З використанням розробленої моделі електромеханічної системи тягового електроприводу досліджено процеси пробуксовування під час розгону тролейбуса. Для забезпечення розгону без пробуксовування запропоновано ввести контур регулювання прискорення.

Проаналізовано формування режимів тягового електроприводу тролейбуса з урахуванням властивостей його електромеханічної системи та реальних умов експлуатації. Запропоновано методику вибору параметрів регуляторів за забезпеченням екстремальної траєкторії зміни регульованих параметрів. Синтез параметрів системи керування тягового електроприводу з паралельним увімкненням регуляторів швидкості та моменту, регулятора пробуксовування зі зворотними зв'язками за різницею швидкостей привідного двигуна і механізму, а також прискоренням двигуна здійснено методом мінімізації інтегрального критерію якості з використанням квадратичних інтегральних оцінок. Проведено дослідження процесів у електромеханічній системі приводу тягового механізму тролейбуса методом математичного та фізичного моделювання.

Обгрунтовано методику й алгоритми розрахунку температурних полів і напружень, які виникають в деталях складної просторової орієнтації під час наплавлювання покриттів та їх подальшої механічної обробки. Запропоновано рекомендації щодо їх вирівнювання та зменшення похибок, які вони викликають. Розроблено інженерну методику визначення припусків для переходів механічної обробки наплавлених отворів з врахуванням температурних похибок. На підставі цього розроблено технологію наплавлення зношених отворів деталей шасі транспортної техніки з одночасним навуглецьовуванням, легуванням і мінімізацією нерівномірностей температурних полів, внутрішніх напружень і припусків механічної обробки.

Описано дослідження взаємовпливу стану ізоляції тролейбуса та системи живлення на струм витоку, промодельовано схему заміщення ізоляції тролейбуса та системи живлення з ізольованими полюсами під час контакту людини з корпусом.

Разработан программно-аппаратный комплекс, обеспечивающий реализацию диагностики параметров режимов управления тяговых двигателей троллейбуса, проведен анализ и синтез энергосберегающего управления электроприводом с целью снижения затрат электроэнергии на перевозку пассажиров.

Розглянуто особливості побудови динамічної моделі планетарного колісного редуктора у складі трансмісії тролейбуса, одержано числові розв'язки, надано практичні рекомендації щодо вібродіагностики технічного стану редуктора.

Установлено, что долговечность указанных деталей определяется локальным напряжением состояния материала, связанным с параметрами акустической эмиссии (АЭ) при фиксированном напряжении, а также его жесткостью, определяемой особенностями АЭ характеристик.

Досліджено та проаналізовано технічну еволюцію тролейбусів виробництва провідних світових і вітчизняних фірм. Виявлені тенденції зміни технічного рівня відображено за допомогою запропонованого безрозмірного критерію.

Рассмотрены конструкции механических, электродвигательных и пневматических штангоуловителей и пневматических и электромагнитно-механических успокоителей колебания штанги троллейбуса в горизонтальной плоскости. Предложена комбинированная система уборки штанги с использованием пневмопривода и электромагнитного успокоения колебаний.

Проанализированы требования нормативных актов в отношении тормозных систем троллейбусов. Приведены отдельные результаты исследований, рассмотрены современные тенденции развития в данном направлении. Определен круг задач, решение которых нацелено на создание высокоэффективных тормозных систем, повышающих экономичность и безопасность троллейбусов.

Рассмотрены вопросы разработки и синтеза систем оптимального управления электроприводом. Внедрение оптимального управления режимами работы троллейбуса способствует снижению потребления электроэнергии. Программное управление режимами движения троллейбуса определяет параметры оптимальных динамических режимов движения и учитывает влияние момента сил сопротивления, зависящего от профиля трассы на маршруте движения троллейбуса.

Вирішено наукове завдання щодо розробки нормативів експлуатації тролейбусів, що враховують властивості кожної транспортної одиниці, пробіг та експлуатаційне навантаження на маршрутах у ході планування періодичності та обсягів робіт, реалізація яких забезпечує підвищення ефективності роботи підприємств міського електротранспорту. Розроблено комплексний критерій, що враховує добові пробіги, обумовлені режимами роботи тролейбусів, індивідуальні властивості та умови експлуатації на маршрутах, який дозволяє уточнювати строки прибуття на технічне обслуговування кожного тролейбуса. Вдосконалено методи організації системи технічного обслуговування і ремонту тролейбусів на основі комплексного критерію у ході планування черговості для здійснення ремонтно-профілактичних впливів.

Розв'язано актуальну наукову задачу - підвищення надійності тягових електричних двигунів (ТЕД) шляхом організації їх контролю технічного стану в процесі експлуатації та ремонту. Розглянуто стан експлуатаційної надійності ТЕД тролейбусів. Проаналізовано стан питання надійності вузлів тролейбусів за видами обладнання, особливості роботи та основні напрями підвищення надійності ТЕД. Розроблено структурні схеми елементів ТЕД та запропоновано математичні моделі оцінювання технічного стану їх основних електротехнічних функціональних складових у процесі експлуатації. Досліджено експлуатаційну надійність елементів тягових електродвигунів тролейбусів за величиною їх зносу в процесі експлуатації. Обгрунтовано діагностичні параметри та методи їх контролю. Розроблено технічні вимоги до пристроїв та програмного забезпечення для системи автоматизованого діагностування ТЕД тролейбусів.

Запропоновано вентильний реактивний двигун з ємнісними накопичувачами енергії для приводу коліс тролейбуса, який за механічною та регулювальними характеристиками може успішно конкурувати з тяговими колекторними двигунами за вищої надійності та меншого об'єму активної частини. В основу проектного розрахунку покладено рекомендації, які базуються на особливостях конструкції та теорії електромагнітного перетворення енергії. Результати досліджень свідчать про можливість використання створеного двигуна в електроприводі коліс тролейбуса.

Розглянуто питання відновлення компресора вітчизняного виробництва м. Полтава, який використовується на тролейбусах Українського виробництва марки ПМЗ (Південного машинобудівного заводу м. Дніпропетровськ). Розроблено нові технологічні документи технологічного процесу відновлення основних вузлів компресора, які впливають на надійність та якість роботи агрегату.

Здійснено статистичний аналіз стану основних функціональних систем тролейбусів типу ЗиУ-9. Побудовано емпіричні закони розподілу випадкових величин, які характеризують несправності цих систем у Вінниці. Отримано математичні моделі законів розподілу, які є придатними для використання під час розв'язання прикладних задач, що виникають у процесі експлуатації тролейбусів у великих містах.

Розроблено і досліджено модель електромеханічної системи тягового електропривода тролейбуса. Наведено результати дослідження. Результати можна використати під час розроблення тягових електроприводів.

Досліджено взаємозв'язки параметрів зовнішнього і внутрішнього навантаження, технологічної точності і вібрацій колісних редукторів у складі трансмісії сучасних тролейбусів з урахуванням конструкції провідних мостів і режимів руху. Найбільш ефективним рішенням для обмеження параметричних коливань зубчастих коліс і резонансних явищ у багатопоточних колісних редукторах визнано фазовий зсув збурюючих зусиль у зачепленнях.

Визначення енергетичних показників тягової підстанції в районі підстанції Ленинская-2, що обслуговує маршрути тролейбусів N 3, 17 наукове обгрунтування і розробка методів розрахунку показників якості електроенергії, що дозволяють підвищити енергоефективність тягових підстанцій міських тролейбусів. Підвищити енергетичну ефективність роботи тягового електроприводу можливо за рахунок використання енергії гальмування великовантажних кар'єрних самоскидів, застосувавши рекуперативне гальмування, як основний спосіб електричного гальмування, визначення енергетичних показників тягової підстанції в районі підстанції Ленинская-2, що обслуговує маршрути тролейбусів N 3, 17 наукове обгрунтування і розробка методів розрахунку показників якості електроенергії, що дозволяють підвищити енергоефективність тягових підстанцій міських тролейбусів.

Мета роботи - провести дослідження зміни параметрів тягових електричних двигунів (ТЕД) тролейбусів у процесі експлуатації й удосконалення системи керування технічним станом за допомогою використання сучасних методів діагностування. Розв'язання наукової задачі базується на процедурі контролю технічного стану й зміни параметрів тягових електричних двигунів у процесі експлуатації. Для аналізу експлуатаційних факторів застосовано метод математичної статистики й теорії ймовірності. Математичне моделювання і планування експерименту, багатофакторний регресійний аналіз надає оцінку надійності елементів тягових електричних двигунів. Фізико-статистичні методи передбачають дослідження й виявлення закономірностей впливу факторів, які прискорюють знос деталей. Це надає змогу сформувати моделі надійності системи, що враховують вплив експлуатаційних факторів на надійність. У результаті проведених досліджень одержано кількісні характеристики надійності колекторно-щіткового вузла та встановлено, що відмови тягових двигунів складають 20 % від усіх відмов електрообладнання. Проаналізовано умови експлуатації тягових електричних двигунів і визначено закон розподілу відмов, що надає змогу оцінити напрацювання між поступовими відмовами. Одержано математичну модель, яка характеризує роботу об'єкта під час експлуатації. Знайдено узагальнене рівняння інтенсивності відмов елементів тягових електродвигунів. Удосконалено методи оцінки надійності елементної бази тягових електродвигунів, яка дозволяє визначити ресурс ТЕД із урахуванням особливостей кожного тролейбуса. Встановлено інтенсивність зносу колекторів із використанням фізико-статистичних методів. Уперше обгрунтовано вибір фізико-статистичних методів моделювання й розрахунку надійності. Встановлено закономірності зміни параметрів елементів тягових електродвигунів тролейбусів, що надає змогу контролювати процеси їх зношування за умов експлуатації. Створено математичну модель оцінки надійності тягового електричного двигуна, яка базується на системному аналізі ймовірностей відмов підсистем, що підлягають діагностуванню. На основі одержаних результатів дослідження розроблено практичні рекомендації щодо раціонального вибору діагностичних параметрів тягових двигунів. Їх реалізація на підприємствах електротранспорту дозволить підвищити надійність електричних двигунів у цілому до 10 %. Запропоновано використовувати результати роботи в навчальному процесі та в науково-дослідницькій роботі студентів на кафедрі електричного транспорту Харківського національного університету міського господарства ім. О. М. Бекетова. Розроблена методологія визначення параметрів тягових електричних двигунів під час експлуатації тролейбусів дозволяє проводити оцінку надійності будь-якого типу тягового двигуна тролейбуса.