Изложены основы теории авиационных электрических машин, особенности их конструкции, технического обслуживания и диагностирования. Описана физическая сущность процессов, происходящих в электрических машинах и определяющих их свойства, по возможности избегая сложных математических выкладок. Освещен принцип действия и устройства электрических машин постоянного тока. Приведены общие сведения об обмотках якоря. Изучены общие вопросы эксплуатации электрических машин.

Ключ. слова: многоканальный фильтр Калмана, контроль и диагностика, обновляющая последовательность, матрица обновления, контролируемая статистика
Індекс рубрикатора НБУВ: О562.33-07

Шифр НБУВ: Ж14163 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены аспекты применения систем мониторизации, основанных на использовании информативных параметров процесса коммуникации в щеточно-коллекторных узлах, для контроля технического состояния авиационных электрических машин в процессе их эксплуатации.

Рассмотрены процессы формирования кривых напряжений и тока преобразовательных устройств для бортовых источников электропитания. Показано, что дискретный принцип позволяет обеспечить высокое качество электроэнергии на выходе таких устройств при минимизации потерь.

На основе твердых веществ, ориентированных на работу в составе бортовых энергетических установок, рассмотрены системы хранения и подачи водорода. На основании процессов гидролиза, сорбции-десорбции водорода обратимыми гидратами интерметаллидов, а также самораспространяющегося высокотемпературного синтеза интерметаллидов определен комплекс термодинамических, кинетических, динамических и других характеристик и параметров данных систем. С учетом различных методов получения водорода и уровня их пожаровзрывобезопасности синтезированы обобщенные схемы построения данных систем, определены области их использования.

Розглянуто вплив структури та режимів роботи високовольтного блока (ВБ) на його вихідні параметри та надійність. Проведено аналіз режимів роботи ВБ системи електроживлення бортового електронно-променевого технологічного устаткування.

Рассмотрены возможные причины изменения регулировочной характеристики генератора СТГ-18, прошедшего планово-предупредительный ремонт в течение 200 - 300 часового срока эксплуатации.

Розглянуто питання удосконалення системи електрозабезпечення літака МІГ-29 через заміну існуючих каналів генерування електроенергії на систему одночасного генерування змінного струму постійної частоти і постійного струму.

Запропоновано методику ремонту авіаційних нікель-кадмієвих батарей, що орієнтована на використання за умов експлуатаційних організацій. Несправні батареї передбачено перекомплектовувати за розрядними характеристиками акумуляторів, які є у наявності. Розроблено новий критерій припустимої комплектації, який дозволяє використовувати акумулятори з ємністю, меншою за мінімально припустиму ємність батареї. Варіанти комплектації запропоновано обирати залежно від таких задач експлуатанта, які вважаються ним першочерговими. Розроблено критерії комплектації для вирішення таких задач: комплектація однієї батареї з мінімальною розбіжністю ємності (МРЄ) акумуляторів; комплектація однієї батареї з максимальною ємністю; комплектація бортового комплекту батарей із МРЄ між батареями; комплектація максимальної кількості батарей. Методика дозволяє гарантовано одержувати батареї розрахункової ємності.

Рассмотрен выбор числа зубьев планетарных передач с учетом коэффициентов смещения и возможной некратности числа зубьев.

На підставі аналізу сучасних автоматизованих підходів до ремонту авіаційних акумуляторних батарей (АБ) складеної конструкції запропоновано математичну модель і відповідне алгоритмічне забезпечення в синтаксисі комп'ютерної системи символьної математики MatLAB задля удосконалення автоматизації аварійно-безпечного комплектування АБ акумуляторами, що перебували в експлуатації.

Розглянуто можливість використання електромеханічних приводів постійної частоти обертання на основі багатоступеневих електродинамічних редукторів у бортових первинних системах електропостачання змінного струму постійної частоти.

Приведены рекомендации по выбору конструктивной схемы привода постоянной скорости вращения на базе электродинамического редуктора для бортовых систем генерирования переменного тока постоянной частоты летательных аппаратов с учетом специфики режимов работы их двигателей.

Індекс рубрикатора НБУВ: О562

Рубрики:

Електроустаткування літальних апаратів

Шифр НБУВ: РА323662 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено аналіз відмов генераторів та електромашинних перетворювачів електроенергетичних систем повітряних суден. Визначено кількісні співвідношення між відмовами різних вузлів машин постійного струму. Встановлено, що найбільший відсоток відмов мають щітково-колекторні вузли (ЩКВ). Обгрунтовано закономірності розподілу інтенсивності відмов ЩКВ машин типів ГС, СТГ і ПТ. Показано недоліки існуючих методів оцінки технічного стану ЩКВ у запобіганні даним відмовам. Визначено діагностичні параметри, які залежать від струмів електрорушійних сил у комутуючих секціях і можуть бути використані для оцінки технічного стану ЩКВ та інших вузлів. Розроблено та досліджено оригінальні діагностичні моделі та встановлено залежності між діагностичними параметрами та критеріями працездатності ЩКВ та інших вузлів машин. Створено та досліджено оригінальні способи та засоби контролю та діагностування ЩКВ та обмоток якоря авіаційних машин постійного струму, які дають можливість визначати відмови машин у зібраному стані, відзначаються простотою реалізації та можливістю прогнозування технічного стану повітряних суден. Здійснено дослідження, спрямовані на відновлення надійності, подовження терміну експлуатації та зниження експлуатаційних витрат авіаційних електричних машин постійного струму.

Досліджено різновид приводу постійної частоти обертання на базі електродинамічного редуктора з асинхронною муфтою спеціальної конструкції - з феромагнітною гільзою на вторинному роторі. Визначено надійні показники пропонованого приводу у порівнянні з наявними типами приводів. Проаналізовано показники якості електроенергії в перехідних режимах роботи, пов'язаних з польотними режимами літаків. Удосконалено методики розрахунку параметрів, що вносяться в роторний контур асинхронної муфти з феромагнітною гільзою.

Запропоновано класифікацію розподілу відмов і несправностей на групи (підсистеми). Розроблено математичні моделі визначення пружних властивостей контактно-рухомої електромагнітної підсистеми, а також виявлення непрямих діагностичних параметрів магнітного ланцюга. Розроблено структури пристроїв непрямих методів ідентифікації характеристик і параметрів електромагнітних систем (ЕМС) з ідентифікації механічної характеристики реле постійного струму з урахуванням насиченості магнітної підсистеми, а також контролю міжвиткового перемикання в обмотці ЕМС. З урахуванням особливостей створеної між контактами електричної дуги визначено момент часу та значення струму зворушення процесів вимикання та вмикання.

Обгрунтовано вибір критерію ефективності функціонування електроенергетичних комплексів (ЕЕК) повітряних суден (ПС), визначено його оціночний показник. Розроблено принципи та умови системного керування ефективністю ЕЕК, визначено методи досягнення поставленої мети. Обгрунтовано вибір методу моделювання та розроблено модель функціонування ЕЕК у процесі його льотної та технічної експлуатації. Запропоновано процедури формалізованого опису принципів побудови та функціонування систем електропостачання (СЕП). Формалізація об'єднує характеристики внутрішніх властивостей СЕП з її вихідними ефектами, віднесеними до нормованих рівнів безпеки польотів ПС. За результатами статистичного моделювання процесу функціонування ЕЕК та їх аналізу розроблено систему оцінок резерву надійності СЕП ПС, комплекс методик керування параметрами програм технічної експлуатації (ТЕ) СЕП ПС, а також спосіб оцінки якості функціонування СЕП за параметрами електричної енергії, яка генерується на борту ПС. Доведено економічну доцільність впровадження розроблених рекомендацій щодо зміни параметрів програм ТЕ СЕП.

Дисертацію присвячено розробці науково обгрунтованих методик та рекомендацій, що спрямовані на підвищення якості процесів контролю технічного стану (ТС) наземних радіоелектронних засобів (НРЕЗ) забезпечення польотів. Проаналізовано фактори, що визначають помилки класифікації ТС та вирішують проблеми зменшення цих помилок. На підставі запропонованого критерію проводиться оцінка ефективності операцій контролю та регулювання з урахуванням реальних характеристик НРЕЗ та умов їх використання. Розроблені методики оцінки ефективності та достовірності контролю НРЕЗ дозволяють виробити практичні рекомендації щодо вдосконалення технологічних процесів контролю конкретних типів НРЕЗ, що експлуатуються.

Встановлено, що у процесі створення наукоємної авіатехніки моделюються всі етапи життєвого циклу, гармонізуються з середовищем і людським потенціалом. До 90 % обсягу випробувань функціональних систем (ФС) авіоніки повітряного судна проводиться "на землі" до першого польоту. Введення інтегрованої автоматизованої системи управління випробуваннями, комплексних стендів моделювання дозволяє скоротити кількість випробувань. Випереджувальні експлуатаційні стендові та довідні випробування забезпечують високу достовірність результатів, оскільки математичні моделі не враховують особливостей функціонування ФС. Використання прямого методу оцінювання якості функціонування електротехнічних систем авіоніки дозволило забезпечити відмовостійкість та відмовобезпеку. Застосування методів статистичного моделювання та домінування дозволило обгрунтувати вимоги до структур ФС і підвищення рівнів резервування електротехнічних систем авіоніки. Визначено можливість використання методу параметричного резервування ФС. Проведено синтез модернізованої системи ПЛС для запобігання утворенню "роси" на склі кабіни екіпажа.