Установлено, что на юге Украины в зоне влияния оросительных систем происходят количественные и качественные изменения почвенно-напочвенных комплексов насекомых. Рассмотрены основные тенденции этих изменений в зависимости от изменений окружающей среды. Проанализированы видовой состав, распространение, численность, хозяйственное значение основных видов фоновых групп почвенных насекомых в зонах влияния оросительных систем в зависимости от сроков их функционирования. Выявлены виды-индикаторы водно-солевого состояния почв.

На підставі аналізу особливостей життєдіяльності, вимог до умов середовища, участі в розкладанні рослинних решток основних компонентів грунтової біоти, а також використання досвіду біокомпостування з залученням дощових червів запропоновано методику переробки листового опаду зелених насаджень міста.

На основании анализа особенностей жизнедеятельности, требований к условиям среды, участия в разложении растительных остатков основных компонентов грунтовой биоты, а также использования опыта биокомпостирования с привлечением дождевых червей предложена методика переработки опалых листьев с зеленых насаждений города.

Впервые на примере Волыно-Подолья и прилегающих территорий (Полесья, Лесостепи, Предкарпатья, Западной Лесостепи, Западно-Подольского Приднестровья) приведены данные экологического и фаунистического обследования почвенных группировок беспозвоночных. Проанализированы структуры групп фитонематод и хищных нематод, панцирных клещей, ногохвосток, жесткокрылых (жужелиц, жуков, пилюльщиков), а также основных групп мезофауны и микроартропод.

Проаналізовано основні едафічні чинники та зв'язки між ними у становленні структурно-функціональної організації комплексів грунтових олігохет в едафотопах західного регіону України. Показано, що їх розвиток відбиває загальні принципи організації структури комплексів симбіотичних організмів, їх функцій, а також відмінності, пов'язані зі специфікою біогеоценотичного покриву. Узагальнено багаторічні спостереження впливу регіональної специфіки екосистем і природно-географічних умов на унікальність еволюційного розвитку життєвих циклів люмбріцид. Уперше для західного регіону України розроблено структурно-функціональні характеристики угруповань грунтових олігохет різних природних і антропогенно змінених біогеоценозів.

Проанализированы основные эдафические факторы и связи между ними в становлении структурно-функциональной организации комплексов грунтовых олигохет в эдафотопах западного региона Украины. Показано, что их развитие отражает общие принципы организации структуры комплексов симбиотических организмов, их функций, а также отличия, связанные со спецификой биогеоценотического покрова. Обобщены многолетние наблюдения влияния региональной специфики экосистем и природно-географических условий на уникальность эволюционного развития жизненных циклов люмбрицид. Впервые для западного региона Украины разработаны структурно-функциональные характеристики группировок олигохет разных природных и антропогенно измененных биогеоценозов.

Проаналізовано сучасний стан досліджень у галузі вивчення впливу екологічного розмаїття мезофауни грунту на функціональні властивості екологічних систем. Вперше вивчено посезонну динаміку мезофауни центральної заплави ріки Самара-Дніпровська. Встановлено закономірності зміни структури мезофауни грунту природного біогеоценозу під впливом токсичного навантаження (дії нікелю та свинцю). Охарактеризовано природну та токсикогенну складові в динаміці екологічних властивостей мезофауни. Запропоновано використовувати ентропію Шеннона та Пілоу як критерій вирівняності розподілу важких металів у грунтовому профілі. Показано та кількісно оцінено роль грунтових тварин у горизонтальній міграції важких металів. Встановлено, що динаміка протеолітичної та целюлозолітичної активності грунту залежить від функціонального розмаїття його мезофауни. Виявлено, що за умов забруднення грунту важкими металами даний зв'язок значно актуалізується. Обгрунтовано суттєву роль грунтових тварин у стабілізації функціонування екосистеми за умов антропогенного навантаження.

Проанализировано современное состояние исследований в отрасли изучения влияния экологического разнообразия мезофауны грунта на функциональные свойства экологических систем. Впервые изучена посезонная динамика мезофауны центральной заплавы реки Самара-Днепровская. Установлены закономерности изменения структуры мезофауны грунта природного биогеоценоза под влиянием токсической нагрузки (действия никеля и свинца). Охарактеризованы природная и токсикогенная составные в динамике экологических свойст мезофауны. В качестве критерия выравниваемости распределения тяжелых металлов в грунтовом профиле предложено использовать энтропию Шеннона и Пилоу. Показана и количественно оценена роль мезофауны грунта в горизонтальной миграции тяжелых металлов. Установлено, что динамика проетолитической и целлюлозной активности грунта зависит от функционального разнообразия его мезофауны. Показано, что в условиях загрязнения грунта тяжелыми металлами данная связь значительно актуализируется. Обоснована существенная роль мезофауны грунта в стабилизации функционирования экосистем в условиях антропогенной нагрузки.

Исследован видовой состав почвенных микромицетов и водорослей сухих, свежих и влажных сосновых и лиственных насаждений боровой террасы Северского Донца (Харьковская обл.). Показано относительное увеличение видового богатства микобиоты свежих и сухих местообитаний по сравнению с влажными. Разнообразие водорослей повышалось с возрастанием степени увлажненности стационаров. Выявлена зависимость состава почвенной микобиоты и альгофлоры от лесообразующей породы. При совместном изучении микромицетов и водорослей количественная и качественная характеристика их систематической структуры может служить индикатором экологических условий в лесных биогеоценозах.

Зазначено, що сполученість трансформаційних і міграційних процесів у грунтах проявляється у синхронно-послідовній залежності інтенсивності біогенної та абіогенної водної міграції від вмісту мобільної форми мікроелемента у грунті. Встановлено, що динаміка надходження мікроелемента техногенного походження у наземну рослинність і трофічні ланцюги пропорційна вмісту його мобільної форми, який визначається параметрами кінетичної моделі трансформації.

Ключ. слова: почвенная мезофауна, почворои, экосистема, видовое разнообразие, биомасса, функциональная структура
Індекс рубрикатора НБУВ: П032.506(4Укр-4Дні)

Рубрики:

Фауна ґрунтів

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведена комплексная оценка экологических функций антропогенных почв и соответствующих им микромицетных сообществ с целью определения механизма их структурно-функциональной перестройки. Установлено, что направленность экологических сукцессий подчиняется как эндогенным закономерностям изменения численности и значимости таксонов гифомицетов, так и экзогенным факторам, например, привнесением органических субстратов.

Ключ. слова: мікроміцети, стародавні грунти, іони важких металів
Індекс рубрикатора НБУВ: П032.505.4

Рубрики:

Ґрунтові гриби

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследовано видовое разнообразие почвенной микобиоты и фитоэдафона сосновых и лиственных насаждений, расположенных в пределах боровой террасы Северского Донца (Харьковская обл.). Показано, что изменение числа видов микромицетов под влиянием лесообразующей породы и влажности местопроизрастания обратно коррелирует с соответственными изменениями числа видов водорослей. Данные о количественной характеристике одной из групп микроорганизмов (грибов или водорослей) можно использовать для прогнозирования разнообразия другой.

Приведены результаты исследования структурно-функциональной организации сообществ почвенной мезофауны в грабово-дубовых и ясенево-дубовых экосистемах поймы верховья р. Днестр. Показаны особенности ее трансформации под влиянием разных форм лесопользования (лесокультурная деятельность, изменение гидрологического режима).

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.141.2(007) + П032.506.1(007)

Рубрики:

Pseudomonas

Ґрунтові безхребетні

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: сорбція, іони міді, мікроміцети, грунт, меланін
Індекс рубрикатора НБУВ: П032.505.4

Рубрики:

Ґрунтові гриби

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження грунтової мезофауни у захисно-декоративних насадженнях на шахтному відвалі. Виявлено 20 видів колембол і представників 10 груп інших безхребетних тварин, щільність популяцій яких залежить від розвитку рослинності та едофотопа, положення ділянки на катені та експозиції схилу. Найбільш придатні умови для розвитку грунтового зооценозу складаються в насадженнях деревно-кущового та деревно-тіньового типу з кущами.

Розглянуто процедуру характеристики грунтових тварин із погляду надання переваги ними умовам мінералізації грунтового розчину - трофності едафотопу. Це дозволяє виділити екологічні групи грунтової мезофауни - трофоценоморфи. Показано, що спектри трофоценоморф разом із топоморфами та трофоморфами є ефективною діагностичною ознакою, що дозволяє діагностувати трофотопи біогеоценозів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.50 + П032.518

Рубрики:

Флора і фауна ґрунтів

Токсичні речовини в ґрунті. Антимікробні властивості ґрунтів

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.505.4(4Мол)

Рубрики:

Ґрунтові гриби

Шифр НБУВ: Ж25976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты исследования видового разнообразия сообществ почвенных энхитреид в коренных - дубовых, буковых, пихтовых и производных еловых и сосновых экосистемах верховья р. Днестр. Показаны особенности его трансформации под влиянием разных форм лесопользования, изменения гидрологического режима и т. д.

Методом полиморфизма длин рестрикционных фрагментов (tRFLP) проведен сравнительный филогенетический анализ по 16S рРНК комплекса прокариотических микроорганизмов подзолистых почв при сверхдлительном возделывании в звене севооборота различных сельскохозяйственных культур. Метод tRFLP дает возможность продемонстрировать и оценить бактериальное разнообразие в почвах, выявить новые генотипы почвенной микробиоты, некультивируемые или слабокультивируемые на элективных средах общепринятыми микробиологическими методами, в перспективе - глубже изучить экологию микробных сообществ почв.