Розглянуто питання вимірювання кута в радіотехнічних системах із багатопроменевими антенами. Проаналізовано можливості підвищення ефективності багатоканальної пеленгації за частотно-багатопроменевого зондування простору за рахунок істотного ослаблення впливу відмінностей інтенсивностей сигналів в каналах прийому та використання надмірної інформації додаткових вимірювачів антенно-приймальних каналів із слабконаправленими характеристиками. Ефективність методу підтверджено результатами розрахунку та математичного моделювання.

Зазначено, що підвищені вимоги до посадкового радіолокатора (ПРЛ) щодо забезпечення групи керівництва польотами високоточною радіолокаційною інформацією в зоні посадки є одним з основних аспектів безаварійної посадки літаків за умов поганої видимості злітно-посадкової смуги. У зв'язку з цим запропоновано принципи адаптивного настроювання параметрів зондувального сигналу ПРЛ для оптимальної роботи когерентного накопичувача та принципи побудови каналу селекції рухомих цілей із таким накопичувачем.

Розглянуто питання підвищення завадостійкості кутомірної радіонавігаційної системи "ПАР - АРК" на основі використанням шумоподібних широкосмугових сигналів та оптимальних методів їх обробки. Розроблено функціональну схему багатоканального приймача кореляційного типу у бортовому обладнанні автоматичного радіокомпасу системи "ПАР - АРК", яка має підвищену потенційну точність визначення курсового кута радіостанції, завадостійкість та прихованість роботи.

У зв'язку з неможливістю приховати власне радіотеплове випромінювання безпілотних літальних апаратів (БПЛА) або зменшити його контраст на тлі випромінювання атмосфери, доцільно застосовувати високочутливі радіометричні приймачі (РМП) для вирішення задачі виявлення. Розроблено оптимальний метод комплексування результатів вимірювань у багатоканальних РМП і виявлення різних типів і класів БПЛА на тлі неба у X, Ka та W діапазонах хвиль за різних метеорологічних умов. Наскрізна оптимізація методів та алгоритмів надасть можливість виявити теоретичні основи побудови радіометричних систем починаючи від області реєстрації електромагнітних полів до кінцевих каскадів. Цей метод задовольнятиме суперечливим вимогам до радіотехнічних вимірювань - високій просторовій роздільній здатності, високій флуктуаційній чутливості та всеопогодності. В безхмарну та ясну погоду радіометричні вимірювання у W діапазоні надають можливість отримати високоточні оцінки просторового положення БпЛА, у Х діапазоні - надійні спостереження в дощ, сніг, мряку, туман. Застосування у радіометричному комплексі приймача Ка діапазону хвиль надасть можливість реалізувати найкращу флуктуаційну чутливість за рахунок технічних досягнень вітчизняного виробництва у створенні широкосмугових РМП у цьому діапазоні хвиль. Проведено дослідження основних параметрів виявлення БПЛА, а саме ймовірність помилкової тривоги виявлення та ймовірність правильного виявлення. Отримані теоретичні результати надають можливість визначити алгоритми обробки сигналів та оптимальні структури РМП, проаналізувати граничні похибки вимірювання та розробити рекомендації з проведення експериментів. Отримавши базу даних радіометричних контрастів, можлива подальша реалізація технічних рішень щодо підвищення можливостей моніторингу повітряного простору для виявлення БпЛА. Надано рекомендації щодо практичного вибору порогу виявлення БПЛА для забезпечення ймовірністі правильного виявлення не гірше 0,9 для різних кутів спостереження, стану атмосфери, розмірів та матеріалу виготовлення.