Приведены результаты экспериментальных исследований диапазонов регулирования при двух видах байпассирования центробежного насоса НШ-250-40. Эмпирическим путем определены границы и характер изменения производительности насоса, установки, расхода через байпас, а также энергетических характеристик процесса при каждом виде байпассирования. Проведено сравнение исследованных видов регулирования и выработаны рекомендации по применению.

Розглянуто нечіткий і нейромережний підходи до побудови інтелектуальних моделей об'єктів гідротранспорту. Для синтезу математичної моделі напірного пристрою гідротранспортної системи створено нечітку базу знань, засновану на експертній інформації. Під час моделювання течії гідросуміші в трубопровідній магістралі використано апарат штучних нейронних мереж, що навчаються за допомогою алгоритму зворотного поширення помилки.

Предложена методика расчета изнашивания поверхностей гидротранспортного оборудования при влиянии различных факторов. Приведено математическое описание процесса изнашивания оборудования гидротранспортных систем. Рассмотрены особенности совместного кавитационно-абразивного изнашивания.

Розглянуто питання методології розрахунків пропускної та провізної здатності об'єктів транспорту. Наведено характеристики систем трубопровідного транспорту (гідравлічного, газо- та нафтопроводів). Подано різноманітні схеми проектування та обладнання систем гідравлічного трубопровідного транспорту. Описано методи підвищення надійності, довговічності та зносостійкості гідротранспортного обладнання, а також порядок проектування транспортних систем і споруджень для вантажних перевезень.

Рассмотрены вопросы методологии расчётов пропускной и провозной способности объектов транспорта. Приведены характеристики систем трубопроводного транспорта (гидравлического, газо- и нефтепроводов). Предоставлены разнообразные схемы проектирования и оборудования систем гидравлического трубопроводного транспорта. Описаны методы повышения надежности, долговечности и износостойкости гидротранспортного оборудования, а также порядок проектирования транспортных систем и сооружений для грузовых перевозок.

Висвітлено основні етапи виробничої, наукової та громадської діяльності відомого українського вченого в галузі гідравлічного транспорту, гідромеханізації та водовугільного палива Ю.Г.Світлого. Наведено бібліографію наукових, публіцистичних праць вченого за 1996 - 2005 рр.

Освещены основные этапы производственной, научной и общественной деятельности известного украинского учёного в области гидравлического транспорта, гидромеханизации и водноугольного топлива Ю.Г.Светлого. Приведена библиография научных, публицистических трудов учёного за 1996 - 2005 гг.

Рассмотрены физические свойства гидросмесей и их влияние на долговечность трубопроводов систем гидравлического транспорта. Описан механизм гидроабразивного изнашивания (ГаИ), показана роль избыточного внутреннего давления на процесс ГаИ трубы. Предложены методики для исследования ГаИ гидротранспортных труб, а также определения долговечности гидротранспортных трубопроводов с решением на ПЭВМ, в основу которой положена деформационно-волновая модель.

На основании зависимостей критических скоростей и гидравлических уклонов от температуры при течении гидросмеси по вертикальным и горизонтальным трубопроводам разработан метод расчета параметров гидротранспортирования полидисперсных материалов в зимних условиях. Оценено влияние температуры гидросмеси на гидравлические уклоны, обусловленные частицами различной крупности, а также на величины критической скорости в горизонтальном и вертикальном трубопроводах.

Приведены результаты анализа возможности снижения гидравлического уклона при течении гидросмеси за счет использования труб, изготовленных из полимерных материалов и введением в пульпу растворов гидродинамически активных добавок.

Одержано співвідношення, що визначає межу кавітаційного режиму роботи кожної з ділянок гідродинамічної мережі. Досліджено та проаналізовано вплив кавітаційних явищ на параметри гідротранспортного комплексу.

Розроблено математичну модель закріпленого за обидва кінці просторового гнучкого гідротранспортного трубопроводу, що здійснює вимушені параметричні коливання, викликані випадковими змінами густини перекачуваної пульпи. Задачу лінійної статистичної динаміки розв'язано за допомогою методу статистичних випробувань.

Обгрунтовано можливість підвищення ефективності промислового трубопровідного транспорту гідросумішей шляхом застосування струминної арматури. Вперше на підставі результатів теоретичних й експериментальних досліджень доведено можливість роботи вихрових регулюючих органів (ВРО) на гідросумішах. Встановлено межі працездатності ВРО, які залежать від параметрів гідросуміші, але не обмежують пропускної спроможності та транспортно-технологічних систем застосування даних пристроїв. Вперше теоретично досліджено й експериментально підтверджено симетричний характер течії гідросуміші у відкритому ВРО без стабілізатора, що дозволяє спростити конфігурацію проточної частини та підвищує її пропускну спроможність. Удосконалено математичні моделі течії гідросуміші у робочих камерах ВРО на базі врахування значного градієнту тиску вздовж радіуса робочої камери та уточнення граничних умов на виході з ВРО. Вперше за допомогою тривимірного моделювання встановлено кінематичні характеристики руху твердих часток, визначено критерії, що обумовлюють траєкторії та характер їх руху в робочій камері ВРО. Вперше експериментально встановлено гідравлічні характеристики ВРО за умов роботи на гідросумішах. Теоретично й експериментально визначено особливості сумісної роботи ВРО з гідротранспортним обладнанням. Розроблено методику розрахунку та практичні рекомендації щодо застосування ВРО, які використано в УкрНДІвуглезбагачення для створення дослідно-промислових зразків, а також в навчальному процесі кафедр "Гідрогазодинаміка" та "Транспортні технології" Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля.

Розв'язано актуальну науково-технічну задачу підвищення ефективності трубопровідного гідротранспорту шляхом удосконалення насосного обладнання на базі розроблених математичних моделей гідравлічних і робочих характеристик певних елементів, робочого процесу поршневого насоса та гідротранспортної системи. Розроблено математичну модель робочого процесу поршневого насоса з урахуванням реологічних властивостей перекачувального середовища та певних конструктивних і гідравлічних параметрів його елементів. Теоретично й експериментально обгрунтовано методику визначення приєднаної маси клапана на базі математичного моделювання його динаміки як однієї зі складових рівняння руху, що дозволило розробити механізм взаємодії неньютонівської рідини з клапаном. Розвинуто математичне моделювання руху неньютонівської рідини в системах гідротранспорту шляхом врахування її реологічних властивостей, приведеного модуля пружності. Одержано адекватну математичну модель течії в системі гідротранспорту. На підставі виявлених закономірностей течії неньютонівських рідин запропоновано критерій, що визначає межові частоти використання статичних характеристик течії для розрахунку нестаціонарних процесів. Досліджено процес спільної роботи поршневого та відцентрового насосів гідротранспортної системи. Запропоновано спосіб регулювання його продуктивності, який забезпечує менші втрати енергії у порівнянні з традиційним.

Теоретично й експериментально досліджено процеси гідроабразивного зношування контактного контуру запірної арматури та розроблено методи підвищення ефективності її роботи в системах промислового гідротранспорту твердих матеріалів. Уточнено конструктивну характеристику запірної арматури з суцільним шибером і з отвором у ньому з урахуванням одержаних відносних розмірів її запірного органу. Створено фізико-механічну модель гідроабразивного зношування робочого органу запірної арматури на базі рівняння енергетичного балансу між кінетичною енергією зіткнення частинки й енергією деформації та руйнування матеріалу поверхні, що зношується. На підставі одержаних результатів встановлено адекватність математичної моделі зношування. Розроблено, апробовано та впроваджено методи підвищення ефективності роботи запірної арматури в системах промислового напірного трубопровідного гідротранспорту. Наведено рекомендації щодо розрахунку оптимальних розмірів конструктивних модифікацій шиберних засувок.

Наведено результати теоретичного узагальнення та розв'язано наукову проблему прогнозування ресурсу обладнання промислового трубопровідного гідротранспорту (ПГТ), що дозволило розробити новий метод розрахунку довговічної роботи насосного обладнання, запірно-регулювальної арматури та інших елементів обладнання гідротранспортних систем (ГТС) і зумовило підвищення його техніко-економічної ефективності. Розроблено метод класифікації гідросумішей шляхом апроксимації їх частинок правильними багатогранниками, а обкатаних - сферою й еліпсоїдами. Запропоновано модель структури процесів зношування поверхонь гідросумішами, що як основний критерій побудови має масштабний коефіцієнт. На базі математичного моделювання гідродинаміки потоку та фізико-механічних характеристик твердих частинок визначено швидкість гідроабразивного зношування елементів ГТС. На підставі фізично несуперечливих допущень одержано залежність для розрахунку швидкості втрати об'єму матеріалу за дії кавітації. Розроблено математичну модель гідроерозійного зношування поверхні обладнання ПГТ. Для визначення швидкості корозійного зношування матеріалу елементів ГТС створено спрощений експериментальний метод дослідження корозійного процесу, характерного для роботи обладнання. Одержано інтегральну модель діяння всіх видів зношувань з урахуванням можливості їх виникнення, сумісної дії та тривалості. Розроблено стенди, методики проведення експериментальних досліджень, визначено порядок обробки дослідних даних. Підтверджено з достатньою точністю адекватність розроблених математичних моделей усіх видів зношування.

Виконано теоретичні й експериментальні дослідження процесів транспортування водовугільного палива з метою зниження енерговитрат. Уточнено реологічну модель неньютонівських рідин, що дозволяє визначити реологічні характеристики водовугільного палива. Вдосконалено математичну модель плинності неньютонівських рідин, що враховує реологічні характеристики водовугільного палива та швидкісні режими транспортування. Визначено реологічні характеристики і закономірності зміни питомих втрат напору.

Рассмотрены теоретические и прикладные вопросы расчета и эксплуатации насосного оборудования систем промышленного гидротранспорта. Определены области применения гидротранспорта, насосы гидротранспортных систем, магистральные трубопроводы, критерии проектирования, а также вопросы моделирования свойств рабочей среды ГТС.

Рассмотрены теоретические и прикладные вопросы при расчете характеристик насосного оборудования систем промышленного гидротранспотра.

Рассмотрено несколько нетрадиционных конструктивных схем свободновихревых насосов для гидротранспорта крупных легкоповреждаемых продуктов. Отмечены характерные особенности рассмотренных схем, их преимущества и недостатки. На основании проведенного сравнительного анализа определены две наиболее перспективные схемы как с точки зрения потерь энергии, так и повреждений транспортируемых продуктов.

Доказано, что в основе построения систем повышения эффективности насосных станций должен лежать комплексный подход оценки энергетических процессов в силовом канале с учетом режима работы потребителя и меняющихся эксплуатационных характеристик оборудования. Предложена экстремальная система автоматического управления гидротранспортным комплексом, позволяющая выполнить минимизацию потребляемой электроэнергии во всех звеньях технологической системы при стабилизации напора в диктующей точке гидросети с использованием энергоресурсосберегающих режимов функционирования насосных агрегатов.

Предложена методика расчета критических скоростей и гидравлических уклонов при сверхкритических режимах течения гидросмеси в круглых трубах, впервые учитывающая влияние гранулометрического и плотностного состава транспортируемого материала, диаметра трубопровода и концентрации гидросмеси. Критической считается скорость гидросмеси в режиме, являющимся граничным между режимами движения без заиления и с заилением нижней стенки трубы. В основу определения гидравлического уклона положено обобщенное уравнение Бернулли для напорного потока гидросмеси, учитывающее эффективную плотность гидросмеси.