Наведено узагальнені матеріали багаторічного дослідження мінеральних перезволожених грунтів. З урахуванням вітчизняного та світового наукового, виробничого досвіду визначено чинники їх перезволоження, висвітлено сучасні проблеми ефективного та екологічно безпечного використання даних земель. Запропоновано ландшафтну класифікацію зазначенних грунтів. Розглянуто вплив дренажу на їх режими та властивості.

Приведены обобщающие материалы многолетнего исследования минеральных переувлажненных почв. С учетом отечественного и мирового научного, производственного опыта определены факторы их переувлажнения, освещены современные проблемы эффективного и экологически безопасного использования данных земель. Предложена ландшафтная классификация указанных почв. Рассмотрено влияние дренажа на их режимы и свойства.

Розроблено теоретичні, методологічні та прикладні підходи до відновлення водно-болотних угідь (ВБУ) на одамбованих ділянках заплави української частини дельти Дунаю як територій з високим біологічним різноманіттям і потенціалом для комплексного використання природних ресурсів на базі матеріалів експедиційних досліджень Лабораторії менеджменту ветландів Азово-Чорноморської орнітологічної станції Науково-дослідного інституту біорізноманіття іноземних і водних екосистем Мелітопольського державного педагогічного університету, Одеського проектного офісу WWF в Україні, інституту Укрпівдендніпроводгосп, Дунайської гідрометереологічної обсерваторії з застосуванням методів системного та статистичного аналізу, експертних оцінок, математичного (імітаційного) моделювання та сценарного прогнозування. Виконано теоретичні узагальнення та запропоновано нові рішення наукової задачі, що полягають у розробці комплексного підходу до відновлення водно-болотних угідь. Ідентифіковано й описано основні фактори, що мають значення за умов відновлення ВБУ. Обгрунтовано нову концепцію проектування у разі відновлення біологічного різноманіття ВБУ. Розроблено імітаційну модель і комп'ютерну програму "Польдер" для підбору оптимальних гідротехнічних параметрів водопропускних споруд і режиму їх експлуатації за умов відтворення ВБУ.

Виявлено, що структурна меліорація малопотужних торфових грунтів на основі глибокої оранки сприяє відновленню культурного грунтоутворювального процесу, зростанню родючості, збереженню та сповільненій мінералізації органічної речовини. Структурований грунт розглянуто як об'єкт органічного землеробства для одержання екологічно безпечної продукції.

Запропоновано шляхи раціонального та радіологічно безпечного використання торфових грунтів і торфовищ Українського Полісся в контексті глобальних змін клімату. Обгрунтовано основи системного підходу до вирішення питання взаємодії сільськогосподарської діяльності на радіоактивно забруднених осушених торфових грунтах Полісся з навколишнім природним середовищем. Наведено удосконалений комплекс агромеліоративних заходів та систем удобрення культур у польових сівозмінах для зниження емісії вуглецю в атмосферу. Висвітлено, що осушувальні мелiорацiї зумовлюють небажані трансформації сформованих природних комплексів. Створення антропогенно структурованого торфомінерального грунту з використанням глибокої оранки та заорюванням підстилкового мінерального горизонту уповільнює мінералізацію органічної речовини та збагачує орний шар неглибоких торфових грунтів необхідними мікроелементами.