Розглянуті питання загальної будови сучасних головних парових суднових та стаціонарних турбоагрегатів, будова їх головних складових елементів, класифікація парових турбін. Викладений матеріал є основою для подальшого більш детального вивчення конструкції парових турбінних агрегатів, вивчення питань їхнього проектування, створення та експлуатації.

Приведены сведения по типовым системам и устройствам судовых тепло- и электроэнергетических систем, в частности, электрооборудованию и систем управления котельными установками модели UME 65/50 производства Kawasaki Heavy Industrial. Описаны система защиты производства МАК типа NORNEL, разработанная для четырехтактных двигателей, электронный микропроцессорный тахометр типа FT100, микропроцессорный прибор "МаК" топливной рейки, система типа HEEM-ІІ для управления одноименными электроприводами. Охарактеризован регулятор напряжения типа "COSIMAT N+" DCG и DIG генераторов. Изложены правила эксплуатации котла к процессам подготовки к розжигу, заполнения, розжига из холодного состояния подготовки топливной системы.

Установлено, що утилізація маси води з відпрацьованої газопарової суміші контактних газопаротурбінних установок (КГПТУ) проміжним водяним теплоносієм відбувається та моделюється послідовністю процесів випарного охолодження, контактної конденсації та інерційного уловлювання краплин, які рухаються в газопаровій суміші (ГПС). Уперше для оцінки ефективності утилізації маси води з відпрацьованої ГПС у циркуляційному контурі КГПТУ з контактним конденсатором і рекуперативним охолоджувачем запропоновано показник ефективності щодо повернення води, що визначається як відношення кількості утилізованої в конденсаторі води до кількості пари, поданої в камеру згоряння газотурбінного двигуна. Визначено, що в діапазоні можливих початкових значень параметрів ГПС за котлом-утилізатором суднової КГПТУ і циркуляційної води за охолоджувачем за умови охолодження забортною водою показник ефективності з повернення води змінюється від 0,88 до 1,22 і щодо переданої теплоти - від 0,83 до 0,99. Установлено, що характеристик ефективності щодо повернення води та регресійних залежностей відносної витрати циркуляційної води від початкових значень температури охолодного середовища, вологовмісту ГПС і ефективності охолоджувача циркуляційної води достатньо для оцінки підтримки балансу води, витраченої потужності й екологічних показників в елементах циркуляційного контуру суднової КГПТУ. Показано, що за умов експлуатації суднової КГПТУ показники ефективності циркуляційного контуру є випадковими величинами, а показник їх диференціальної функції розподілу ефективності щодо повернення води в циркуляційному контурі за період роботи КГПТУ за умов рівності одиниці

  Скачати повний текст

Розроблено методичне забезпечення інтегрованої САПР суднових теплообмінних апаратів. Уточнено математичну модель процесу тепловіддачі пучків труб у поперечному потоці рідини у міжтрубній порожнині суднових кожухотрубних охолоджувачів (СКО) масла та води на підставі використання результатів стендових випробувань реальних апаратів. Удосконалено математичну модель руху рідини у міжтрубній і трубній порожнинах, з урахуванням особливостей конструкції СКО масла та води. Розроблено уточнену теплову модель взаємодії потоків для стандартизованого ряду апаратів шляхом застосування уточнених значень індексів протитечійності в узагальненій моделі передачі.

Рассмотрены особенности протекания процессов переноса теплоты в различных условиях, представлены необходимые расчетные зависимости. Дана характеристика основных типов теплообменных аппаратов, применяемых на судах, приведены особенности их эксплуатации, изложены методы интенсификации теплопередачи и снижения потерь.

Наведено результати експериментального дослідження характеру та динаміки розвитку низькотемпературної сірчанокислотної корозії. Доведено, що спалювання сірчистого палива у вигляді водопаливної емульсії з водозмістом 30 % призводить до істотного зменшення швидкості корозії, яка переходить із виразкової, пітингової корозії до рівномірної. Це суттєво підвищує надійність роботи парових котлів.

Індекс рубрикатора НБУВ: О455.1-082.04

Рубрики:

Суднові паросилові установки

Шифр НБУВ: Ж73742 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы возможные источники низкопотенциальной теплоты судового главного дизеля с целью ее утилизации теплонасосной паропроизводящей установки. Проведен анализ возможности обеспечения водяным паром судовых потребителей на ходовом режиме судна при использовании теплонасосной паропроизводящей установки, утилизирующей низкопотенциальные вторичные тепловые ресурсы главного дизеля. Использование теплонасосной паропроизводящей установки в качестве альтернативного источника получения водяного пара на судне позволило бы, во-первых, утилизировать сбрасываемую теплоту дизеля, уменьшая тем самым тепловое загрязнение окружающей среды, во-вторых, отказаться от работы вспомогательного котла на ходовом режиме судна, а, следовательно, сэкономить невозобновляемые источники энергии.

На концептуальном уровне рассмотрена задача разработки интеллектуализованной (нечеткой экспертной системы (НЭС)), предназначенной для повышения надежности действия судовой энергетической установки в условиях длительного плавания. Предусматривается, что НЭС должна вырабатывать прогноз возможных ситуаций и сообщать о них оператору. Также система отслеживает поведение оператора, и при некоторых признаках его неуверенных действий может взять управление на себя или вызвать сменного оператора. В качестве аппарата принятия решений в НЭС предлагается применение нечетких сетей Петри.

Індекс рубрикатора НБУВ: О455.13 + О455.3

Рубрики:

Суднові парові турбіни.Суднове паротурбобудування

Суднові газотурбінні установки (газотурбінні двигуни). Суднове газотурбобудування

Шифр НБУВ: ДС47677сл Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: О455.13 + О455.3

Рубрики:

Суднові парові турбіни.Суднове паротурбобудування

Суднові газотурбінні установки (газотурбінні двигуни). Суднове газотурбобудування

Шифр НБУВ: ДС47677сл Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: О455.11-082

Рубрики:

Суднові парові котли

Шифр НБУВ: Ж100666 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У дисертаційній роботі розглянуто науково-прикладні питання, що пов’язані з проблемами розробки суднових САУ агрегатів (суднових енергетичних установок) СЕУ і експлуатації СПЕУ, актуальні напрямки в області модернізації САУ і адаптації агрегатів СПЕУ до умов експлуатації. Проведено параметричну ідентифікацію підсистем СПУ. Розраховано коефіцієнти рівнянь динаміки параметрів СПУ при його роботі на трьох теплових режимах і визначено їх ступінь адекватності. Одержано нові диференційні рівняння локальних систем СПУ, які дозволяють оцінити вплив управляючих дій САУ на процеси виникнення хімічної та електрохімічної корозії в елементах СПУ. За допомогою натурних експериментів на діючих допоміжних СПУ Mitsubishi MB, аналогах СПУ - виробничих парових котлах ГМ і ДКВР та суднових емуляторах було визначено математичні моделі по каналам управління і збурення для головних, допоміжних, утилізаційних та комбінованих СПУ і оцінено точність отриманих моделей. Моделі можуть бути використані в подальших дослідженнях властивостей СПУ з метою поліпшення їх екологічних і економічних характеристик. Проведено розробку нейромережевих систем ідентифікації і управління СПУ. Запропоновано універсальну адаптивну нейромережеву систему управління процесом горіння рідкого палива в топках СПУ, яка дозволяє мінімізувати вміст 42 шкідливих викидів в атмосферу. Апробовано методи розробки нейромережевих систем моніторингу і оптимізації екологічних показників роботи СПУ та показано їх ефективність в порівнянні з традиційними САУ. Представлено і апробовано методику розробки, налаштування і експлуатації нейромережевої САУ рециркуляції димових газів в топку СПУ, яка знижує вміст NOx до 54 %. Розроблено нейромережеву САУ оптимізації витрати палива за рахунок контролю подачі повітря в топку і газохід СПУ, корекції коефіцієнта надлишку повітря, виходячи з парового навантаження агрегатів СЕУ та турбулізатора, що дозволяє збільшити ККД брутто СПУ до 6 % в залежності від теплового навантаження і стану поверхні нагріву.