Проаналізовано динаміку елементарних грунтотворних процесів (ГТП) і зумовлених характером і напрямом їх розвитку змін морфологічної будови, складу, властивостей і родючості дерново-карбонатних грунтів (рендзин), які тривалий період використовуються у сільськогосподарському виробництві за умов інтенсивного землеробства. Встановлено, що під впливом інтенсивного сільськогосподарського освоєння відбувається трансформація ЕГП, спостерігається поява негативних тенденцій у динаміці основних грунтових властивостей і режимів.

Проанализированы динамика элементарных почвообразующих процессов (ЭПП) и обусловленных характером и направлением их развития изменений морфологического строения, состава, свойств и плодородия дерново-карбонатных почв (рендзин), которые длительный период используются в сельскохозяйственном производстве в условиях интенсивного земледелия. Установлено, что под влиянием интенсивного сельскохозяйственного освоения происходит трансформация ЭПП, наблюдается появление негативных тенденций в динамике основных почвенных свойств и режимов.

Вивчено динаміку елементарних грунтоутворювальних процесів та обумовлених характером і напрямком їх розвитку змін морфологічної будови, складу, властивостей і родючості дерново-карбонатних грунтів (рендзин), які тривалий період використовуються у сільськогосподарському виробництві за умов інтенсивного земелеробства. Об'єктом досліджень були модальні дерево-карбонатні грунти, сформовані на базі продуктів елювіогенези крейдяного мергелю в межах Підподільського та Радехівського природних районів Малого Полісся. З'ясовано, що під впливом інтенсивного сільськогосподарського освоєння відбувається трансформація елементарних грунтоутворювальних процесів, визначено їх швидкість і напрям, спостережено появу негативних тенденцій у динаміці основних грунтових властивостей та режимів. За результатами досліджень встановлено, що в освоєних дерново-карбонатних грунтах (рендзинах) домінуючими є такі елементарні грунтоутворювальні процеси: дерново-акумулятивний, процес розчинення та вилуговування карбонатів як один із наслідків внутрішньогрунтового вивітрювання, процеси знекарбоначування, декальцинації, гумосонакопичення, а також дезагрегації грунтової маси, який полягає в знеструктуруванні орного та підорного горизонтів, а також процес ущільнення грунтового профілю. Визначені напрямок і характер розвитку елементарних грунтоутворювальних процесів в освоєнні дерново-карбонатних грунтів, що призводять до зміни їх морфогенетичних та агровиробничих властивостей, впливають на родючість і продуктивність даних грунтів. Наведено рекомендації щодо оптимізації використання досліджуваних грунтів, а також шляхи подолання деяких негативних процесів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П034.16-2 + П040.177

Рубрики:

Дерново-карбонатні ґрунти (рендзини)

Удобрення на інших ґрунтах

Шифр НБУВ: РА332961 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено і проаналізовано гранулометричний склад нерозчинного залишку карбонатних грунтотворних порід Розточчя і дерново-карбонатних грунтів, що сформувалися на їх елювії. Установлено, що нерозчинний залишок накопичується під час розчинення та вилуговування карбонатів порід і входить до складу мінеральної частини грунтів. Гранулометричний склад дерново-карбонатні грунти успадкували від грунтотворних порід.

Висвітлено історію, проблематику та теоретико-методологічні основи досліджень грунтів, що перебувають на ініціальній стадії розвитку. Розглянуто специфіку грунтотворення на продуктах елювіогенези щільних карбонатних порід. Охарактеризовано комплекс чинників грунтотворення та особливості генези рендзинних грунтів за умов Західного Поділля. Проаналізовано валовий хімічний склад, термодинамічні й енергетичні показники досліджуваних об'єктів, на підставі чого встановлено відмінність між елювіальною корою звітрювання та рендзинними грунтами, що формуються за різних геоморфогенно-фітоценотичних умов. Зауважено, що рендзинні грунти мають більше значення енергії кристалічної гратки та вільної енергії Гіббса. Аналіз показників молярних відношень, фактора вилуговування і балансу речовин показав, що для досліджуваних грунтів характерне інтенсивне поверхневе звітрювання та процеси розчинення та вилуговування карбонатів. Провідний вплив на характер прояву та напрям розвитку ініціального грунтотворення, зокрема нагромадження гумусу та біофільних елементів, а також інтенсивність формування генетичного профілю досліджуваних грунтів має біологічний чинник, передусім домінування трав'янистих рослинних асоціацій.

Проведено дослідження малопродуктивних карбонатних грунтів на щільних вапняках (чорноземи південні карбонатні, дерново-карбонатні, техноземи після видобутку черепашнику), передані під залісення у степовій зоні АР Крим. Визначено, що найінформативнішим маркером лісопридатності неповнорозвинених грунтів є грубизна грунтового профілю. Грунти посушливого клімату з грубизною профілю менше 30 см без спеціальних прийомів (плантаж з руйнуванням верхньої частини плити щільної породи, насипний шар грунту тощо) є нелісопридатними. Доведено, що грубизна профілю на рівні 30 см може розглядатися як нижній граничний рівень лісопридатності грунтів.

За генетичною природою рендзини Західного регіону України є унікальними і не мають аналогів ні в Україні, ні в країнах Центрально-Східної Європи, що зумовлює упродовж тривалого часу потребу вивчення їх морфогенетичних особливостей залежно від специфіки чинників грунтоутворення та домінування тих чи інших елементарних грунтотворних процесів у різних природно-антропогенних умовах. Проаналізовано закономірності ареального поширення рендзин Західного регіону України, їх приуроченість до денудаційних, денудаційно-акумулятивних і горбогірно-останцевих форм рельєфу, характер впливу карбонатних грунтотворних порід і рослинності на морфогенетичні особливості цих грунтів.

Досліджено валовий хімічний склад рендзин Подільських Товтр. Визначено співвідношення вмісту оксидів найважливіших хімічних елементів мінеральної частини рендзин та ірунтотворних порід. Обгрунтовано роль літологічного та біокліматичного чинників у формуванні просторової неоднорідності та зміні компонентів рендзин Подільських Товтр. Встановлено основні трансформаційні процеси мінеральної частини досліджуваних грунтів та грунтотворних порід.

Проаналізовано архівні, фондові, літературні та картографічні матеріали, що містять інформацію щодо вивчення рендзин Подільських Товтр. Охарактеризовано природно-антропогенні умови й чинники, що визначають географію та онтогенез рендзин Подільських Товтр. Визначено основні процеси, що зумовлюють формування та розвиток генетичного профілю рендзин і парарендзин, виявлено закономірності просторового поширення рендзин в межах Подільських Товтр. Визначено термодинамічні й енергетичні характеристики грунтотвірних порід і рендзин Подільських Товтр. Встановлено характер прояву та напрям розвитку комплексу хімічних, фізико-хімічних і фізичних процесів і властивостей рендзин досліджуваної території на різних стадіях і напрямах їхнього онтогенезу. Досліджено макроморфологічні особливості формування та будови генетичного профілю рендзин, що перебувають на різних стадіях і напрямах онтогенезу. Встановлено характерні процеси й ознаки антропогенної трансформації рендзин внаслідок господарського грунтокористування. Обгрунтовано шляхи збалансованого використання й охорони рендзин Подільських Товтр, а також доцільність їхнього включення до об'єктів грунтово-охоронної інфраструктури.

Оцінено екологічний стан земель сільськогосподарського фонду, які вилучені з активного використання та переведені в перелоги. Проведено кількісний і якісний аналіз видового складу, біморфологічної та екологічної структури рослинного покриву. Встановлено кормово-господарську цінність травостоїв і їх біопродуктивність. Визначено основні агрохімічні показники грунту на перелогах. Установлено й обгрунтовано прямий кореляційний зв'язок між біопродуктивністю перелогів і вмістом гумусу у грунті. Запропоновано класифікацію екологічного стану перелогів за вмістом гумусу у грунті за такою шкалою: дуже екологічно нестійкі (до 1,5 %), екологічно нестійкі (1,5 - 2,5 %), середньої екологічної стійкості (2,5 - 3,5 %), екологічно стійкі (понад 3,5 %).

Досліджено географію, фізичні та фізико-хімічні властивості рендзин Подільських Товтр. Висвітлено відмінності в онтогенезі рендзин, обумовлені літологічними, геоморфологічними, кліматичними умовами та господарською діяльністю людини. Обгрунтовано роль літологічного чинника у формуванні просторової неоднорідності та зміні компонентів рендзин Подільських Товтр. Встановлено відмінності фізичних та фізико-хімічних властивостей досліджуваних грунтів у природному та антропогенно порушеному стані. Висвітлено рівні та напрямки деградаційних процесів рендзин внаслідок сільськогосподарського використання.

Характерною особливістю рендзин є наявність на поверхні і у профілі включень залишкових карбонатів у вигляді уламків різного розміру та форми вихідної грунтотворної породи, аморфних грубодисперсних продуктів елювіогенези у вигляді борошнистої карбонатної присипки, а також новоутворень - тонкодисперсного карбонатного матеріалу, який у дрібноземі морфологічно не виражений. Обгрунтовано доцільність використання параметрів макроморфологічних досліджень і величин карбонатності для встановлення характеру та напряму розвитку процесів знекарбоначування і особливостей диференціації карбонатного профілю рендзин на різних стадіях їх онтогенезу.

Висвітлено результати детальних грунтово-географічних досліджень слаборозвинутих рендзин Західного Поділля, які сформувалися на продуктах елювіогенези крейдяних мергелів у різних геоморфогенно-фітоценотичних умовах. Наведено описи модальних ділянок закладених на різних гіпсометричних рівнях та під різними рослинними асоціаціями. Проаналізовано дані щодо вмісту, запасів і профільного розподілу гумусу у досліджуваних грунтах.

Представлено монографію, в якій викладено результати дослідження ґрунтів белігеративного ландшафтного комплексу Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, які представлені унікальними природно-антропогенними та антропогенними утвореннями, зокрема урборендзинами і конструктоземами. Наголошено на необхідності більш ретельного їх вивчення, враховуючи унікальність ґрунтів белігеративних комплексів, складність і доступність проведення їх досліджень, які зумовлені відсутністю систематизованих та узагальнених діагностичних ознак, багатовекторність формування морфогенетичних властивостей та значущість антропогенних змін у них, а також проблеми збереження і оптимального використання цих ґрунтів. Отримано актуальні результати особливостей ґенези, розвитку деградаційних процесів та формування морфогенетичних властивостей досліджуваних ґрунтів на різних стадіях їхньої трансформації від природних до природно-антропогенних.