Наведено результати трирічних досліджень впливу сидеральних добрив, режимів використання сіяних злакових і бобово-злакових травостоїв з лядвенцем рогатим і козлятником східним на продуктивність та якість корму культурних пасовищ за умов центрального Лісостепу.

Досліджено біологічні та екологічні особливості лукопасовищних рослин. Охарактеризовано їх господарську та кормову цінність. Наведено класифікацію природних кормових угідь. Висвітлено заходи та методи щодо їх поліпшення, створення культурних сінокосів і пасовищ. Описано технологію насінництва багаторічних трав. Відображено малопоширені культури. Запропоновано завдання до розглянутих питань.

Розглянуто питання створення і використання пасовищ у Криму та одержання високоякісного сінажу й сіна.

Індекс рубрикатора НБУВ: П221-434я54

Рубрики:

Луківництво та лукознавство. Луки та пасовища

Шифр НБУВ: Ж29209 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П221(4Укр)

Рубрики:

Луківництво та лукознавство. Луки та пасовища

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено результати багаторічних наукових досліджень з питань ефективного використання культурних пасовищ за умов західного регіону України. Наведено рекомендації щодо визначення продуктивності, економічної й енергетичної ефективності даних пасовищ, подано методичну розробку з системи кормовиробництва у селянських спілках і фермерських господарствах.

Обобщены результаты многолетних научных исследований по вопросам эффективного использования культурных пастбищ в условиях западного региона Украины. Приведены рекомендации касающиеся определения продуктивности, экономичности и энергетической эффективности данных пастбищ, представлена методическая разработка по системе кормопроизводства в сельских союзах и фермерских хозяйствах.

Розглянуто історію розвитку луківництва як науки. Наведено основні дані з біології й екології кормових рослин. Охарактеризовано основні типи сіножатей і пасовищ, а також природні кормові угіддя, запропоновано їх класифікацію та розподіл за природними зонами. Висвітлено питання системи їх поверхневого та докорінного покращання, а також створення та соціального використання пасовищ. Показано значення високоякісного посівного матеріалу.

Рассмотрена история развития луководства как науки. Приведены основные данные по биологии и экологии кормовых растений. Охарактеризованы основные типы сенокосов и пастбищ, а также природные кормовые угодья. Предложена их классификация и распределение по природным зонам. Освещены вопросы их поверхностного и коренного улучшения, а также создания и социального использования пастбищ. Показано значение высококачественного посевного материала.

Розглянуто фундаментальні та прикладні аспекти функціонування лучних біогеоценозів Карпат, а також причини появи екологічних дисбалансів і напрями їх подолання. Наведено технологію виробництва та використання біогенних добрив (біокомпостів) для біомеліорації гірських грунтів як основи виробництва екологічно безпечної, біологічно повноцінної та конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції.

Рассмотрены фундаментальные и прикладные аспекты функционирования луговых биогеоценозов Карпат, а также причины появления экологических дисбалансов и направления их преодоления. Приведена технология производства и применения биогенных удобрений (биокомпостов) для биомеллиорации горных почв как основы производства экологически безопасной, биологически полноценной и конкурентоспособной сельскохозяйственной продукции.

Розглянуто принципи створення й експлуатації багаторічних культурних пасовищ із регульованим випасанням на орних землях і природних угіддях для відгодівлі великої рогатої худоби. Наведено схеми травосумішок для угідь з різними умовами зволоження та родючості грунту. Висвітлено питання насінництва лукопасовищних трав, зокрема, характеристки основних сортів, способи та строки сівби, норми висіву, догляд і особливості збирання.

Рассмотрены принципы создания и эксплуатации многолетних культурных пастбищ с регулируемым выпасом на пахотных землях и природных угодиях для откорма крупного рогатого скота. Приведены схемы травосмесей для угодий с разными условиями увлажнения и плодородия почвы. Освещены вопросы семеноводства лугопастбищных трав, в частности, характеристики основных сортов, способы и сроки посева, нормы высева, уход и особенности сбора.

Рассмотрены экономическе основы интенсификации кормопроизводства, приведен исторический обзор создания и использования культурных пастбищ. Дана характеристика естественных кормовых угодий Крыма, обоснованы пути их улучшения. Рассмотрена технология создания культурных пастбищ в крымском регионе, в частности, сроки высева травосмесей, способы обработки почвы, оптимальные нормы внесения удобрений. Разработаны рекомендации по рациональному использованию и улучшению состояния естественных кормовых угодий Крыма.

Наведено відомості про лісові сінокоси та пасовища, показано їх роль як додаткового джерела кормів для тваринництва. Зроблено порівняльне оцінювання найбільш розповсюджених лісових трав кормових угідь за хімічним складом і поживністю, наведено відомості про цінні, отруйні та шкідливі рослини, а також рослини-паразити та напівпаразити. Описано системи поверхневого та корінного поліпшення кормових угідь, запропоновано технології вирощування багаторічних кормових трав на насіння. Показано переваги травосумішей у порівнянні з чистими посівами трав. Розглянуто методи заготівлі та переробки деревного корму, описано технічні характеристики та розкрито особливості використання сільськогосподарської техніки для заготівлі кормів. Обгрунтовано рекомендації щодо раціонального використання та покращання стану лісових сінокосів і пасовищ.

Даны сведения о лесных сенокосах и пастбищах, показана их роль как дополнительного источника кормов для животноводства. Изложены результаты сравнительного оценивания наиболее распространенных лесных трав кормовых угодий по химическому составу и питательности, даны сведения о ценных, ядовитых и вредных растениях, а также растениях-паразитах и полупаразитах. Описаны системы поверхностного и коренного улучшения кормовых угодий, приведены технологии выращивания многолетних кормовых трав на семена. Показаны преимущества травосмесей в сравнении с чистыми посевами трав. Рассмотрены методы заготовки и переработки древесного корма, описаны технические характеристики и раскрыты особенности использования сельскохозяйственной техники для заготовки кормов. Обоснованы рекомендации по рациональнмоу использованию и улучшению состояния лесных сенокосов и пастбищ.

Ключ. слова: кормові злаки, вікова та віталітетна структури популяцій, пасовищна дигресія, стійкість
Індекс рубрикатора НБУВ: П221.81

Рубрики:

Болотні, заплавні луки

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто необхідність створення культурного пасовища за сучасних умов інтенсифікації кормовиробництва. Досліджено ефективність створення культурного пасовища. Одержані результати демонструють високу продуктивність культурного пасовища у всіх циклах підбурення. Застосування загінного способу випасу збільшує вихід кормів з одиниці площі за допомогою системної організації процесу. У разі загінного випасу можливе збільшення продуктивності худоби.

Ключ. слова: Дунай, Стенцівсько-Жебриянські плавні, засолені луки, антропогенний вплив, викошування
Індекс рубрикатора НБУВ: П221-489

Рубрики:

Луківництво та лукознавство. Луки та пасовища

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлена селективность воздействия выпаса и сенокошения на основные ботанические группы лугового травостоя. Изменения в травостое на пастбищном градиенте связаны не только со снижением его общей продуктивности и высоты, характерным для лугов с сенокосной нагрузкой. Выпасание также трансформирует вертикальную структуру травостоя со смещением общей фитомассы в нижний приземный слой (0 - 5 см). Это значительно снижает продуктивность пастбищ, уменьшая доступность зеленой массы для животных и заготовки сена при существенном снижении содержания протеина.

Высокие пастбищные нагрузки существенно влияют на возрастную и виталитетную структуру популяций. Так, в возрастных спектрах изучаемых луговых бобовых трав на пастбищном градиенте увеличивается доля особей старшего генеративного и постгенеративного состояний и уменьшается - догенеративного, что снижает потенциальные возможности популяции длительное время контролировать территорию в фитоценозе. Сенокосные нагрузки более мягко воздействуют на возрастную структуру, это проявляется в сохранении относительно высокой доли особей догенеративного состояния. Анализ виталитетной структуры показал, что в основном высокие пастбищные (ПД3 и ПД4) и сенокосные (ФД3) нагрузки являются чрезмерными для большинства популяций изучаемых видов бобовых. В целом за счет выраженного смещения виталитетной структуры популяций от процветающих к депрессивным все бобовые луговые травы неустойчивы к неоптимальным режимам эксплуатации пойменных лугов в лесостепной зоне.

Ключ. слова: фітоценоз, асоціація, кінь Пржевальського, Чорнобильська зона відчуження
Індекс рубрикатора НБУВ: П221(4УКР)

Рубрики:

Луківництво та лукознавство. Луки та пасовища

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследована пространственная структура степных эдификаторов в антропогенно трансформированных и естественных фитоценозах. Ценопопуляции злаков занимают прочное положение в данных растительных сообществах, что подтверждают высокая плотность и пространственная структура. Пространственная структура ценопопуляции данных видов в трансформированных фитоценозах имеет свои особенности: особи размещены контагиозно, что позволяет более эффективно использовать ресурсы среды, а также противостоять экстремальным условиям, лишь при слабых нагрузках отмечено формирование случайного и регулярного типов размещения растений. В резерватах особи размещены, как правило, регулярно или случайно.

Проаналізовано особливості дигресії природних пасовищ на південному сході України. Запропоновано докорінне поліпшення пасовищ останньої стадії дигресії як ефективний шлях відновлення біорізноманітності. Детальне вивчення структури рослинних угруповань і фітоценотичної ролі основних ценозоутворювачів дозволило розробити еколого-ценотичний підхід до конструювання моделей кормових агрофітоценозів. Доведено необхідність конструювання агрофітоценозів за структурою природних угруповань, де види підпорядковані за фітоценотипами, обгрунтовано можливість використання у їх видовому складі інтродуцентів з інших географічних зон. Розроблено 7 натурних моделей для поліпшення деградованих природних угруповань в степовій зоні.

Уперше досліджено вміст флуоридів у рослинах лучних біотопів Чернівецької області. Встановлено специфіку поглинання флуоридів рослинами залежно від їх таксономічної належності. Серед трав'янистих рослин лучних біотопів за комплексом запропонованих показників виявлено рослини з різним рівнем поглинання флуоридів. Досліджено вплив комплексу едафічних, орографічних і кліматичних чинників на поглинання флуоридів рослинами. Проведено комплексне оцінювання впливу едафічних чинників на поглинання флуоридів рослинами різних видів за допомогою регресійного аналізу.