Исследована деструкция покрытия, содержащего нефтепродукты и применяемого для защиты балластных цистерн судов. Методом инфракрасной спектроскопии (ИКС) обнаружено разрушение связей, принадлежащих ароматическим структурам, к которым относятся компоненты покрытия - петролатум и ингибитор.

Представлена проблема сброса судовых балластных вод. Изложена концепция биологической инвазии экзотических видов в черноморскую экосистему, указаны используемые механизмы предотвращения отрицательного влияния судового балласта на морскую среду. Проанализирована эффективность комплекса управления судовым балластом в Одесском порту. Предложено введение обязательного контроля солености балластной воды с целью контроля выполнения требования замены судового балласта в открытом море судовой администрацией.

Проанализированы Международные программы и документы по управлению балластными водами (БВ) на борту судна. Освещены пути и векторы интродукции инвазивных видов (ИВ). Рассмотрены цели и принципы управления ИВ. Приведена Конвенция о контроле судовых балластных вод, осадков и управления ими, Стандарты управления БВ, в частности, дополнительные требования при применении Стандарта замены БВ, национальные требования, а также методы ведения документации и руководство по введению дополнительных мер (не включая чрезвычайные ситуации).

Водні шляхи сполучення активно використовують для різних видів перевезень. І тут дуже важливо забезпечити стійкість судна на плаву для його безпеки. Для цього необхідно враховувати зміну тиску води на корпус судна, контроль глибини його занурення (осадку), а також компенсацію зниження ваги через витрачання палива або води, необхідність забезпечення бічного балансу і стійкості - як факторів, що впливають на баластування будь-якого судна. В якості рідкого баласту для баластування використовуються баластні води. Баластна вода містить велику кількість живих організмів різних видів, які знаходяться на різних стадіях життя (яйце, личинки, цисти, спори або дорослі особини). Ці водні інвазивні види завдають шкоди рибному господарству, аквакультурі, системі водопостачання, промисловій інфраструктурі, біорізноманіттю та середовищу проживання. Мета дослідження - вивчити відкриті джерела інформації та проаналізувати їх, щоб визначити вплив суднових баластних вод на появу інвазивних видів і, як наслідок, вплив цих видів на довкілля і здоров'я населення. Пошук джерел здійснювався за ключовими словами "баластна вода", "екологія", "довкілля", "громадське здоров'я" та "інвазивні види", а також за різними комбінаціями цих слів за допомогою Google Scholar. Обмеження в пошуку джерел: період із 2005 року; за релевантністю. Вивчено особливості однієї з причин поширення інвазивних видів і екологічно негативних наслідків для водних систем і здоров'я населення. Практична цінність дослідження полягає в тому, що результати дослідження може бути використано для навчання працівників водного транспорту та забезпечення екологічної безпеки водних систем. Хижацтво, паразитизм, широке використання нових патогенних мікроорганізмів, генетичні зміни, зміни середовища проживання, зміна виду і втрата біорізноманіття є найбільш важливими екологічними впливами. Екзотичні види живих організмів, які часто доставляються з баластної водою, спричиняють зміни у функціонуванні екосистеми, змінюючи кругообіг поживних речовин і знижуючи якість води. Встановлено, що деякі інвазивні види, що переносяться баластною водою, також впливають на здоров'я населення, збільшуючи ризик виникнення паразитизму і патогенних мікроорганізмів. До них, наприклад, відносяться Vibrio Cholera і Giardia duodenalis.

Велику зацікавленість у наш час привертають системи очищення баластної води (БВ). Адже у процесі дебаластування судна вода з танків протікає крізь фільтри та піддається обробленню тільки ультрафіолетом (УФ-установкою), що не відповідає прийнятому в 2017 р. розділу D-2 (стандарт, що визначає якість морської БВ - максимальну кількість життєздатних організмів, які можуть міститися в БВ) згідно з Конвенцією Міжнародної морської організації (ІМО). Підвищені вимоги до очищення БВ призводять до подорожчання морських і річкових перевезень, різко збільшують ставку фрахту перевезеної тони вантажу. У зв'язку з цим сьогодні гостро стоїть завдання з підвищення якості очищення та пониження його вартості. В даній роботі запропоновано розгляд ключових аспектів нанотехнологічного підходу конструкторсько-технічного рішення системи управління БВ на базі ДІ НУ "ОМА". Умови здійснення способу знезараження й очищення БВ знайдено експериментально. Поставлену задачу вирішено двома винаходами, поєднаними винахідницьким задумом. У першому винаході поставлене завдання вирішено за методом знезараження й очищення БВ, що передбачає введення у неї окиснювача та подальше оброблення ультрафіолетовим випроміненням. У другому винаході поставлену задачу вирішено установкою для знезараження й очищення БВ, що містить поєднані між собою технологічними трубопроводами баластовий танк-резервуар для змішування БВ з окиснювачем, пристрій для оброблення БВ ультрафіолетовим світлом і фільтр тонкого очищення, а саме, тим, що, на відміну від прототипу, вона додатково містить дозатор реагентів, фільтр грубого очищення, баластний насос і блок високочастотного електрогідравлічного удару. Електрогідравлічний удар призводить до знищення інвазій і хвороботворних штамів. Саморозвантажувальний фільтр з нановуглецевими вставками уможливлює здійснння відсіву твердих елементів і мікроорганізмів в ізольованій БВ. Перевага саморозвантажувального фільтра полягає в забезпеченні установки щодо знезараження й очищення БВ високим рівнем знищення інвазій. Чому конструкція саморозвантажувального фільтра для очищення БВ є оптимальною? Відповідь достатньо проста: збільшивши розміри фільтрувальних елементів, збільшується пропускна здатність обробленої БВ. А також, згідно з дослідженнями та розробками нанотехнологій, вони знаходяться в стані підйому в гонитві за оригінальними та корисними речами, і в той час, коли відбувається зліт фабричного виробництва, зовсім мало робиться для того, щоб гарантувати безпеку суспільству та навколишньому середовищу.

Підвищено якість експлуатації технічних систем суден погружного типу за рахунок використання нової системи усунення надлишкового повітря з баластних танків судна і зниження аварій, що пов’язані з додатковою хитавицею судна. Запропоновано та проаналізовано основні напрямки вирішення проблеми підвищення ефективності роботи погружних морських суден шляхом розробки нових принципів функціонування їх технічних систем, що забезпечують істотне підвищення якості їх експлуатації, підвищують надійність їх роботи на хвилюванні і скорочують терміни проведення вантажно-розвантажувальних операцій на хвилюванні зі зниженням показників їх аварійності. Наведено формалізацію процесу руху повітряної каверни по поверхні води в судновому баластному танку під час хитавиці судна, та розглянуто вплив характеристик цього процесу на ефективність руйнування паразитного повітряного кластера. Розроблено нову систему усунення паразитного повітря з робочих обсягів баластних танків. Теоретичні дослідження руху повітряного кластера в баластному танку виконані з використанням дифенційних рівнянь ізотермічного двовимірного руху, рівняння нерозривності і моменту газової фази. На підставі теорії струменів отримано результат, що свідчить про скупчення паразитних обсягів повітря не в центральних частинах, а в кутових зонах суднових баластних танків. Експериментальні дослідження виконано під час занурення та спливання судна погружного типу “Target” компанії Dockwise-Boskalis в умовах широкого діапазону висоти хвилювання морської поверхні. За рахунок впровадження розробленої системи рівень неконтрольованої хитавиці судна був знижений з 2 до 1,5 градусів. Час топінговки у порівнянні з стандартною операцією знижений на 2 %, а суднові керуючі системи OCTOPUS і CARGOMASTER у співпраці зафіксували, що навантаження на корпус судна у порівнянні з стандартною операцією баластування зменшилось на 3,4 %, що підтверджено відповідним актом. Запропоновано нову технологія організації процесу стабілізації хитавиці судна з постійним контролем та корегуванням кута його неконтрольованого крену і проведена перевірка її ефективності в умовах роботи судна. На основі синтезу отриманих наукових результатів вирішення допоміжних завдань та узагальнення досвіду експлуатації суден погружного типу вирішене головне завдання дослідження - знижені показники аварійності і підвищені експлуатаційні характеристики суден погружного типу.