Обгрунтовано можливість використання радіолокаційного відбиття від хвиль, що утворюються на поверхні води під час руху судна, для виявлення цього судна. Це є дуже важливим для роботи зі швидкісними судами малих розмірів, виявлення яких за їх власним радіолокаційним відбиттям на тлі завад від схвильованої морської поверхні викликає значні труднощі.

На основе цифровой модели радиолокационных отражений от протяженного объекта, движущегося на морской поверхности, решена задача восстановления регулярного дальномерного профиля пассивной помехи, создаваемой взволнованной морской поверхностью. Полученные результаты могут быть использованы для улучшения точностных характеристик судовых и береговых радиолокационных станций.

Приведены данные о характеристиках некоторых радиолокационных систем, которые предназначены для освещения радиолокационной обстановки при контроле морских акваторий экономических зон и районов рыбного промысла, а также в интересах охраны.

Рассмотрены особенности построения радиолокационных пассивных комплексов, размещаемых на подвижных морских носителях. Получены оценки точности измерения дальности угломерным методом с учетом ошибок, вызванных расхождением курсовых систем носителей.

Розглянуто вплив динамічно складних умов на роботу двокоординатної радіолокаційної станції (РЛС) кругового огляду повітряного (морського) базування. Наведено математичну модель роботи антени РЛС. У результаті дослідження роботи комп'ютерної моделі антени визначено фактори, що впливають на роботу РЛС. Показано, що необхідно враховувати ці фактори у разі застосування РЛС для рішення сучасних завдань системи спостереження та контролю надводної обстановки в морській економічній зоні.

Показано, что при системном подходе к подбору параметров аппаратных средств двухкоординатной радиолокационной станции (РЛС) кругового обзора берегового (морского, воздушного) базирования и наличии методов обнаружения объектов, работающих при малом отношении сигнала к шуму, проблема стелс-технологий будет снята. Предложен алгоритм повышения отношения сигнала к шуму. Показано, что РЛС воздушного базирования (аэростаты, дирижабли) увеличивают дальность устойчивого обнаружения объектов и являются базовыми для перспективных направлений противодействия в радиолокации.

Проведена оценка влияния неоднородностей рельефа позиции радиолокационной станции на эффективность подавления внешней помехи на примере линейной горизонтальной антенны и для линейного закона убывания коэффициента корреляции фазовых флуктуаций помехи в пределах апертуры антенны.

Приведена синтезированная модель радиолокационных отражений от произвольной плоской поверхности при совместной работе двух (нескольких) береговых радиолокационных станций. В основе ее лежит модель отражающей поверхности, известная как модель "светящихся точек". Синтезированная модель учитывает тактико-технические параметры двух (нескольких) береговых радиолокационных станций, динамику изменения пространственно-временной интенсивности радиолокационных отражений от произвольной плоской поверхности и статистику флуктуаций эффективной площади рассеяния локальных источников излучения и их среднее значение. Это позволит синтезировать радиолокационное изображение поверхностей произвольной формы на уровне компьютерного моделирования.

На эвристическом уровне синтезирован упрощенный вариант цифровой модели радиолокационного рассеяния сигнала при зондировании взволнованной морской поверхности, которая учитывает технические параметры и реальную геометрию размещения береговой радиолокационной станции.

Запропоновано та досліджено метод оптимального оцінювання комплексного коефіцієнта розсіювання на фоні нестаціонарних завад з урахуванням просторової довжини об'єкта. Наведено рекомендації щодо застосування вейвлет-перетворення у розв'язанні задачі локалізації протяжних об'єктів за умов складної динамічної радіолокаційної обстановки на підставі порівняльного аналізу коефіцієнтів деталізації та трешолдингу. Одержано ефективні алгоритми обробки динамічних зображень за умов параметричної апріорної невизначеності відносно електрофізичних і геометричних характеристик просторово-протяжних об'єктів (ППО). Розвинуто метод оцінювання координат такого об'єкта. Розроблено рекомендації щодо застосування вагових і зрізуючих функцій для підвищення робасності запропонованого методу. Із застосуванням розробленого методу локалізації ППО на фоні заважаючих відбиттів від морської поверхні для функціонально-детермінованої та стохастичної моделей прийнятих сигналів запропоновано алгоритм обробки динамічних зображень із використанням нейромережі.

З використанням методу максимальної правдоподібності одержано цифрові алгоритми оцінки координат статистичного центра віддзеркалення просторово-протяжного об'єкта за його багатоточечним радіолокаційним зображенням. Запропоновано метод визначення координат "умовного" геометричного центра протяжного морського об'єкта за його радіолокаційним зображенням, що дозволяє підвищити точність визначення його місця розташування за умов впливу пасивних завад. На евристичному рівні розроблено цифрові тестові моделі пасивних завад, що дозволяють об'єктивно оцінювати точність і ефективність функціонування різних методів і алгоритмів цифрової обробки координатної інформації. Досліджено методи та цифрові алгоритми побудови регулярних далекомірних профілів інтенсивності пасивних завад, що створюються морською поверхнею та дощовими опадами. Запропоновано та досліджено метод цифрового виділення корисного сигналу, що грунтується на формуванні адаптивного шумового порогу.

Вперше розроблено новий спосіб високоточного визначення місця судна в стислих водах, побудований на використанні надмірних навігаційних параметрів (пеленгів і відстаней), які оброблюються методом максимальної правдоподібності. Запропоновано засіб проведення даної процедури - багатопозиційну радіолокаційну систему, що складається з декількох радіолокаційних станцій, одна з яких є головною та приймає виміряні навігаційні параметри з допоміжних станцій та оброблює їх запропонованим методом з наступною передачею високоточних координат на судно, що супроводжується. Одержано та використано як цільову функцію, скалярний показник точності, який залежить від кількості навігаційних параметрів, їх точності та геометричного розташування станцій. Розроблено математичну модель для визначення оптимальної геометричної конфігурації розташування станцій, яка складається з цільової функції, критеріїв оптимальності й обмеження та процедури реалізації методу максимальної правдоподібності. Одержано оптимальну конфігурацію багатопозиційної радіолокаційної системи, що забезпечує одержання максимальної точності місцезнаходження судна, для реалізації якої необхідно розташувати станції системи у вершинах правильних багатокутників. удосконалено процедуру визначення точності сучасних багатопозиційних навігаційних систем, що складаються з декількох незалежних підсистем для визначення місця судна, яка враховує характеристики точності та надійності підсистем та їх взаємне геометричне розташування.

Вирішено актуальну науково-прикладну проблему зі створення автоматизованих радіотехнічних систем (АРТС) інформаційної підтримки служб регулювання руху суден. Запропоновано теоретичні положення, математичні моделі та методи, що стали підгрунтям для розробки високотехнологічного національного продукту - АРТС "Дельта - Навігатор", що здатна функціонувати у взаємодії з будь-якими морськими оглядовими навігаційними радіо-локаційними системами та береговими базовими станціями АІС будь-якого виробника, містить незалежну підсистему процедурного регулювання руху суден, відповідні Бази Даних і реалізує принципи відкритої архітектури. Систему реалізовано та введено до експлуатації на десяти з тринадцяти наявних постах служби регулювання руху суден України.

На основе разработанной экспериментально регрессионной зависимости между длиной и шириной морского судна получена азимутальная модель его радиолокационного изображения, позволяющая оценить азимутальный размер наблюдаемого морского объекта только по данным дальномерных измерений и при неизвестном ракурсе его движения, а также уменьшить количество каналов азимутальной корреляционной обработки.

Разработана математическая модель радиолокационного образа корабля на морском волнении. Показано, что доплеровский спектр отраженного от корабля сигнала несет в себе информацию об архитектуре корабля и динамике его движения. Предложенная модель позволяет выявить особенности пространственной структуры корабля, что дает возможность использовать ее для решения ряда радиолокационных задач, в том числе распознавания радиолокационного образа корабля.

Обоснована необходимость разработки методологических основ метрологической аттестации радиолокационных средств информационной поддержки служб регулирования движения судов. Разработаны метрологические основы экспериментального определения интегральных погрешностей радиолокационных средств определения местоположения и параметров движения морских судов. Разработана практическая методика метрологической аттестации радиолокационных средств и приведены основные аналитические соотношения оценки координат и погрешностей аттестации. Представленная методика отработана на реальных метрологических проверках.

На основе использования многоточечной статистической модели радиолокационных отражений от протяженного объекта типа морского судна выполнено имитационное моделирование статистических характеристик "блуждания" СЦО. Представлены результаты моделирования при расположении светящихся точек на палубной части морского судна.

С использованием натурных экспериментальных данных проводки судов по морским каналам, полученным на региональных радиолокационных (РЛ) постах Азово-Черноморского побережья Украины, оценены пределы изменения радиального коэффициента удлинения РЛ изображения морских судов различных геометрических размеров при различных ракурсах наблюдения. Данные экспериментов в основном подтвердили величины изменчивости коэффициента радиального удлинения РЛ изображения морского судна, оцененные методами компьютерного моделирования.

Індекс рубрикатора НБУВ: О471.55

Рубрики:

Радіолокація у судноводінні

Шифр НБУВ: Ж24450 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрена задача прохождения протяженного морского объекта через зону взаимного контроля двух береговых радиолокационных систем, входящих в автоматизированную систему управления движением судов. На уровне бинарного изображения протяженного морского объекта, эвристическим методом получено результирующее изображение протяженного морского объекта, синтезированное по отдельным бинарным изображениям, регистрируемым двумя береговыми радиотехническими системами. Отмечен момент принятия решения о дополнении общей бинарной картины наблюдения информацией каждой береговой радиотехнической системой в отдельности.