Проаналізовано й узагальнено світовий досвід з оптимізації складу поживних середовищ за індустріального культивування промислово цінних видів мікроскопічних водоростей із урахуванням основних фізіологічно необхідних мікроелементів (Fe, Mn, Cu, Zn, Mo, Co, B) і наявних у фотобіореакторах супутніх елементів (Cd, Ni, Cr, V, W, Al). Розглянуто оптимальні для росту та розвитку мікроскопічних водоростей діапазони концентрацій мікроелементів, чинники, які можуть сприяти розширенню або звуженню їх меж. Показано, що недостатня забезпеченість мікроелементами крім зниження продуктивності призводить до характерних морфологічних змін клітин мікроскопічних водоростей. Доведено необхідність регулювання забезпечення останніх мінеральними елементами для здійснення спрямованого біосинтезу різних біологічно активних речовин та досягнення високої продуктивності вирощуваних у промислових масштабах культур.

Досліджено проблему забезпеченості грунтів фізіологічно необхідними мікроелементами та мікроелементного складу сільськогосподарської продукції. Обгрунтовано необхідність грунтово-геохімічного районування території країни з метою поліпшення екологічної ситуації в регіонах, підвищення врожайності сільськогосподарських культур та якості продуктів харчування.

Наведено результати досліджень впливу різних фонів живлення на продуктивність та фенологічні показники гібриду соняшника Тунка фірми Лімагрейн за умов природного зволоження зони Південного Степу України. У дослідженнях, які проводили на полях навчально-науково-практичного центру Миколаївського національного аграрного університету, вивчали питання впливу і поєднання комплексу з висококонцентрованого халатного добрива, моноелементного мікродобрива та функціонального мікродобрива з направленою специфічною дією торгової марки Квантум виробництва НВК "Квадрат" та біопрепарату для живлення і профілактики хвороб Біокомплекс-БТУ-р підприємства Компанії "БТУ-Центр". Роботу проведено з використанням передпосівної обробки насіннєвого матеріалу гібрида соняшника, позакореневого підживлення рослин різними нормами сумішки біопрепарату з комплексом мікродобрив у фазі 5 - 6 листків, у фазі 9 - 10 листків та дворазової обробки посівів у фазах 5 - 6 та 9 - 10 листків. Тривалість періоду від посіву до збирання в досліджуваного гібриду соняшника залежно від факторів впливу варіювала порівняно з контрольною ділянкою від 2 до 13 днів, а висота рослин у період цвітіння збільшувалась під впливом препаративних форм, які використовувалися від 4,37 до 13,1 %. Спостережено чітку тенденцію до збільшення діаметру кошиків рослин гібрида залежно від факторів досліду, за умови максимального поєднання передпосівної обробки насіння з позакореневим підживленням у дві фази розвитку. При цьому максимальний приріст у розмірах складав 28,7 %. Відповідно до зміни умов позакореневого підживлення змінювались і показники урожайності насіння гібриду, найбільш високим він формувався посівами у разі поєднання обробки насіннєвого матеріалу та дворазового підживлення. Ці показники варіювали від 1,81 до 2,54 т/га. Зміна кількісного та якісного складу використаних препаративних форм призводило до зміни вмісту олії в насінні соняшника. Умовний вихід сирої олії у разі максимальної норми застосування комплексу мікродобрив Квантум та біоперарату Біокомплекс-БТУ-р в поєднанні з передпосівною обробкою насіння гібрида, при дворазовому позакореневому підживленні рослин у фазах 5 - 6 та 9 - 10 листків, формувався максимальним, та мав приріст порівняно з контролем 0,424 т/га.