Досліджено напрямки еволюції човна Запорозьких козаків (чайки) протягом XVI - XVII ст. під впливом технічних та військово-політичних чинників. Окреслюються визначальні риси та характеристики човна та робиться уточнувальне означення терміну "чайка". Запропоновано обгрунтування погляду на цей військово-технічний феномен як на тип судна, який об'єднує різні плавзасоби за принципами подібності в застосуванні та відносної технічної схожості. Чайка розглядається як загальне поняття у співставленні із наведеними конкретними різновидами суден. Ставиться питання про класифікацію українських суден козацької доби, спадкоємності козацьких суднобудівних традицій та хронологічних меж існування козацької чайки.

Изложена технология постройки корпусов малых судов, содержащая информацию об их классификации, материалах для корпусных конструкций и методиках их выбора, основных операциях при изготовлении элементов и корпуса в целом. Приведены сведения о построечных местах и применяемом оборудовании при постройке малых судов.

Розроблено теоретичні основи морського агентування як "сервісної ергатичної системи" (далі - СЕС). Запропоновано моделі навчання та відбору агентів-операторів СЕС, стратегії поведінки компаній. Для оптимізації технічного забезпечення судів виконано моделювання складських та судноремонтних робіт. Розроблено моделі бізнес-процесів, баз даних. Запропоновано графічний інтерфейс, профіль програмного коду, заходи інформаційної безпеки, схема "Єдиного Вікна" для інформаційних просторів. Класифіковано ризики в роботі СЕС, для їх демпфування запропоновано ліцензування та страхування. Розроблено евристичні алгоритми поведінки операторів СЕС у надзвичайних ситуаціях — при скоєнні морського протесту, оголошенні загальної аварії, розливі нафтопродуктів.