Установлено, что на юге Украины в зоне влияния оросительных систем происходят количественные и качественные изменения почвенно-напочвенных комплексов насекомых. Рассмотрены основные тенденции этих изменений в зависимости от изменений окружающей среды. Проанализированы видовой состав, распространение, численность, хозяйственное значение основных видов фоновых групп почвенных насекомых в зонах влияния оросительных систем в зависимости от сроков их функционирования. Выявлены виды-индикаторы водно-солевого состояния почв.

Впервые на примере Волыно-Подолья и прилегающих территорий (Полесья, Лесостепи, Предкарпатья, Западной Лесостепи, Западно-Подольского Приднестровья) приведены данные экологического и фаунистического обследования почвенных группировок беспозвоночных. Проанализированы структуры групп фитонематод и хищных нематод, панцирных клещей, ногохвосток, жесткокрылых (жужелиц, жуков, пилюльщиков), а также основных групп мезофауны и микроартропод.

Проаналізовано основні едафічні чинники та зв'язки між ними у становленні структурно-функціональної організації комплексів грунтових олігохет в едафотопах західного регіону України. Показано, що їх розвиток відбиває загальні принципи організації структури комплексів симбіотичних організмів, їх функцій, а також відмінності, пов'язані зі специфікою біогеоценотичного покриву. Узагальнено багаторічні спостереження впливу регіональної специфіки екосистем і природно-географічних умов на унікальність еволюційного розвитку життєвих циклів люмбріцид. Уперше для західного регіону України розроблено структурно-функціональні характеристики угруповань грунтових олігохет різних природних і антропогенно змінених біогеоценозів.

Проанализированы основные эдафические факторы и связи между ними в становлении структурно-функциональной организации комплексов грунтовых олигохет в эдафотопах западного региона Украины. Показано, что их развитие отражает общие принципы организации структуры комплексов симбиотических организмов, их функций, а также отличия, связанные со спецификой биогеоценотического покрова. Обобщены многолетние наблюдения влияния региональной специфики экосистем и природно-географических условий на уникальность эволюционного развития жизненных циклов люмбрицид. Впервые для западного региона Украины разработаны структурно-функциональные характеристики группировок олигохет разных природных и антропогенно измененных биогеоценозов.

Проаналізовано сучасний стан досліджень у галузі вивчення впливу екологічного розмаїття мезофауни грунту на функціональні властивості екологічних систем. Вперше вивчено посезонну динаміку мезофауни центральної заплави ріки Самара-Дніпровська. Встановлено закономірності зміни структури мезофауни грунту природного біогеоценозу під впливом токсичного навантаження (дії нікелю та свинцю). Охарактеризовано природну та токсикогенну складові в динаміці екологічних властивостей мезофауни. Запропоновано використовувати ентропію Шеннона та Пілоу як критерій вирівняності розподілу важких металів у грунтовому профілі. Показано та кількісно оцінено роль грунтових тварин у горизонтальній міграції важких металів. Встановлено, що динаміка протеолітичної та целюлозолітичної активності грунту залежить від функціонального розмаїття його мезофауни. Виявлено, що за умов забруднення грунту важкими металами даний зв'язок значно актуалізується. Обгрунтовано суттєву роль грунтових тварин у стабілізації функціонування екосистеми за умов антропогенного навантаження.

Проанализировано современное состояние исследований в отрасли изучения влияния экологического разнообразия мезофауны грунта на функциональные свойства экологических систем. Впервые изучена посезонная динамика мезофауны центральной заплавы реки Самара-Днепровская. Установлены закономерности изменения структуры мезофауны грунта природного биогеоценоза под влиянием токсической нагрузки (действия никеля и свинца). Охарактеризованы природная и токсикогенная составные в динамике экологических свойст мезофауны. В качестве критерия выравниваемости распределения тяжелых металлов в грунтовом профиле предложено использовать энтропию Шеннона и Пилоу. Показана и количественно оценена роль мезофауны грунта в горизонтальной миграции тяжелых металлов. Установлено, что динамика проетолитической и целлюлозной активности грунта зависит от функционального разнообразия его мезофауны. Показано, что в условиях загрязнения грунта тяжелыми металлами данная связь значительно актуализируется. Обоснована существенная роль мезофауны грунта в стабилизации функционирования экосистем в условиях антропогенной нагрузки.

Ключ. слова: почвенная мезофауна, почворои, экосистема, видовое разнообразие, биомасса, функциональная структура
Індекс рубрикатора НБУВ: П032.506(4Укр-4Дні)

Рубрики:

Фауна ґрунтів

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты исследования структурно-функциональной организации сообществ почвенной мезофауны в грабово-дубовых и ясенево-дубовых экосистемах поймы верховья р. Днестр. Показаны особенности ее трансформации под влиянием разных форм лесопользования (лесокультурная деятельность, изменение гидрологического режима).

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.141.2(007) + П032.506.1(007)

Рубрики:

Pseudomonas

Ґрунтові безхребетні

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження грунтової мезофауни у захисно-декоративних насадженнях на шахтному відвалі. Виявлено 20 видів колембол і представників 10 груп інших безхребетних тварин, щільність популяцій яких залежить від розвитку рослинності та едофотопа, положення ділянки на катені та експозиції схилу. Найбільш придатні умови для розвитку грунтового зооценозу складаються в насадженнях деревно-кущового та деревно-тіньового типу з кущами.

Розглянуто процедуру характеристики грунтових тварин із погляду надання переваги ними умовам мінералізації грунтового розчину - трофності едафотопу. Це дозволяє виділити екологічні групи грунтової мезофауни - трофоценоморфи. Показано, що спектри трофоценоморф разом із топоморфами та трофоморфами є ефективною діагностичною ознакою, що дозволяє діагностувати трофотопи біогеоценозів.

Приведены результаты исследования видового разнообразия сообществ почвенных энхитреид в коренных - дубовых, буковых, пихтовых и производных еловых и сосновых экосистемах верховья р. Днестр. Показаны особенности его трансформации под влиянием разных форм лесопользования, изменения гидрологического режима и т. д.

Методом полиморфизма длин рестрикционных фрагментов (tRFLP) проведен сравнительный филогенетический анализ по 16S рРНК комплекса прокариотических микроорганизмов подзолистых почв при сверхдлительном возделывании в звене севооборота различных сельскохозяйственных культур. Метод tRFLP дает возможность продемонстрировать и оценить бактериальное разнообразие в почвах, выявить новые генотипы почвенной микробиоты, некультивируемые или слабокультивируемые на элективных средах общепринятыми микробиологическими методами, в перспективе - глубже изучить экологию микробных сообществ почв.

Приведены результаты исследования видового разнообразия и структурно-функциональной организации сообществ почвенных беспозвоночных производных на месте буковых экосистем ельников Сколевских Бескид. Установлены их биотические потенциалы по показателям численности, массы и потребления энергии отдельными трофическими группами.

На территориях техногенного ландшафта, девастированных серно-рудным производством Яворовского государственного горно-химического предприятия "Сера" (Львовская обл.), в 2003 - 2004 гг. исследованы сообщества почвенных микроартропод. Установлены особенности их формирования в процессе первичных сукцессий, дана характеристика качественных и количественных показателей в почве и субстратах технических отвалов разного состава и происхождения (отвалы технических пород, участки подземной выплавки серы, гидроотвал, хвостохранилища).

Наведено результати дослідження комплексної дії пестицидів на модельну екосистему грунтової біоти. Розглянуто екотоксикологічну класифікацію рівня небезпечності пестицидів для грунтової біоти, яка дозволяє оцінити пестициди за їх впливом на грунтових червів, загальну кількість грунтових мікроорганізмів, вміст у грунті нітратів, нітритів та аміаку, а також регламентувати їх подальше використання на грунтах з різним рівнем забруднення та антропогенного навантаження.

Досліджено педофауну вищих комах парків Харкова, зокрема, видовий склад, таксономію видів, ареали, біотопічний розподіл, екологічні форми, біологію, трофічні зв'язки і чинники, що впливають на різноманіття, поширення та господарське значення окремих видів за умов урбанізованих ландшафтів. Виявлено 133 види вищих комах-мешканців грунту, що належать до 8-ми рядів, 24-х родин, 76-ти родів. Найбільшою кількістю видів (107, або 80,4 % від загальної кількості видів) представлено ряд жуків, з яких 48 видів належать до родини турунів. Встановлено, що досліджувані вищі комахи належать до 12-ти зоогеографічних комплексів, в яких європейсько-сибірський вид становить 28,6 % від загальної кількості видів, транспалеарктичний - 19,6 %, європейський - 11,3 %, голарктичний - 9,8 %, степовий - 8,3 %. Зазначено, що дані види належать до 11-ти трофічних груп та 11-ти біотопічних, з останніх 57 видів (42,8 %) становлять лісові, 48 (36,5 %) - степові, а 13 (9,7 %) - політопні. Виявлено, що серед лісових комах 94,7 % видів - мезофіли, серед степових 54,1 % - мезофіли і 43,7 % - ксерофіли, а 84,8 % політопічних видів - мезофіли. Встановлено суттєвий вплив ступеня урбанізації біотопа на показники видового біорізноманіття. Доведено, що у парках з високим вмістом солей важких металів у грунті зникають види комах, личинки яких є сапрофагами або міксофагами, встановлено причини даного явища. Визначено господарське значення комах-мешканців грунту за умов урбанізованого ландшафту. Надано рекомендації щодо захисту саджанців від пошкодження комахами.

Вивчено грунтову мезофауну центральної заплави ріки Самара та міграцію важких металів (літію та свинцю) профілем заплавно-лучного грунту під час польового експерименту. Показано, що активність грунтової мезофауни є важливим чинником, який впливає на характер розподілу полютантів грунтовим профілем. З'ясовано, що важкі метали викликають зміни біологічної активності грунту. Визначено рівень протеологічної та целюлозолітичної активності заплавно-лучно-лісових, середньогумусних, середньовилужених, суглинистих грунтів на алювіальних відкладеннях у сезонній динаміці. Виявлено, що внаслідок токсикогенного впливу змінюється трофічна і топічна структура фауни грунту. За допомогою регресійного аналізу трофічна та топічна структури грунтової мезофауни пояснено значну частину мінливості протеолітичної та целюлозолітичної активності грунту. В лабораторному експерименті вивчено вплив забруднення грунту нікелем та свинцем на модельну екосистему, що складається з грунту, автотрофу (пшениці) та гетеротрофу (дощових черв'яків) у різних комбінаціях. Продемонстровано, що різноманіття модельної екосистеми суттєво впливає на її функціональні властивості.

Проведено повне регіональне типологічне дослідження грунтових олігохет природних і рекультивованих біогеоценозів західного регіону України. Установлено особливості формування комплексів даних олігохет залежно від гранулометричного складу грунтів та співвідношення їх фракцій. Доведено, що для автоморфних грунтів західного регіону України у формуванні комплексів грунтових олігохет визначальна роль належить мулистій фракції. Установлено параметри гідротермічної зони екологічної толерантності дощових червів у біогеоценозах західного регіону України. Виявлено морфо-екологічні системи адаптації організмів до екстремальних умов (гіпобіозу, криптобіозу, ангідробіозу). З'ясовано залежність розвитку комплексів грунтових олігохет від актуальної кислотності та перебігу окисно-відновного потенціалу грунтів. Визначено вплив концентрації карбон діоксиду у грунтовому повітрі на життєдіяльність дощових червів у біогеоценозах. З'ясовано особливості консортивних зв'язків дощовикових та їх значущість у функціонуванні грунтової біоти. Виявлено типи симбіозу за їх трофічною залежністю, а саме: протокооперація - коменсалізм - паразитизм - паразитоїдизм та хижацтво. Установлено вплив едафічних чинників біогеоценозів на інтеграцію життєвих циклів грунтових олігохет. Установлено особливості продукування яйцевих коконів грунтовими олігохетами різних морфо-екологічних груп. Визначено тривалість ембріонального та постембріонального розвитку залежно від кліматичних умов та належності до морфо-екологічної групи. Установлено особливості консортивної організації комплексів олігохет у біогеоценозах різних кліматичних зон

Запропоновано методологію цілісного підходу до аналізу екоморфічної структури та розмаїття угруповань грунтових тварин і виявлення ієрархічної структури системи показників, які видбивають їх розмаїття та функціональні властивості. Розроблено алгоритм встановлення приналежності видів грунтових тварин до екологічних груп, виділених стосовно ставлення тварин до градієнта умов вологості - гігроморф. Введено до системи екоморф грунтових тварин уявлення про трофоценоморфи, що відбиває ставлення тварин до трофності едафотопу. Розроблено уявлення про фороморфи - екологічні групи грунтових тварин, які визначаються на підставі їх адаптації до пересування в грунті та вказують на роль в утворенні форичних зв'язків у консорціях грунтових тварин. Наведено діагностичні ключі для встановлення гігротопів і трофотопів лісових біоценозів у степу за грунтово-зоологічними данними. Для характеристики екологічної місткості місцеперебування угруповань мезофауни введено уявлення про екологічну компресію та рівень засвоєння екологічної місткості. Запропоновано спосіб обчислення екологічної місткості місцеперебування й ентропійний аналог квадратичної міри таксономічного й екологічного різноманіття угруповань.

Вперше для техногенно деградованих територій на південному сході України визначено вплив середовищетвірної діяльності ссавців. З'ясовано вплив екскреторної та рийної діяльності на біологічну активність грунту природних і рекультивованих ділянок Криворізького залізорудного басейну. Охарактеризовано ферментативну активність, а також грунтове "дихання" під впливом середовищетвірної діяльності ссавців. Встановлено середовищетвірний вплив рийної й екскреторної діяльності ссавців на динаміку таких важливих характеристик грунту як ферментативна активність і грунтове "дихання" за природних умов і за умов відвалів гірничорудної промисловості. З'ясовано середовищетвірний вплив ссавців на біогеоценотичну функцію грунту на території відвалів гірничорудних підприємств, обумовлену такими його властивостями як здатність акумулювати гумус, стимулювати та пригнічувати ферментативну активність і "дихання".

Використовуючи метод клонування ДНК, проведено порівняльний аналіз комплексу прокаріотних мікроорганізмів підзолистих грунтів у ході надтривалого вирощування льону довгунця та в чистому парі. Виявлено та проведено оцінку біорізноманіття грунтових прокаріот, на підставі яких можна судити про грунтові мікробіологічні угруповання, що сформувалися під впливом різних агротехнічних заходів. Встановлено, що беззмінна культура рослин сприяє збідненню генетичних ресурсів грунтової мікробіоти і зміні її якісного складу.