Рассмотрены особенности проектирования связных приемников, применяемых в авиации в различных системах радионавигации и телекоммуникации. Предлагаемый приемник представляет собой схему с двойным преобразованием частоты для улучшения селективных свойств и достижения устойчивого усиления в условиях помех. В процессе построения приемного устройства предлагается использование специализированных ИМС, позволяющих минимизировать массогабаритные характеристики, энергопотребление, получить упрощение конструкции, повысить надежность эксплуатации, а также расширить его функциональные возможности.

Наведено результати побудови механічної розрахункової моделі роторної динамічної сирени. Обчислено функцію модуляції та проаналізовано особливості і структуру генеруємого акустичного випромінювання. Окреслено шляхи створення бажаного усередненого розподілення енергії звукового поля. Числовий аналіз спектра генеруємого сиреною випромінювання наочно демонструє можливості роторних систем. Вирішено задачу оптимізації спектра в плані створення "білого" шуму як структури, що найбільш повно відповідає натурним умовам. Визначено необхідну кількість та особливості геометричного розподілення радіальних вікон на площині ротора сирени за допомогою залишкового циклічного квадратичного ланцюгового коду.

Цель выполненных в работе исследований состояла в улучшении показателей качества приема и обработки доплеровского сигнала с детерминированной основой спектра, обусловленной скоростью движения летательного аппарата, наличием аддитивных помех и влиянием радиофизических свойств подстилающей поверхности. Разработан метод основанный на использовании резонансного фильтра с модулируемой емкостью, что обеспечило увеличение помехоустойчивости по сравнению с методом следящего гетеродина в пределах 2 - 3 дБ.

Проаналізовано вплив руху приймальних елементів системи моніторингу на її функціональні можливості щодо просторово-часового оброблення сигналів від апріорно невідомих стаціонарних джерел радіовипромінювання та сформульовано методику визначення координат їх розміщення в пасивному режимі моніторингу з ненапрямленим прийманням. Запропоновано метод переслідування "ведучий-ведений" на інтервалі часу моніторингу для рівнозначного визначення пеленгів на джерела радіовипромінювання в пасивному режимі під час руху радіоприймачів із апріорно визначеною просторовою конфігурацією.

Проаналізовано вплив руху приймальних елементів системи моніторингу на її функціональні можливості щодо просторово-часового оброблення сигналів від апріорно невідомих стаціонарних джерел радіовипромінювання та сформульовано методику визначення координат їх розміщення в пасивному режимі моніторингу з ненапрямленим прийманням. Запропоновано метод переслідування "ведучий-ведений" на інтервалі часу моніторингу для рівнозначного визначення пеленгів на джерела радіовипромінювання в пасивному режимі під час руху радіоприймачів із апріорно визначеною просторовою конфігурацією.