Відкрито новий статевий тип рицини - гермафродитний, який формує до 40 % гермафродитних квіток на центральній китиці. Установлено експресивність та успадковуваність цього типу, виведено генетичну лінію PRL - 08, яка несе цю ознаку.

Розроблено та здійснено оптимізацію агроприйомів технологій вирощування соняшнику, рицини, сафлору. Обгрунтовано агробіологічні особливості розвитку рослин олійних культур залежно від погодних умов вегетаційних періодів. Установлено залежність формування продуктивності та врожайності агроценозів даних рослин від впливу застосування агроприйомів технологічного циклу, а саме: обробітку грунту, строків і способів сівби, густоти стояння рослин, прийомів догляду за посівами. Варіювання й оптимізація агроприйомів дозволяє одержувати врожайність олійних культур за протиерозійного, мінімального обробітку грунту на рівні оранки та формувати врожайність гібридів і сортів на рівні 71 - 94 % від їх генетичного потенціалу. Установлено, що під впливом агротехнічних умов вирощування рівень врожайності визначається зміною співвідношення генеративних і вегетативних органів рослин, водним режимом грунту, реакцією гібридів і сортів на умови вирощування. На підставі даних, одержаних завдяки проведеним дослідам, доведено можливість безгербіцидного вирощування соняшнику, рицину, сафлору та зниження рівня використання енергоресурсів.

  Скачати повний текст

Виявлено оптимальний строк сівби та густоти стояння. Встановлено вплив досліджуваних факторів на ріст і розвиток рослин рицини різних груп стиглості. Визначено продуктивність та якість насіння рицини залежно від сорту, строку сівби та густоти стояння рослин. Проведено економічне й енергетичне оцінювання досліджуваних сортів рицини різного типу розвитку. Висока продуктивність посівів є наслідком галуження рослин - (ремонтантний розвиток і пов'язане з ним галуження) - біологічної основи для одержання високої врожайності рицини. Тому підвищена гіллястість у ранньостиглих сорта Хортицька 3 і середньостиглих сортів Громада, та Хортицька 1 повинна розцінюватися як важлива в агрономічному відношенні біоекологічна особливість рослин, що вимагає створення умов, максимально стимулювальний розвиток не тільки центральних, але й бокових китиць. Встановлено, що за зменшення густоти рослин до 30 тис. на гектар підвищується продуктивність однієї рослини (маси насінин).

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.12-39

Рубрики:

Рицина

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено технологічну схему пристрою для витирання вороху рицини.

Рассмотрена технология детоксикации семян клещевины инфракрасным облучением. Определены основные параметры облучателя, определяющие его эффективность.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.12-47

Рубрики:

Рицина

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цінність насіння рицини звичайної викликає наразі необхідність розширення ареалу вирощування даної культури у зв'язку з істотним потеплінням клімату в Україні. Проаналізовано п'ятирічні показники кліматичних умов вегетаційного періоду рицини в перехідній південній частині Полтавської області. Встановлено, що підвищена температура і достатня кількість опадів під час вегетації рицини за норми висіву 40 тисяч насінин на гектар сприяли формуванню продуктивності насіння близько 31,5 ц/га із вмістом олії - понад 52 %, що підтверджує доцільність і можливість вирощування її за умов Полтавщини.

Приділено увагу підвищенню ефективності технологічного процесу сепарації рушанки рицини з забезпеченням нормованої запиленості повітря робочої зони. На основі аналізу відомих способів та найбільш поширених типів машин для сепарації сипких матеріалів і очищення повітряного потоку, результатів теоретичних та експериментальних досліджень обгрунтовано раціональний спосіб сепарації рушанки рицини та спосіб очищення повітряного потоку від ядовитого пилу рицини. Розроблено нову технологічну схему пневмосепаратора з пиловловлювачем, яка надала можливість урахувати вимоги до якості сепарації рушанки рицини та забезпечення нормованої запиленості повітря робочої зони. Одержано математичну модель динаміки руху частинки пилу у вертикальному каналі та її переміщення. Виявлено закономірності впливу конструктивно-технологічних параметрів пневмосепаратора на ефективність очищення.

Встановленно, що прогрівання пилку гібридів рицини викликає збільшення в їх потомстві частки рослин з якісними та кількісними ознаками, характерними для більш стійких до посухи батьківських компонентів. Запропоновано використати такий підхід у селекції рицини для прискорення добору посухостійких генотипів.

Досліджено вплив штучного внесення патогену Fusarium oxysporum на морфометричні показники рицини. Встановлено значну інгібуючу дію гриба на висоту рослини, штамба та розмір міжвузлів.

Исследовано влияние искусственного внесения патогена Fusarium oxysporum на морфометрические показатели клещевины. Установлено существенное ингибирующее действие гриба на высоту растений, штамба и размер междоузлий.

Розглянуто негативний вплив надмірного загущення посівів ріпаку озимого на фотосинтетичну активність та його насіннєву продуктивність. Обгрунтовано доцільність висіву культури за нормою 0,68-2,73 млн. насінин на 1 га.

Досліджено запиленість повітря в робочій зоні. Наведено методику визначення концентрації пилу за розділення рушанки рицини за допомогою вагового методу.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.12-483 + Л782.120.3-51

Рубрики:

Рицина

Обрушення олійного насіння

Шифр НБУВ: Ж69443 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що за умов сучасної економіки особливу важливість набувають питання ресурсозбереження, що пов'язано з високою ресурсоємністю галузей вітчизняної економіки, особливо - сільського господарства, недосконалістю техніки та технологій, значним ступенем залежності від поставок закордонних енергоресурсів. Наведено розрахунок економічної ефективності запровадження нової технології збирання рицини за допомогою методу обриву коробочок на корені.

У наукових роботах описано до п'яти типів забарвлення крайових квіток соняшнику (Hellianthus annuus L.) одночасно: лимонне, світло-жовте, кремове (абрикосове), жовте й оранжеве. Повідомлено про моногенний рецесивний контроль оранжевого забарвлення щодо жовтого. Відомо п'ять хімічних сполук пігментів, унікальних для оранжевого забарвлення. Мета дослідження - встановити різноманітність і з'ясувати генетичний контроль оранжевого забарвлення крайових квіток соняшнику. Матеріалом дослідження слугувала колекція ліній соняшнику Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України. Для дослідження використано 28 ліній, із яких 14 ліній мали темне забарвлення крайових квіток соняшнику. Досліди проведено упродовж 2012 - 2018 рр. Визначення кольору крайових квіток соняшнику проведено з використанням сканера HP300 і програми Photoshop. Вивчення параметрів складових забарвлення трьох каналів RGB показало істотну зміну і відмінність у забарвленні квіток ліній за каналом G. Окремо проаналізовано дві частини квітки: крайову половину й основну - ближчу до місця прикріплення квітки до кошика. Існують лінії з однаковим і різним відтінком забарвлення частин квітки. Розраховано кількісні показники забарвлення за жовтим кольором показали розподіл ліній на кілька груп. Найбільш темне оранжеве забарвлення має група з 9 ліній. Діапазон інтенсивності забарвлення за каналом G цієї групи 150 - 107, а краю - 165 - 185. Ще 6 ліній утворили групу зі ще світлішим забарвленням, схожим на оранжеве. Діапазон забарвлення основи квітки цієї групи 170 - 180, а краю 190 - 205. Щоб виділити цю групу окремо, забарвлення позначили як темно-жовте. Третя група ліній має жовте забарвлення. Відмінність груп ліній із оранжевим, темно-жовтим і жовтим забарвленням квіток доведена з імовірністю більше 0,001. Вивчено нащадків першого та другого покоління від схрещувань ліній із різними типами забарвлення крайових квітів. Встановлено моногенний рецесивний контроль ознаки темно-жовтого забарвлення квіток лінії HAP7 щодо звичайного жовтого забарвлення крайових квіток. Встановлено домінантний контроль ознаки темно-жовтого забарвлення квіток лінії HAP7 щодо оранжевого забарвлення крайових квіток. Встановлено, що оранжеве забарвлення лінії КП11Б обумовлено двома рецесивними генами в гомозиготному стані щодо жовтого забарвлення.