Розглянуто деякі аспекти щодо підвищення завадозахищеності систем радіозв'язку. Розроблено рекомендації щодо підвищення швидкодії синтезаторів частот шляхом удосконалення системи фазового автоматичного підстроювання частоти.

Созданы математические модели процессов формирования и передачи шифрованных дискретных сообщений каналами связи. Рассмотрены процессы модуляции при наличии различных исходных данных и проведено компьютерное моделирование.

Проведен анализ пропускной способности спутникового канала связи глобальной системы передачи полетных данных (ГСППД). Показана необходимость сжатия полетной информации. Расчет эффективности сжатия позволил обосновать необходимость использования параметрических методов т.к. линейные методы не дают требуемых коэффициентов сжатия 15 раз и более. Обзор методов сжатия позволил выбрать методы сжатия для ГСППД - дифференциальное сжатие с предсказателем в цепи обратной связи. Смоделирован метод дифференциального кодирования с предсказателем в цепи обратной связи на примере полетных данных БЛА. Полученные данные доказали применимость данного метода сжатия в ГСППД. Использование такого сжатия позволит увеличить продуктивность и уменьшить затраты на передачу данных ГСППД, что позволит увеличить полетную безопасность в целом.

Надано теоретичне узагальнення та запропоновано нове рішення проблеми ефективного радіозв'язку з безпілотними літальними апаратами на базі керованих динамічних радіоканалів з адаптивним узгодженням характеристик спрямованості на передавальній і приймальній сторонах.

Робота присвячена вирішенню важливої науково-технічної задачі, яка полягає у розробці методу підвищення пропускної здатності епізодичних радіомереж з управлінням положенням телекомунікаційних аероплатформ за умов швидкого та непередбачуваного переміщення мобільних абонентів. Відмінність розробленого методу від відомих полягає в тому, що вперше запропоновано об'єднати в єдину обчислювальну процедуру математичні моделі оцінки структурно-функціональної зв'язності мобільних абонентів та удосконалений алгоритм пошуку квазіоптимального положення телекомунікаційних аероплатформ. Застосування розробленого методу дозволяє оперативно підвищувати пропускну здатність мережі на 10 - 12 % у порівнянні з існуючими методами. Відхилення квазіоптимальних рішень від оптимальних, одержаних методом повного перебору, не перевищує 5 - 7 %.

Предложен способ Байесовского оценивания результатов кросс сегментации наблюдаемой и эталонных векторных последовательностей в различных пространствах признаков, которые применяются при кодировании речи в системах распознавания ключевых слов. Рассмотрен случай идентификации зарезервированных слов, используемых в авиации при радиопереговорах диспетчера с пилотом воздушного судна, или оператора с системой управления беспилотным летательным аппаратом, на основе комбинации сети PNN и метода DTW. Проведенные экспериментальные исследования на словаре из 45 слов с тестовой выборкой 4500 слов позволяют сделать вывод, что достигнута вероятность идентификации зарезервированных слов, превышающая 0,95.

Обгрунтовано наукову теоретико-практичну проблему готовності курсантів до професійного іншомовного спілкування, з'ясовано сутність досліджуваного поняття, конкретизовано критерії, показники й рівні сформованості аналізованого аспекту. Перевірено сукупність педагогічних умов, що забезпечують результативність формування готовності курсантів до професійного іншомовного спілкування в системі "пілот - диспетчер". Конкретизовано структурні компоненти, критерії, показники та рівні готовності курсантів до професійного іншомовного спілкування в системі "пілот - диспетчер", що відображають динаміку її формування. Доведено переважання високого й середнього рівнів сформованості готовності курсантів до професійного іншомовного спілкування в системі "пілот - диспетчер", що вмотивувало необхідність організації цілеспрямованої, систематичної роботи з формування готовності курсантів до професійного іншомовного спілкування в системі "пілот - диспетчер", обгрунтування й верифікації педагогічних умов становлення названої готовності.

Предложена модель распространения радиоволн в канале передачи данных беспилотной авиационной системы. Модель реализована в два этапа: расчет среднего радиуса зоны покрытия и ее дальнейшая разработка по геометрическим методам вдоль отдельных направлений с выраженными неоднородностями рельефа. Недооценка этого фактора может быть причиной отсутствия приема сигнала, что приводит к нарушению целостности информации, или может быть причиной распространения радиоволн за пределы района назначения, которая создает предпосылку утечки или физического перехвата информации. Модель позволяет повысить уровень информационной целостности, доступности и безопасности обмена данными за счет исключения распространения радиоволн за пределы установленных границ. Это позволит снизить вероятность утечки и перехвата информации, и способствует сохранению необходимого уровня доступности и целостности информации.

Предложено использовать разработанный алгоритм сжатия цифровых сигналов речевых команд управления на основе вейвлет-преобразования в задачах голосового радиоуправления функциями беспилотного летательного аппарата. Исследованный алгоритм позволяет добиться оптимального результата в улучшении степени сжатия передаваемых речевых данных при сохранении достаточного качества сигналов на приемной стороне для возможности точного распознавания речевых команд и выполнения голосовой аутентификации легальных субъектов управления. Обоснована и экспериментально доказана целесообразность использования представленного алгоритма сжатия сигналов речевых команд управления функциями беспилотного летательного аппарата на основе вейвлет-преобразования. Полученные результаты экспериментального исследования позволяют сделать вывод о целесообразности дальнейшего практического применения предложенного алгоритма сжатия сигналов речевых команд управления на основе вейвлет-преобразования в разрабатываемой системе голосового радиоуправления функциями беспилотного летательного аппарата.

Проведено аналіз існуючих методів підвищення достовірності передачі інформації від безпілотного літака-розвідника до наземної станції прийому інформації, що були отримані під час проведення натурних експериментів безпілотних авіаційних комплексів.

Запропоновано методику управління режимами роботи програмованих засобів радіозв'язку в умовах впливу навмисних завад, що заснована на виборі оптимального режиму роботи залежно від типу передаваємої інформації та сигнально-завадової обстановки.

Розглянуто застосування сучасних безпілотних літальних апаратів як мобільних комплексів радіозв'язку та передачі даних з метою розширення зони покриття інформаційно-комунікаційної мережі з використанням як окремих систем, так і об'єднаних у мережу.

Предложена и исследована система защищённого голосового радиоуправления функциями беспилотного летательного аппарата, которая основана на впервые разработанном методе защищённой передачи голосовых команд радиоуправления и идее голосовой аутентификации легальных субъектов управления, где для передачи информации управления используется исключительно речевой канал радиосвязи, тем самым позволяя внедрить разработанную систему в существующие системы речевой радиосвязи, где на предающей стороне находится субъект управления, а в качестве приёмника беспилотный летательный аппарат, который исполняет произнесённые голосовые команды. Предложенная идея позволяет существенно усложнить борьбу злоумышленников с данного рода системами, так как частоты на которых работает речевая мобильная радиосвязь находятся в общем пользовании, а значить борьба с такого вида системами приведёт к выходу из строя общественной речевой мобильной радиосвязи. Система защищённого голосового управления беспилотным летательным аппаратом позволяет обеспечить достаточную секретность переданных голосовых команд от перехвата информации с целью незаконного завладения или уничтожения беспилотного летательного аппарата на протяжении всего полёта. Разработан и исследован метод голосовой аутентификации легальных субъектов управления, в основе которого лежит идея последовательной подмены параметров аутентификации субъекта управления каждой последующей голосовой команды на параметры аутентификации из базы данных, последовательность которой заранее сформирована перед полётом псевдослучайным образом и синхронизирована. Обоснована и экспериментально доказана целесообразность использования представленной системы защищённого голосового радиоуправления функциями беспилотного летательного аппарата. Осуществлена оценка результатов автоматического распознавания голосовых команд управления, используя классификатор, построенный по критерию минимального расстояния, где решение о положительной идентификации голосовых команд принимается по критерию минимальной дисперсии в заданном пороге допустимого распознавания. Полученные результаты экспериментального исследования позволяют сделать вывод о целесообразности дальнейшего практического применения представленной системы защищённого голосового радиоуправления функциями беспилотного летательного аппарата.

Точкою відправлення для дослідження є твердження, що метод аналізу діалогічної взаїмодії мовців під час розмови має на меті розкривати внутрішні механізми аргументації, а також соціолінгвістичні компетенції, що лежать в основі утворення та інтерпретації повідомлень тих, хто спілкується, в їх послідовності під час взаємодії. Цей метод аналізу набув популярності у дослідженнях усного дискурсу. Розглядаючи мовну взаїмодію спілкування на макрорівні, стає очевидним, що лінгвістичне дослідження спілкування авіаційною англійською при веденні радіообміну має розглядатись у цілісному дискурсі, що утворюється пілотом і диспетчером під час радіообміну "земля-повітря". Мета роботи - вивчення діалогічної взаємодії учасників радіообміну англійською мовою шляхом співставлення з типовими рисами діалогічної взаємодії у звичайних повсякденних ситуаціях. Більше знань про утворення дискурсу під час радіообміну сприятиме кращому розумінню впливу англомовного людського фактору на безпеку польотів.

Увагу приділено дослідженню та кількісної оцінці спотворень сигналу, які виникають в каналі радіозв'язку з гелікоптером. Розроблено теоретико-методологічни основи кількісної оцінки впливу обертань несучого гвинта гелікоптера на якість каналу передачі даних з борту та на борт гелікоптера. Запропоновано математичну модель пульсацій ефективної висоти антени, які обумовлюють відповідні пульсації діаграми спрямованості штирової антени, яка встановлена на провідному корпусі гелікоптера. На основі запропонованої моделі досліджено вплив обертань несучого гвинта гелікоптера на спектральні й енергетичні показники радіосигналів різних класів. Зазначено, що характерною ознакою спотворення сигналів є збагачення їх спектрів продуктами небажаної амплітудної модуляції на частоті, яка визначається швидкістю обертань валу несучого гвинта та кількістю його лопотів. Наслідком цього ефекту є послаблення середньої потужності сигналу на виході антени та зменшення відношення сигнал/завада. Обгрунтовано графоаналітичний метод кількісної оцінки впливу відносних пульсацій діаграми спрямованості антени на імовірність виникнення бітової помилки в канаті передачі даних. Це дозволило оцінити максимально допустимий рівень пульсацій діаграми спрямованості слабоспрямованої антени.

Розглянуто основні вимоги щодо стійкості та розвідзахищеності, які пред'являються до системи зв'язку при застосуванні супротивником засобів радіоелектронної боротьби. Аналіз застосування сучасних засобів радіоелектронної боротьби свідчить про необхідність проведення розрахунків завадозахищеності ліній радіозв'язку при плануванні зв'язку та при забезпеченні управління військами (силами) в мирний, воєнний час та особливий період. Запропоновано застосування методики розрахунку завадозахищеності ліній радіозв'язку в умовах ведення радіоелектронного конфлікту.

Аналіз досвіду війн та збройних конфліктів свідчить про те, що максимальна реалізація бойових можливостей повітряного командування багато у чому залежить від наявності стійкого, безперервного, оперативного та скритого управління. Таке управління може бути досягнуте лише при побудові високоефективної, багаторівневої системи управління, функціонування якої, об'єктивно, залежить від ефективності функціонування підсистеми зв'язку, радіотехнічного забезпечення та автоматизації управління. Проте, досвід застосування сил та засобів зв'язку, РТЗ, А та ІС повітряного командування в ході антитерористичної операції на сході України свідчить про те, що система зв'язку (СЗ), радіотехнічного забезпечення та автоматизації управління внаслідок ряду причин, не в повній мірі задовольняє потреби органів управління. Серед таких причин, основною слід вважати - її недостатню стійкість. Тому, виникає нагальна потреба у проведенні наукових досліджень з метою забезпечення її стійкості на необхідному рівні. Питанню оцінювання стійкості СЗ, радіотехнічного забезпечення та автоматизації управління присвячено ряд наукових праць. Проте їх аналіз показав, що вони, з тих чи інших причин, не можуть бути в повній мірі використані для оцінювання стійкості СЗ, радіотехнічного забезпечення та автоматизації управління в сучасних умовах ведення бойових дій. Запропоновано методику, яка на відміну від відомих, грунтується на методі еквівалентних топологічних перетворень, що дозволило більш адекватно описати процес функціонування системи в сучасних умовах ведення бойових дій. Розроблення даної методики проведено з обгрунтуванням моделі системи, визначення обмежень та порядку підготовки вихідних даних. Представлено алгоритм оцінювання стійкості інформаційних напрямків за визначеними показниками та критеріями. Сформульовано пропозиції щодо практичної реалізації розробленої методики у вигляді спеціалізованого програмного забезпечення. Окреслено перспективи подальших досліджень. Основними методами дослідження, які використані при його проведенні, були методи аналізу, синтезу та еквівалентних топологічних перетворень.

Проведено аналіз кількісних показників стійкості системи зв'язку та радіотехнічного забезпечення. Обгрунтовано шляхи підвищення завадостійкості системи зв'язку та радіотехнічного забезпечення за рахунок покращення енергетичної, структурної та інформаційної скритності сигналів радіоелектронних засобів системи при використанні шумоподібних хаотичних сигналів. Визначено показники стійкості системи зв'язку та радіотехнічного забезпечення: живучості, надійності та завадостійкості. Розроблено організаційно-технічні заходи забезпечення стійкості системи зв'язку та радіотехнічного забезпечення.

В результаті проведеного аналізу встановлено, що складовою системи управління є система зв'язку, ефективність функціонування якої з урахуванням досвіду ведення бойових дій на сході України істотно залежить від впливу сучасних засобів радіоелектронного подавлення Збройних сил Російської Федерації. Визначено показники ефективності системи зв'язку, правильна оцінка яких дозволить забезпечення якісного управління частинами та підрозділами Повітряних Сил. Обгрунтовано доцільність використання єдиного підходу щодо оцінки завадостійкості системи зв'язку в мережах Повітряних Сил. На основі існуючих методик оцінки якості функціонування систем зв'язку, радіотехнічного забезпечення та інформаційних систем запропоновано узагальнену удосконалену методику оцінки завадостійкості системи зв'язку, яка враховує показник ймовірності постановки противником навмисних завад та оцінку показника електромагнітної сумісності як одного із складових.