На підставі власних і літературних даних розглядаються фізіологічні механізми дії ретардантів на процеси фотосинтезу, морфогенезу та росту рослин як донорно-акцепторної системи (системи "source - sink"). Під впливом ретардантів відбувається зменшення площі листків при збільшенні їх питомої маси та підвищення в рослинах вмісту як неструктурних, так і структурних вуглеводів у вигляді полісахаридів, які виконують буферну роль між процесами фотосинтезу і росту. Спостерігаються також зміни в структурі хлоропластів, однак дані про дію ретардантів на інтенсивність фотосинтезу суперечливі. Показано, що дія ретардантів на морфогенез реалізується переважно через інгібування синтезу гіберелінів та підсилення синтезу абсцизової кислоти в рослинах.

Проанализированы физико-химические свойства и особенности биологической активности пиридина и его производных (динамические и полупроводниковые свойства, особенности электронного строения, протоноакцепторная способность). Представлены результаты экспериментальных и теоретических поисков регуляторов роста растений (РРР) в ряду N-окисленных пиридиновых соединений, а также большой фактический материал, характеризующий избирательность действия РРР на растительные и животные организмы. Рассмотрено влияние на активность N-окисленных пиридиновых оснований различных внешних факторов, комплексообразования с протонодонорами и кислотами Льюиса. Описаны результаты многочисленных испытаний соединений на разных сельскохозяйственных культурах в лабораторных и полевых условиях. Особое внимание уделено вопросам токсического действия N-окисленных производных пиридина на организмы животных и растений.

Наведено результати досліджень з використання біологічного препарату комплексної дії "Фурор" на посівах сільськогосподарських культур. Описано основні властивості препарату, визначено типи впливу на грунт і рослину. Наведено традиційну та раціональну технології вирощування сортів ярого та озимого ріпаку з використанням даного препарату.

Приведены результаты исследований по использованию биологического препарата комплексного действия "Фурор" на посевах сельскохозяйственных культур. Описаны основные свойства препарата, определены типы влияния на почву и растения. Приведены традиционная и рациональная технологии выращивания сортов ярового и озимого рапса с использованием данного препарата.

Висвітлено теоретичні аспекти застосування регуляторів росту в рослинництві, фізіологічні основи етилену як регулятора процесів росту і фактора модуляції захисних механізмів рослин. Розглянуто питання про використання відходів харчової промисловості для створення регуляторів росту комплексної дії. Визначено продукти термофільного метанового бродіння як комплексний регулятор росту, джерело фітогормонів та фізіологічно активних речовин, вермикомпости як сировина для створення комплексних регуляторів росту. Проаналізовано вплив регуляторів росту на фізіологічні реакції рослин під час формування стійкості проти некротрофних грибних патогенів.

Освещены теоретические аспекты применения регуляторов роста в растениеводстве, физиологические основы этилена как регулятора процессов роста и фактора модуляции защитных механизмов растений. Рассмотрен вопрос об использовании отходов пищевой промышленности для создания регуляторов роста комплексного действия. Определены продукты термофильного метанового брожения как комплексный регулятор роста, источники фитогормонов и физиологически активных веществ, вермикомпосты как сырье для создания комплексных регуляторов роста. Проанализировано влияние регуляторов роста на физиологические реакции растений в период формирования стойкости против некротрофных грибных патогенов.

Розроблено технологічні схеми одержання лектинів і лектинвмісних екстрактів з відходів лікарських рослин після їх використання у фармацевтичному виробництві. Зазначені технології апробовано за лабораторних умов, доведено їх високу ефективність. Це дає можливість ефективно використовувати відходи фармацевтичної промисловості. Одержані біологічно активні речовини можуть мати практичне застосування як регулятори росту та засоби захисту рослин.

Вивчено роль лектинів сої та гороху як біологічно активних речовин, які впливають на розвиток рослин у ранні фази онтогенезу. Зазначено, що обробка насіння сої, гороху та пшениці екзогенними лектинами бобових рослин здебільшого призводить до прискорення процесів проростання насіння, збільшення довжини та маси проростків. Під час вивчення впливу на ріст і розвиток проростків досліджуваних рослин лектинів різної специфічності - галактозоспецифічного лектину сої та глюкозоспецифічного лектину гороху - встановлено, що більш сильнішим є стимулювальний вплив глюкозоспецифічного лектину гороху.

Наведено огляд літератури з проблеми ефективності використання біопрепаратів на основі азотфіксувальних і фосформобілізувальних мікроорганізмів, які сприяють поліпшенню фітосанітарного стану, мінерального живлення, активізації росту та підвищенню продуктивності рослин.

У вегетаційних дослідах із гречкою, кукурудзою i люцерною на чорноземі типовому, темно-cірому лісовому грунті та піщаному субстраті в ризосфері та коренях рослин виявлено кислі, нейтральні і лужні фосфатази. Встановлено можливість підвищення активності цих ферментів при застосуванні нових комплексних препаратів, які містять вітчизняні фосфорити, синтетичні та природні регулятори росту рослин фітогормональної дії, амонійно-карбонатні сполуки, а також мікроелементи.

Узагальнено результати досліджень впливу ендо- й екзогенних фітогормонів та їх синтетичних аналогів на розвиток і функціонування азотфіксувальних симбіозів та асоціацій. Розглянуто необхідність створення комбінованих біопрепаратів з контрольованим вмістом стимуляторів росту та бактерій, а також можливість поєднання передпосівної бактеризації з обробкою вегетуючих рослин розчинами стимуляторів росту.

Досліджено біологічну ефективність і хімічний склад вермикомпосту (ВК) (біогумусу (БГ)). Встановлено наявність у водних екстрактах БГ трьох класів фітогормонів-стимуляторів (ауксинів, цитокінінів, гіберелінів). За допомогою атомно-емісійного методу проаналізовано вміст мікроелементів у складі ВК. Показано високу рістстимулювальну активність окремих фракцій БГ на озимій пшениці та кукурудзі. На основі ВК створено комплексний препарат із властивостями регулятора росту, біофунгіциду та мікродобрива для зернових культур.

Вивчено біоактивність нових стимуляторів росту на основі гуматів з бурого вугілля та неорганічних сполук ванадію різної валентності. Показано позитивну ефективність препаратів на гороху, райграсу та пшениці.

Охарактеризовано нові комплексні препарати, створені на основі природної сировини (гумусів, сапропелів, фітогормонів та їхніх аналогів) і мікроорганізмів, які є конкурентами патогенної мікрофлори й можливими джерелами фітогормонів у ризосфері сільськогосподарських рослин. Наведено перелік основних препаратів, дозволених до використання в господарствах різних форм власності. Запропонована інформація дає змогу розширити знання щодо існуючих препаратів і можливості їх використання у сільськогосподарському виробництві.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*551.7*715 + П127.253.7

Рубрики:

Загальна біологія

Біологічно активні речовини та їх дія на культурні рослини

Шифр НБУВ: РА332103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П127.253.78,022

Рубрики:

Ростові речовини (стимулятори та інгібітори) у житті культурних рослин

Шифр НБУВ: РА307360 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З'ясовано, що дія гібереліну та його інгібіторів модифікується світлом: відсутність світла та гіберелін посилюють ростові процеси й атрагувальну активність проростків на гетеротрофному етапі живлення. Застосування ретардантів і вплив світла в цей період діють протилежно - зменшують інтенсивність ростових процесів і, відповідно, акцепторну активність проростків. Суттєве збільшення інтенсивності дихання у фотоморфних рослин за дії ретардантів виступає як альтернативний ріст акцептора, в якому "спалюється" надлишок резервних метаболітів. У фотоморфних рослин гарбуза, за зміни типу обміну з гетеро- на автотрофний, обробка гібереліном зменшувала інтенсивність дихання, внаслідок чого збільшувалася частка асиміляційних процесів у загальному вуглекислотному обміні проростків. Встановлено, що як резервна речовина поряд з крохмалем, резервною олією й азотовмісними сполуками використовуються пентозани клітинних стінок і відбувається зміна конформації та часткове збільшення молекулярної маси пектинів за рахунок процесів етерифікації карбоксильних груп цих полісахаридів.

Вивчено вплив гумата амонію на антистресову стійкість рослин за умов модельної посухи в лабораторному досліді. Рослинний матеріал - овес сортів Скакун і Чернігівський 27. На підставі біологічних і біохімічних показників (накопичення маси, вміст білка і пероксидазна активність у тканинних екстрактах з проростков) установлено, що гумат амонію підвищує адаптаційні здібності вівса.

Изучено влияние отработанного после метаногенеза субстрата синезеленых водоростей на интенсивность проращивания пшеницы и гороха. Определены концентрации предлагаемого минералорганического удобрения, при которых наблюдается максимальная всхожесть семян этих культур.

Індекс рубрикатора НБУВ: П127.253.78 + П146.85 + Е50*723.115

Рубрики:

Ростові речовини (стимулятори та інгібітори) у житті культурних рослин

Оброблення ростовими (синтетичними) речовинами рослин і насіння. Десикація

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П127.253.7

Рубрики:

Біологічно активні речовини та їх дія на культурні рослини

Шифр НБУВ: Ж25976 Пошук видання у каталогах НБУВ