Запропоновано багаторівневу об'єктно-орієнтовану систему математичних моделей, призначених для розрахунків параметрів стохастичних нестаціонарних транспортних потоків. Побудовано аналоги топологічних рівнянь Мейсона для потокових графів, які описуються нечіткими величинами. Наведено приклад використання розробленого методу для розрахунків показників терміну реалізації процесів, представлених мережею.

Розроблено функціональну схему роботи вантажної станції з великими вантажними комплексами. Застосовано теорію масового обслуговування, наведено формули вірогідності станів станції, інтенсивності переходів, тривалості обслуговування в кожному із станів функціонування вантажної станції.

Разработана функциональная схема работы грузовой станции с крупными грузовыми комплексами. Применена теория массового обслуживания, приведены формулы вероятности состояний станции, интенсивности переходов, продолжительности обслуживания в каждом из состояний функционирования грузовой станции.

The functional diagram of work of the freight station with large freight complexes is developed. The theory of mass service is applied, the formulas of probability of the states of the station are resulted, intensity of transitions, duration of service in each of the states of functioning of the freight station.

Запропоновано векторні моделі для знаходження розв'язку задач оперативного розподілення порожніх вагонів між пунктами навантаження, наведено приклади розв'язання даних задач.

Описано систему імітаційного моделювання, що дозволяє аналізувати доцільність збереження чи реорганізації існуючої мережі сортувальних станцій, зіставляти альтернативні варіанти щодо їх ефективності, аналізувати основні наслідки прийнятих рішень. Система моделювання дозволяє змінювати й обирати критерії розрахунків з огляду на інтереси замовників, динаміку об'ємів перевезень, їх структуру, нерівномірність у часі, зміну цін і тарифів, нормативних показників.

Представлено функцію залежності кількості відчепів від кількості вагонів у відчепі, визначено тип і масу розрахункових бігунів легкої і важкої категорій та функцію залежності кількості вагонів відповідної категорії від їх маси.

Розглянуто особливості господарської діяльності тупикових залізничних ліній на прикладі Південно-Західної залізниці, порядок параметризації їх діяльності та шляхи вирішення проблем малодіяльних ліній.

Предложен механизм реализации принципов функционально-стоимостного анализа для комплексной оценки существующей перерабатывающей способности грузовой станции и определения путей ее повышения.

Рассмотрен стенд имитационного моделирования наиболее проблемной технологической линии переработки транзитного вагонопотока, обеспечивающий принятие решений, улучшающих эксплуатационные показатели сортировочной станции. Изложена динамика взаимодействия имитационной модели сортировочной станции и системы принятия решений при непосредственном участии лица, принимающего решения.

Індекс рубрикатора НБУВ: О284.025.432.511

Шифр НБУВ: Ж15098 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрен полигон сети железных дорог (ЖД) как сложная техническая система; выделены структурные элементы исследуемой сети ЖД. Определены две основные задачи исследования функционирования сети ЖД. На основании краткого обзора исследований в области технологии работы сортировочной станции, как опорного элемента сети ЖД по формированию транспортного потока, приведены основные определения по организации вагонопотоков на сети ЖД. Предложен способ формализации технологического процесса железнодорожной сортировочной станции для целей построения имитационной модели и применения ее в эксплуатационной практике.

Досліджено аспект зменшення експлуатаційних витрат, пов'язаних з переробкою місцевих вагонопотоків у залізничних вузлах за рахунок більш ефективного використання технічних засобів станцій. Проведено комплексне обстеження залізничного вузла, встановлено технологію обробки місцевих вагонопотоків. Визначено характеристики розподілу вхідних поїздопотоків і параметри розподілу випадкових величин тривалості виконання технологічних операцій. Для оцінювання впливу технічного забезпечення станцій і обсягів маневрової роботи з місцевими вагонами на показники їх функціонування розроблено модель руху маневрових потягів і ергатичну імітаційну модель функціонування залізничних станцій. На базі запропонованих моделей створено програмні комплекси для визначення техніко-експлуатаційних показників роботи залізничних станцій. З використанням методів імітаційного моделювання визначено залежності витрат станцій від обсягів маневрової роботи з місцевими вагонами. Формалізовано та розв'язано задачу вдосконалення розподілу такої роботи як задачу динамічного програмування, що забезпечує пошук її оптимального розв'язання для крупних залізничних вузлів.

Розглянуто питання удосконалення технології функціонування сортувальних станцій у взаємодії з прилеглими ділянками. На базі теорії мереж Петрі розроблено моделі зображення виробничої ситуації в окремих технологічних лініях і в цілому в транспортному комплексі сортувальна станція-прилеглі ділянки. Розроблено концепції та критерії оцінювання ефективності функціонування логістичного ланцюга транспортного комплексу сортувальна станція-прилеглі ділянки. Запропоновано моделі, які дозволяють аналізувати та вибирати оптимальні варіанти керування виробничим процесом на сортувальних станціях і прилеглих ділянках.

Обгрунтовано шляхи удосконалення технології роботи пунктів комерційного огляду поїздів і визначено раціональні параметри їх оснащення технічними засобами контролю за станом вантажів із використанням ресурсозберігальних підходів. Створено ресурсозберігальну технологію комерційного огляду поїздів, що передбачає оперативне нормування часу на здійснення даної операції за умов зменшення загального часу їх знаходження в системі станції. Розроблено критерії та математичні моделі пріоритетності обслуговування на пунктах комерційного огляду транзитних вантажних поїздів з небезпечними та негабаритними вантажами та вантажних поїздів, що прибувають у розформування із замикальними групами. Експериментально встановлено, що запропоновані моделі дозволяють зменшити міжопераційні простої вантажних поїздів на технічних станціях і прискорити оборот вантажного вагона. Удосконалено методи оптимізації технічного оснащення та кількості бригад приймальників поїздів на пунктах комерційного огляду. Запропоновано здійснювати реалізацію ресурсозберігальної технології в єдиному інформаційному середовищі за допомогою системи підтримки прийняття рішень, яку у вигляді комплексу задач впроваджено на автоматизованих робочих місцях оперативного персоналу технічної станції. Нові ресурсозберігальні підходи та технічні рішення використано в робочих проектах коригування технології роботи пунктів комерційного огляду поїздів технічних станцій Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" та впроваджено у технологічний процес роботи ТОВ "Підприємство промислового залізничного транспорту" в Харкові.

Удосконалено методи визначення конструктивно-технологічних параметрів технічних засобів вантажних станцій з метою ресурсозбереження та скорочення тривалості знаходження рухомого складу у межах залізничного вузла. Проаналізовано технічний стан і технології функціонування сучасних вітчизняних і зарубіжних вантажних станцій. Виявлено основні причини збільшення простою вагонів в процесі їх розформування, формування та обслуговування на станціях і на вантажних фронтах. Розроблено комлекс моделей, що дозволяють визначити оптимальне технічне оснащення станції та вантажних фронтів, забезпечують ефективне управління перевантажувальними засобами та скорочення обсягів маневрової роботи за рахунок впровадження сумісної технології з сортувальною станцією за умов удосконалення конструкції вантажної станції для покращення якісних і кількісних експлуатаційних показників.

Наведено програмний комплекс, що базується на математичному апараті нечітких нейронних мереж. Розроблено систему підтримки оперативних рішень для керівників перевізного процесу, яка дозволяє на підставі аналізу статистичних даних приймати рішення стосовно дій за різних ситуацій. Цю систему побудовано за принципами нейронних мереж. Це дозволяє здійснювати навчання й адаптацію.

Формалізовано технологію роботи станцій з вантажними операціями шляхом створення багаторівневого комплексу моделей на базі мереж Петрі. Запропоновано модель для розрахунку тривалості технологічно-нестаціонарної ситуації. Розроблено моделі функціонування вантажних фронтів станції для визначення стану системи у будь-який момент часу. Удосконалено метод визначення оптимальних технічних параметрів роботи вантажних фронтів. Розвинуто моделі визначення раціонального розподілу технічних засобів і оптимального режиму функціонування даних фронтів у разі роботи за прямим варіантом. Удосконалено комплекс задач, що розв'язується на автоматизованих робочих місцях оперативного персоналу станції за умов використання розроблених моделей для прийняття рішення щодо доцільності оптимізації існуючої технології роботи.

Вперше розроблено комплекс моделей розформування та формування потягів на сортувальній станції (СС) на базі введеного нового розширення мереж Петрі з урахуванням результатів прогнозування про підхід поїздів та можливість їх відправлення. Удосконалено мову мереж Петрі з метою урахування процесів розформування та формування потягів на СС. Вперше розроблено модель оперативного планування утворення вагонопотоків на СС за умов автоматизації процесів розформування та формування потягів з урахуванням інформації про підхід поїздів та експлуатаційних показників роботи СС. За допомогою нових моделей досліджено динаміку функціонування технологічних процесів розформування та формування потягів на СС. Удосконалено моделі відображення технологічних процесів потягоутворення у динаміці.

Розглянуто питання вдосконалення керування залізничним транспортом шляхом досягнення повної автоматизації процесу отримання вихідної інформації системами керування залізничним транспортом. Здійснено математичне моделювання процесу формування однополярного магнітного стану обода залізничного колеса. Визначено формули залежності вектора магнітної індукції від геометричних параметрів реалізацій магнітного поля, що здійснює намагнічування коліс. Розроблено метод кодування повідомлення, що формується рухомим складом. Наведено правила щодо процесу розпізнавання вагонів. Досліджено проблему самокомпенсації завад, що супроводжують процес відтворення інформації. Проведено функціональний синтез реалізації процесу формування даних рухомим складом залізниць.

Розглянуто проблему зменшення експлуатаційних витрат, пов'язаних з формуванням поїздів на сортувальних станціях за рахунок більш ефективного використання технічних засобів сортувальних парків. Розроблено методику моделювання потоку поїздів і проведено перевірку їх адекватності. Досліджено технічне забезпечення та колійний розвиток сортувальних парків станцій України. Розроблено модель скочування окремого відчепа, модель розформування потягу та модель роботи сортувального парку в цілому. З'ясовано залежності техніко-експлуатаційних показників роботи станцій від характеристик вагонопотоків у розформування та параметрів сортувальних колій, на яких вони нагромаджуються. Розроблено методи техніко-економічного оцінювання спеціалізації колій. Визначено оптимальний розподіл сортувальних колій між призначеннями вагонопотоків, який здійснюється за допомогою методу гілок і меж.

Вперше досліджено імовірнісні характеристики процесу багаторазових розділень відчепів составу на розділових стрілках. Розроблено методику, яка дозволяє встановити загальну кількість розділень відчепів составів, а також їх розподіл з окремих стрілочних позицій. Удосконалено математичну модель скочування відчепів з гірки, яка на відміну від існуючої, дозволяє керувати вибором зони гальмування відчепу, в тому числі, за низьких швидкостей виходу з гальмівних позицій. Розроблено метод оптимізації режиму розформування составу з урахуванням багаторазових розділень, що дозволило підвищити якість сортувального процесу за рахунок виключення нерозділень між несуміжними відчепами та маневрової роботи з їх ліквідації. Наведено метод оптимізації режиму гальмування керованого відчепу, який дозволяє врахувати умови його розділення не тільки з суміжними відчепами, а й з усіма іншими, що входять в кортеж керованого.