Проведено дослідження щодо вивчення впливу органічного та органо-мінерального фону добрив на урожай, кормову цінність і екологічну чистоту кормових буряків за умов кормової сівозміни Полісся України.

Висвітлено результати досліджень, проведених 1993 - 1996 рр. в УкрЦВТ, щодо впливу густоти насаджень на продуктивність і якість збирання кормових буряків.

Встановлено, що посів кормових буряків малими нормами висіву насіння, орієнтування сільськогосподарських машин у міжряддях, суміщення технологічних операцій і механізоване збирання дозволяє отримати економію витрат енергії на рівні 6,6-9,6 %.

Висвітлено результати наукових досліджень з насінництва кормових буряків, запропоновано заходи щодо підвищення виходу садівних коренеплодів і врожаю насіння. Наведено удосконалену технологію вирощування маточників та насінників з максимальною механізацією трудомістких процесів. Розглянуто особливості основної та передпосівної обробки грунту, добрив, строків сівби маточників, густоту насадження рослин, збирання та способи зберігання коренеплодів. Описано біологічні особливості кормових буряків першого та другого років життя, динаміку ростових процесів залежно від сорту, грунтово-кліматичних умов та агротехніки.

Кормові буряки найбільш доцільно висівати в другій декаді серпня. Посів їх в ранні або більш пізні строки призводить до зниження врожаю насіння.

Проведено порівняльний аналіз стійких до сульфатного та хлоридного засолення калюсних ліній кормових буряків, отриманих від експлантів диплоїдних і тетраплоїдних рослин. Виявлено, що хлоридне засолення більш токсично впливає на калюсні культури, ніж сульфатне. Клітинні лінії, отримані від тетраплоїдних екплантів сорту Київська, виявилися більш стійкими до обох типів засолення порівняно з калюсними лініями, отриманими від диплоїдних експлантів сортів Урсус і Панфільська.

Підбито підсумки більш як сімдесятирічної селекції кормового буряка на Полтавській державній сільськогосподарській дослідній станції ім.М.І.Вавилова, де за вказаний період створено 9 його сортів та гибридів; наведено характеристику чотирьох з них (Переможця, Полтавського білого, Полтавський напівцукрового, Полтавського 71), які займають значні посівні площі.

Відібрано резистентні до бактеріозу буряку калусні лінії кормового буряку та отримано від них рослини-регенеранти. Досліджено цитогенетичні особливості калусних культур в процесі тривалого культивування на селективному середовищі. Цитологічний аналіз регенерантів, отриманих із резистентних калусних ліній, виявив рослини різного рівня плоїдності.

Розглянуто питання цукровиробництва, проаналізовано біологічні особливості буряків, висвітлено історію їх вирощування і походження, етапи селекції. Наведено ботанічну характеристику, класифікацію видів буряків, описано їх морфологічні ознаки, специфіку живлення, фотосинтезу, генетичні особливості. Викладено методи селекції, спрямовані на одержання високопродуктивних сортів і гібридів з цінними технологічними якостями. Висвітлено технологію переробки буряків на цукрових заводах.

Рассмотрены вопросы производства сахаропроизводства, проанализированы биологические особенности свёклы, освещены история их выращивания и происхождения, этапы селекции. Приведены ботаническая характеристика, классификация видов свёклы, описаны их морфологические свойства, специфика питания, фотосинтеза, генетические особенности. Изложены методы селекции, направленные на получение высокопродуктивных сортов и гибридов с ценными технологическими качествами. Освещена технология переработки свёклы на сахарных заводах.

Проаналізовано біологічні особливості та технологію вирощування кормових буряків, вплив забур'яненості посівів на їх врожайність, удобрення, густоти насадження рослин та сортових особливостей на вражайність та якість механізованого збирання коренеплодів. Описано технологію вирощування насінників однонасінних сортів кормових буряків залежно від грунтово-кліматичних умов, визначено економічну ефективність даних технологій.

Проанализированы биологические особенности и технология выращивания кормовой свеклы, влияние засоренности посевов на её урожайность, удобрения, плотности насаждения растений и сортовых особенностей на урожайность и качество механизированного сбора корнеплодов. Описана технология выращивания семянников односеменных сортов кормовой свеклы в зависимости от почвенно-климатических условий, определена экономическая эффективность данных технологий.

Досліджено цитологічні особливості та рівень метилування ДНК калюсних культур кормових буряків з різною здатністю до морфогенезу, одержаних від одного листового експланта. Показано, що для неморфогенного калюса в порівнянні з морфогенним характерний більш високий рівень плоїдності клітин і частоти структурних перебудов хромосом уже на перших етапах культивування. Поряд з цим у поліплоїдних клітинах неморфогенного калюса спостережено надспіралізацію хромосом та утворення конденсованого хроматину. Паралельно цьому здійснюється гіперметилування цитозину в сайт-специфічних CpCpGpG-мотивах ДНК, у зв'язку з чим передбачається участь цієї модифікації ДНК у процесах переутворення геному.

Ключ. слова: кормовая свекла (Beta vulgaris L.), культура in vitro, метилирование цитозина
Індекс рубрикатора НБУВ: П222.3-31

Рубрики:

Кормові бульбокоренеплоди

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив різних регуляторів росту на частоту ризогенезу у рослин-регенерантів кормового буряка, стійких до одного та декількох стресових факторів. Підібрано поживні середовища й оптимізовано умови культивування для ініціації та підвищення частоти ризогенезу у рослин буряка, резистентних до засолення, токсину збудника бактеріозу, а також з перехресною і комплексною стійкістю. Доведено, що індукція ризогенезу у пагонів, резистентних до комплексу стресових факторів, є ауксинзалежним процесом, а найкращі регулятори зростання для цього - НОК і емістим C.

Досліджено цитогенетичний ефект дії різних концентрацій хлориду та сульфату натрію на калюсні культури кормового буряка. Показано, що сублетальні концентрації солей спричиняють зміни рівня плоїдності клітин калюсних ліній. Встановлено, що тетраплоїдні клітини стійкіші до дії стресового чинника, ніж диплоїдні, та в подальшому відбувається їх селективний відбір. Виявлено подібний тип розвитку калюсних культур кормових буряків на середовищах з різним типом засолення.

Наведено дані про морфологічні мутації, виявлені при фенологічному дослідженні самозапильних ліній цукрових і кормових буряків, та їх генетичну обумовленість. Показано ефективність використання низки з них у селекції буряків.

Ключ. слова: экзоцеллюлярный полисахарид, кормовая свекла, клеточные линии, морфогенная активность, устойчивость, бактериоз
Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.141.2*725.123 + П222.32-275.6

Рубрики:

Pseudomonas

Кормовий буряк

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Проведено експериментальні дослідження генетичної природи ознаки самофертильності у кормових буряків, вирощених за умов правобережного Лісостепу України й обгрунтовано можливості її використання у селекційній роботі, описано процес успадкування даної ознаки за різних способів розмноження, встановлено життєздатність насіння самофертильних ліній. Уточнено наукові уявлення про механізми генетичного контролю ознаки самофертильності у кормових буряків. Вперше встановлено дворівневий контроль реакції несумісності, досліджено вплив багаторазового самозапилення на прояв життєздатності насіння самофертильних ліній, виявлено їх задовільну здатність до кросбридингу. Вперше одержано лінії кормових буряків з високими показниками самофертильності та життєздатності насіння. Розроблено рекомендації щодо використання мутацій в S-локусі, виявлених у гібридів міжсортових схрещувань, як донорів самофертильності. Сформовано 4 лінії-донори самофертильності та лінії з високою здатністю до кросбридингу.

Дисертацію присвячено побудові динамічної моделі формування продуктивності та якості врожаю топінамбуру. Досліджено вплив факторів навколишнього середовища на продуктивність та якість врожаю топінамбуру. На підставі багаторічних експериментальних даних побудована модель формування продуктивності топінамбуру "Клімат - врожай (топінамбур)", яка враховує особливості вегетативного та репродуктивного розвитку рослин і реалізується на основі багаторічних, кліматичних та агрометеорологічних показників. Динамічна модель формування продуктивності топінамбуру використана для встановлення просторового розподілення агроекологічних категорій та оцінок врожайності топінамбуру по областях України, а також для оцінки агрокліматичних ресурсів України стосовно вирощування цієї культури.

Проаналізовано колекцію самозапильних ліній буряків за морфогенетичними характеристиками. Виділено нові морфологічні ознаки рослин, встановлено їх генетичну детермінацію та розглянуто можливість використання цих ознак у генетико-селекційних дослідженнях. Проведено порівняльну оцінку генотипів мутантних ліній за певними ферментними локусами. Розроблено ефективну систему мікроклонального розмноження буряків для прискореного тиражування цінного генетичного матеріалу. Досліджено особливості цитогенетичної мінливості та закономірності геномних змін у клітинних популяціях калюсних культур буряків у процесі тривалого культивування. Вивчено сомаклональну мінливість буряків за морфологічними та цитологічними показниками, а також за ознакою стерильності пилку. Досліджено геномну мінливість калюсних культур за дії біотичних та абіотичних стресових чинників та їх комплексу. Розглянуто цитологічну мінливість регенераторів, одержаних із резистентних калюсів.