Дано оцінку посусі 1994 р., запропоновано кардинальні заходи боротьби з нею, докорінні структурні зміни в спеціалізації регіонів, освоєнні системи так званого сухого землеробства, розвитку зрошення, вологозберігаючих технологій, посухостійких культур і сортів.

Решена задача сельскохозяйственного мониторинга и оценки рисков, связанных с развитием сельскохозяйственных культур и засухами, на основании разнородной информации (спутниковых и наземных данных, а также данных моделирования). Обоснован применяемый для решения этой задачи математический аппарат, а также предложены результаты его практического применения для оценки рисков развития сельскохозяйственных культур в Украине.

Розглянуто задачу оцінювання ризику посух сільськогосподарських (с/г) культур за супутниковими даними. Для визначення ймовірності настання посух запропоновано використовувати методи теорії екстремальних величин для оброблення числових рядів супутникових даних. Запропоновано підхід до оцінювання збитків, завданих посухами, який зводиться до задачі оцінювання функції пошкодження с/г культур внаслідок посухи, оцінювання (прогнозування) врожайності с/г культур і ідентифікації та оцінювання площ с/г культур. Розроблений підхід застосовано для кількісного аналізу ризику надзвичайних посух та економічних збитків на прикладі для Київської області.

Предложена информационная технология определения поврежденных в результате засухи посевов на основе геопространственного анализа и слияния данных. Источниками данных о повреждениях служат спутниковые снимки, полученные с различных космических аппаратов, векторные данные о границах полей и наземные заверочные измерения. Для идентификации повреждений предложен метод слияния данных разного пространственного разрешения, базирующийся на интеллектуальных вычислениях и геопространственном анализе информации. Предложенный метод апробирован на одном из районов Автономной Республики Крым.

Узагальнено дані метеослужби з динаміки посушливих явищ на основі гідротермічного коефіцієнта, випаровуваності, суми середньодобових температур понад 10, 15, 20 °C та інших показників, що дало змогу виявити інтенсивність і динаміку поширення посух в основні періоди розвитку рослин. Проведено районування території України за повторюваністю посух, їх інтенсивністю навесні, влітку і в літньо-осінній період.

Доведено, що за умов недостатньої природної вологозабезпеченості території України завдяки зрошенню можна запобігти великим збиткам сільського господарства від посух. Відзначено, що потенційне підвищення врожаїв сільськогосподарських культур за дотримання оптимального поливного режиму на полях та інших потреб агротехніки вирощування сягає 200 - 250 %, а в окремі роки - ще більше, а ефективності від зрошення можна досягти лише за оптимального керування його режимами та іншими факторами родючості грунтів.

Доказано, что в условиях недостаточной естественнной влагообеспеченности территории Украины благодаря орошению можно предотвратить убытки, нанесенные сельскому хозяйству засухой. Отмечено, что потенциальное повышение урожаев сельскохозяйственных культур при соблюдении оптимального поливного режима и других требований агротехники составляет 200 - 250 %, а в отдельные годы - выше, эффективности орошения можно достичь с помощью оптимального управления его режимами и другими факторами плодородия почв.

Просторово-часовий розподіл посушливих умов в Україні за період 2000 - 2013 рр. досліджено за допомогою індексів, які є продуктами супутникового зондування Землі, - нормалізованого вегетаційного індексу та індексу умов вегетації. Виявлено переважання весняних посух в усіх агрокліматичних зонах з максимальною їх повторюваністю й інтенсивністю в східному Лісостепу. Порівняльний аналіз показників врожайності озимої пшениці та ярого ячменю з аномаліями вегетаційного індексу показав суттєве зниження врожаю в роки, коли значення індексу в квітні-червні менші за середні.

Мета статті - довести необхідність впровадження системних і науково обгрунтованих заходів з адаптації аграрного виробництва до нових кліматичних умов у зв'язку зі збільшенням повторюваності посух. Методологічною основою дослідження слугували такі наукові методи: історико-діалектичний, аналізу і синтезу, теоретичний пошук і абстрактно-логічний, математичного та статистичного аналізу на основі результатів досліджень, що проведені на сільськогосподарських угіддях ПП "Агроекологія". Досліджено теорії змін клімату, з якими пов'язані посухи: вплив сонячної активності, вплив космічних факторів, антропогенний вплив на природу. Обгрунтовано доцільність розробки адаптаційних заходів у технології сільськогосподарського виробництва, що дозволять зменшити негативний вплив погоди, та технологічні заходи з накопичення, збереження і раціонального використання вологи, особливо в умовах посух. Показано вплив на збереження вологи, урожайність і рентабельність аграрного виробництва різних систем землеробства: інтенсивної, органічної, no-till, strip-till, точного землеробства, біоензимної технології, біогенного землеробства. Доведено, що в умовах змін клімату актуальності набувають дослідження вологозберігаючих систем землеробства, однією з яких є органічне землеробство. Визначено особливості агротехнічних прийомів, що сприяють накопиченню, збереженню та раціональному використанню грунтової вологи, за умов різних систем землеробства. Проведено дослідження впливу висоти снігового покриву на запаси вологи у метровому шарі грунту за системи органічного землеробства, що свідчить про значну роль снігозатримання. Розкрито доцільність регулювання вологозабезпечення культур таких агротехнологічних заходів: створення куліс для затримки снігу, використання лісосмуг, впровадження сівозмін, правильне структурування посівних площ, мінімальний обробіток грунту, використання органічних добрив, мульчування поверхні поля.