Рассмотрена проблема защиты атмосферного воздуха от пыли во время проведения погрузочно-разгрузочных работ на судах с наволочными и насыпными грузами, перевозимыми бестарным способом. Освещены правовые основы охраны атмосферного воздуха, описаны номенклатура и свойства навалочных и насыпных грузов, различные типы судов, перевозящих грузы. Изложены основные положения технологии и организации грузовых работ в порту. Определены эксплуатационные параметры комплексов, с учетом пыления и оптимизации оперативного управления обработкой судов с пылящими грузами. Приведены методические подходы к оценке параметров источников пылеобразования, рассмотрены современные способы борьбы с ним, конструкции обеспыливающих устройств, вопросы контроля загрязнения пылью атмосферного воздуха.

Досліджено умови експлуатації навантажувачів у морських портах України та види дефектів вантажопідйомника. Проведено розрахунок вертикального вантажопідйомника з визначенням витривалості з'єднання опори катків з рамою за напруженнями, які допускаються.

Иcследованы условия эксплуатации погрузчиков в морских портах Украины и виды дефектов грузоподъёмника. Произведен расчет вертикального грузоподъемника с определением выносливости соединения опоры катков с рамой по допускаемым напряжениям.

The external environments of loaders are explored in marine ports of Ukraine and types of defects of loading crane. The calculation of vertical loading crane is made with determination of endurance of connection of support of skating rinks with a frame on the assumed tensions.

Наведено теоретичні відомості щодо проектування системи автоматичного керування судновими вантажними маніпуляторами, що працюють за умов суттєвих зовнішніх збурень. Особливу увагу приділено питанням планування траєкторії маніпулятора з рухомою основою, аналізу та синтезу систем керування електроприводами повороту ланок маніпулятора.

Приведены теоретические сведения о проектировании систем автоматического управления судовыми грузовыми манипуляторами, которые работают в условиях существенных внешних возбуждений. Особое внимание уделено вопросам планирования траектории манипулятора с подвижной основой, анализу и синтезу систем управления электроприводами поворота звеньев манипулятора.

Проанализирована эксплуатационная надежность работы судовых устройств. Охарактеризованы стальные гибкие элементы для портовых грузоподъемных установок. Предложены методики исследования выносливости и определены процессы, определяющие прочность гибких элементов судовых устройств, раскрыто влияние на их срок службы коррозии. Приведены результаты натурных испытаний специальных и прогрессивных гибких элементов судовых устройств, обоснован термодинамический критерий определения их срока службы.

Рассмотрены схемы механизации перегрузки сыпучих грузов из полувагонов в суда и очистки кузова от остатков груза. Для избежания повреждений кузовов при использовании портальных кранов с грейферами предложен ряд простых устройств, использование которых позволяет уменьшить затраты на ремонт полувагонов и повысить производительность перегрузки груза и очистки кузовов от его остатков.

Індекс рубрикатора НБУВ: О484.04н631

Шифр НБУВ: Ж60277 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено математичні моделі, алгоритми та програмні засоби для оптимізації сукупності операцій обслуговування кораблів у портах. З метою відображення типових структур порту розроблено семантичні мережі для моделювання та оптимізації сукупності операцій, в яких мережеві вузли представлено матрицями, залежними від структури порту. Запропоновано інтелектуальні алгоритми проходження сематичних мереж на базі використання рекурсивних методів генерування їх нових вузлів. Нові алгоритми дають можливість знаходити часткові розв'язки загальної проблеми оптимізації обслуговування кораблів. Обгрунтовано процедури генерування вузлів семантичної мережі (станів системи) з урахуванням хронологічного порядку, що дозволяє синхронно генерувати послідовні стани процесу, враховувати обмеження портових басейнів і уникнути повторного формування вже знайдених часткових розв'язків. Розроблено методи паралельного проходження семантичних мереж, які відповідають послідовним, синхронним або паралельним процесам обслуговування та дають можливість розпаралелити обчислення у процесі знаходження оптимального розв'язку.

Вивчено сили, що діють на контейнери під час руху судна, міцність і стійкість кріплення контейнерів під час їх перевезення за несприятливих гідрометеорологічних умов. Розроблено методику розрахунку оптимального кріплення вантажів. З використанням запропонованого способу розраховано максимальні значення складових сил інерції, які відрізняються від результатів розрахунку за іншими методиками на 4 - 28 %, що підтверджує коректність одержаного способу. Зазначено, що одержаний спосіб розрахунку максимальних значень сил інерції є гнучким, оскільки передбачає врахування можливих погодніх умов на відміну від інших методик, орієнтованих на розрахунок сил інерції за найбільш несприятливих умов. Розроблений спосіб дозволяє здійснювати найбільш точний прогноз можливих максимальних сил інерції і, отже, забезпечити безпечне й економічно ефективне кріплення вантажу.

Розглянуто проблеми адаптації морських суден до перевезення ракетно-космічної техніки (РКТ). Увагу приділено створенню системного контролю (контролінгу) життєвого циклу елементів транспортного обладнання (ЕлТО), які мінімізують механічний вплив на РКТ під час вантажно-розвантажувальних і морських операцій. На основі розробленої схеми силової взаємодії під час кручення палуби судна за умов бортової та кільової хитавиці встановлено, що залежність демпфірувального впливу ЕлТО на РКТ від зовнішніх навантажень носить нелінійний характер. Доведено, що для формування демпфірувальних зусиль ЕлТО необхідно використовувати пружні середовища з нелійною характеристикою під час досягнення зовнішніми зусиллями гранично-припустимих значень. Наведено рекомендації щодо підвищення якості, надійності й ефективності експлуатації ЕлТО під час перевезень РКТ.

Запропоновано системний підхід до забезпечення експлуатаційної надійності портового перевантажувального обладнання (ППО) на основі методів математичної теорії надійності та системи автоматизації оперативного обліку показників технічного стану обладнання з метою підвищення конкурентоздатності й ефективності роботи порту. Визначено поняття "експлуатаційна надійність портового перевантажувального комплексу", розглянуто його як єдиний об'єкт, що відображає одночасно технічні й організаційно-технологічні особливості експлуатації ППО. Розроблено методичні положення з проектного управління експлуатаційною надійністю ППО та її прогнозування, а також з оцінювання показників експлуатаційної надійності ППО за перемінних режимів його експлуатації.

Предложена методика нахождения наименьшего допустимого расстояния между портальными кранами, работающими по варианту судно - состав и наоборот, даны результаты расчета этой величины для десяти наиболее распространенных в морских портах страны марок портальных кранов при разных условиях выполнения погрузо-разгрузочных работ.

Розглянуто технологію функціонування логістичного центру "Прикордонний сухий порт" за умов прикордонної перевантажувальної станції. Сформовано модель логістичної технології, що дозволить визначити оптимальну партію контейнерів для відправлення до станції призначення та час на її формування.

Рассмотрены грузовые операции в системе управления безопасностью судна. Исследованы генеральный груз и единицы груза. Приведены примеры содержания Руководства по загрузке зерна. Описан Кодекс безопасной практики погрузки и разгрузки балкеров.

Разработана математическая модель колебаний вилочного автопогрузчика в условиях работы морских портов Украины.

Розглянуто коливання вантажу, що виникають у разі швидкої зміни зовнішніх сил (пуску, загальмовування). Визначено частоту, амплітуду коливань, коефіцієнт динамічності. Враховано пружність стріли та топенанту. Доведено, що динамічні процеси повинні мати певну тривалість, а привід - певну інерційність. Алгоритм розрахунку має ознаки узагальненості.

Рассмотрены вопросы повышения безопасности выполнения грузовых операций на судах типа Heavy Lift. Предложены подходы к совершенствованию типовой методики выполнения грузовых операций на таких судах путем использования системы поддержки принятия решений, осуществляющей мониторинг и управление рядом параметров судна: количеством балласта и его распределением в балластных танках, углом крена судна, метацентрической высотой, нагрузкой на гак, вылетом стрелы, скоростью ветра, периодом качки. Использование систем поддержки принятия решений судоводителя осуществляющих мониторинг указанных параметров и выработку рекомендаций по проведению погрузо-разгрузочных операций на судах типа Heavy Lift, сможет существенно повысить безопасность процессов перевозки тяжелых негабаритных грузов морем.

Показано принцип створення методу синтезу вантажної програми судна, що використовує раніше сформовану базу даних і процедури імітаційного моделювання. Описано порядок розрахунку та виводу параметрів мореплавства судна. Розглянуто формалізацію завантаження судна як багатовимірного процесу та постановку оптимізаційної задачі. Одержано аналітичні залежності, що дозволяють визначити граничні значення параметрів множини допустимих стратегій проведення вантажних операцій. Показано, що оптимізаційна задача є задачею лінійного програмування, оскільки цільова функція, що визначає критерій оптимальності й обмеження задачі є лінійними залежностями. Наведено результати імітаційного моделювання методу синтезу вантажної програми судна з використанням початкової бази даних, а також імітацію модуля введення характеристик вантажу, модуля індикації інформації за характеристиками вантажних приміщень і модуля розміщення вантажів у трюмах, баласту і запасів у танках з параметрами морехідної безпеки судна.

Проаналізовано наявні методи та засоби контролю механічних напружень. Обгрунтовано доцільність використання магнітного методу неруйнівного контролю корпусів морських суден під час їх експлуатації. Встановлено аналітичну залежність між величиною механічних напружень несучих суднових конструкцій і залишковою намагніченістю на поверхні контрольованого об'єкта. Перевірено адекватність одержаної математичної моделі за критерієм Фішера. Під час вимірювання залишкової намагніченості суднового корпусу запропоновано використання ферозонду довжиною 100 мм з додатковими обмотками збудження по краях осердь напівелементів ферозонду. Розроблено та виготовлено дослідно-промисловий зразок ферозондового пристрою безперервного контролю механічних напружень корпусу судна.

Одержано розрахункові оцінки сумарного часу перебування крапель в пиловій хмарі та встановлено долю крапель, які не попали в пилову хмару, що дозволяє визначити ефективність вловлювання виваженого пилу. На основі практичного застосування математичних моделей визначено оптимальні геометричні та режимні параметри однофазних розпилювальних пристроїв. Розроблене нестандартне обладнання для пилопригнічення дозволяє за мінімальних витрат транспортувати дрібнодисперсні краплі технологічної рідини в робочу зону завантаження та розвантаження вугілля портальними кранами, спорядженими грейферними пристроями, і тим самим забезпечити ефективне управління екологічною безпекою.

Уперше запропоновано математичну модель морехідного стану суховантажного судна з тарно-штучними вантажами, яка враховує хитавицю судна на поточному переході та використовує широку систему вимог з морехідної безпеки, що дозволяє визначити ділянку допустимих вантажних планів судна відповідно до очікуваних умов рейсу. Уперше розроблено метод оптимізації попереднього вантажного плану за показниками ефективності доходу перевезення та витрат на кріплення вантажів, який за допомогою розробленої ітераційної процедури дозволяє сформувати план розміщення і кріплення вантажів. Удосконалено метод розрахунку реакцій зв'язків кріплення вантажних місць, який враховує одночасну дію поздовжньої, поперечної та вертикальної хитавиці. Подальшого розвитку набув метод урахування обмежень з вантажомісткості та вантажопідйомності кожного з суднових приміщень на основі реалізації механізму покрокового укладання вантажів, який враховує міцно-габаритні характеристики вантажів і об'єм укладання, що дозволило однозначно і достовірно визначити структуру підсистем вантажів у кожному трюмі.