Запроваджено математичну модель системи терморегулювання космічного апарата на базі низькотемпературних теплових труб із алюмінію з відкритою структурою з канавками.

Представлено описание автоматизированной измерительной системы (АИС), предназначенной для исследования давления остаточного газа внутри моделей негерметичных отсеков космических аппаратов в вакуумной аэродинамической установке. Использование АИС позволило повысить точность измерений, существенно увеличить объемы получаемых экспериментальных данных, реализовать их математическую обработку и визуализацию в реальном масштабе времени, оперативно влиять на ход эксперимента и характер проводимых исследований.

Предложен подход к физическому моделированию теплогидравлических процессов в системе терморегулирования космических аппаратов. Подход позволит моделировать процессы на экспериментальных установках, для которых в силу разветвленности, многоэлементности, особенностей протекания рабочих процессов затруднительно, а иногда и невозможно выдержать подобие прототипу. Подход включает несколько этапов: ранжирование процессов, явлений, элементов оборудования, проектирование экспериментальной установки с учетом результатов ранжирования, экспериментальные исследования, оценка адекватности математической модели, применение математической модели для анализа теплогидравлических процессов в прототипе. Применение подхода проиллюстрировано на примере решения задачи оценки работоспособности системы терморегулирования космического аппарата на базе двухфазного контура теплопереноса, расширения базы замыкающих соотношений по теплогидравлическим процессам и явлениям в условиях микрогравитации.

Наведено результати вирішення актуальних задач технічної теплофізики та промислової теплоенергетики, спрямованих на підвищення ефективності систем терморегулювання космічних апаратів шляхом використання теорії нечітких множин за формування глобального показника ефективності, а також єдиних концептуальних підходів до математичного та фізичного моделювання, бази замикальних співвідношень з інтенсивності теплопередачі та втрати тиску на тертя в двофазному потоці для умов мікрогравітації. На основі експериментальних і розрахункових досліджень теплогідравлічних процесів доведено працездатність та ефективність систем терморегулювання космічних апаратів на базі двофазних контурів теплопереносу за умов мікрогравітації. Запропоновано критеріальне рівняння для розрахунку інтенсивності теплообміну у разі конденсації за умов мікрогравітації. Виявлено, що для визначення втрат тиску на тертя в двофазному потоці для умов мікрогравітації доцільно використовувати кореляцію Тронієвського - Ульбріха.