025398 і UL5200009, а новому сорту моркви Барс у генофонді ВІР (Росія) - к-2469. Даний сорт готується до передачі у Державну комісію України з випробування та охорони сортів рослин.

Здійснено теоретичне узагальнення та практичне обгрунтування елементів технології мікрозрошення моркви на середньосуглинкових грунтах півдня України. На підставі результатів експериментальних досліджень доведено високу ефективність використання систем мікрозрошення під час вирощування моркви. Установлено показники водоспоживання залежно від способу поливу та рівня передполивної вологості кореневого шару грунту. Досліджено вплив способу поливу на мікроклімат. Доведено можливість і ефективність внесення засобів захисту рослин з поливною водою за системи мікродощування. За польових умов визначено параметри роботи систем мікрозрошення овочевих культур. Надано економічну оцінку елементам технології мікрозрошення моркви. Установлено, що найвища продуктивність і економічна ефективність забезпечується за сукупної дії факторів інтенсифікації, а саме: мікродощування або краплинного зрошення та диференційованого рівня передполивної вологості грунту (70 - 80 % HB), а також проведення підживлень з поливною водою.

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.31-317 + П478.1

Рубрики:

Морква

Грибкові та бактеріальні хвороби рослин

Шифр НБУВ: РА324871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено актуальні питання сучасного насінництва овочевих рослин, а саме: вдосконалено елементи технології вирощування маточників і насіння моркви зі збереженням сортових і морфологічних ознак. Виявлено позитивний вплив регуляторів росту, мікроелементів, термообробок у разі їх застосування для передпосівної обробки насіння й обприскування посівів на продуктивність, рівень врожайності, посівні та сортові якості маточників і насіннєвих рослин моркви. Визначено коефіцієнти кореляції між основними показниками формування росту та розвитку маточних і насіннєвих рослин моркви та їх урожайністю. Встановлено збереженість потомством сортових і основних господарсько-цінних ознак рослин моркви за умов використання насіння, одержаного після застосування регуляторів росту та мікроелементів. Розраховано економічну й енергетичну ефективність виробництва товарної та насіннєвої продукції залежно від застосованої обробки.

За умов лівобережної Лісостепової зони України досліджено й обгрунтовано закономірності формування високого рівня врожайності насіння моркви нормативної якості. Доведено можливість збільшення виходу маточних коренеплодів з одиниці площі, а також кількості вирощеного насіння у разі застосування маточників-штеклінгів у відкритому грунті. Визначено закономірності формування структури врожаю коренеплодів залежно від технології вирощування. Установлено параметри (вік, розмір, індекс форми, маса) маточних коренеплодів-штеклінгів. Доведено вплив будови насінного куща на його продуктивність залежно від віку та розмірів маточників і густоти насінних рослин. Визначено кореляційні залежності між дослідженими елементами технології та основними показниками росту та розвитку насінних рослин, а також їх урожайністю. Розраховано економічну й енергетичну ефективність ресурсозберігальної технології вирощування насіння у порівнянні з базовою. Установлено збереженість сортових і основних господарсько-цінних ознак рослинами моркви у разі використання насіння, одержаного з маточників-штеклінгів.

Вперше виявлено фізіологічні та морфофізіологічні особливості продукційного процесу посівів районованих на Львівщині (за умов Західного лісостепу України) сортів моркви та пастернака залежно від застосування регуляторів росту івіну та емістиму С. Визначено характер впливу препаратів на процеси проростання та початкового росту рослин, нагромадження в них фотосинтетичних пігментів і цукрів у вегетаційний період. Виявлено найбільш ефективні способи та оптимальні дози використання вітчизняних регуляторів росту, з'ясовано особливості впливу івіну та емістиму С на врожайність, елементний і біохімічний склад продукції.

  Скачати повний текст

Описано технологію вирощування моркви, наведено технологічну карту її вирощування з переважним використанням сучасної техніки вітчизняного та закордонного виробництва. Визначено собівартість вирощування моркви урожайності 600 та 800 ц/га.

Наведено результати досліджень із вивчення впливу способів поливу та внесення мінеральних добрив на збереженість коренеплодів моркви. Надано оцінку фактичних втрат продукції у перерахунку на одиницю площі та вихід товарних коренеплодів після зберігання. Завдяки застосуванню краплинного зрошення на фоні внесення мінеральних добрив вихід товарних коренеплодів моркви після зберігання з гектара зростає на 12,5 - 13,1 т. Економічна оцінка елементів технології довела їх ефективність; собівартість продукції після зберігання, відносно контрольного варіанта, знижується на 24,5 - 28,1 %.

Установлено, що під час вирощування моркви на продовольчі цілі у Лівобережному Лісостепу України кращим способом зрошення є краплинний. За допомогою цього способу поливу добрива потрібно вносити локально у грунт та проводити фертигацію два рази за вегетаційний період. Доведено економічну доцільність вирощування моркви на продовольчі цілі з використанням краплинного зрошення при внесенні добрив локально у грунт та проведенні фертигацій. При цьому одержано найвищу врожайність коренеплодів (37,8 т/га), рентабельність виробництва - 68 % та найнижчу собівартість однієї тонни продукції - 417,1 грн.

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.31-4

Рубрики:

Морква

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто модифікований спосіб зберігання маточних коренеплодів селекційних форм моркви посівної, в основі якого - скорочення втрат коренеплодів під час зимового зберігання та одержання чистосортного насіння заданих комбінацій у процесі селекційної роботи. Розглянуто модифікований спосіб зберігання маточних коренеплодів моркви посівної безпосередньо у полі, перспективний для освоєння в науково-дослідних установах та насінницьких господарствах у зонах Північного Лісостепу та Полісся України.

Исследована эффективность разных по составу продуктов ферментации при выращивании моркови. Наиболее эффективными оказались удобрения, в состав которых входит куриный помет и торф.