Приведены основные принципы построения и функционирования системы организации маломощных внутридорожных вагонопотоков по системе взаимосвязанных цепочек групповых поездов. Обоснованы ее преимущества по сравнению с существующей системой с точки зрения снижения затрат на переработку и следование вагонопотоков, а также ускорения их продвижения.

Викладено методику техніко-економічного обгрунтування вибору раціональних маршрутів перевезень вантажів і прямування порожніх вагонів мережею залізниць України.

Розглянуто можливості підвищення транзитності вагонопотоків.

Індекс рубрикатора НБУВ: О284.021

Рубрики:

Організація вагонопотоків <Організація руху вантажних поїздів>

Шифр НБУВ: Ж15098 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання вдосконалення системи організації вагонопотоків шляхом вибору раціональних параметрів каналів вантажопотоків у процесі удосконалення маршрутних способів перевезення масових вантажів залізничним транспортом. Розроблено загальну математичну модель функціонування виробничо-транспортного ланцюга перевезення масових вантажів маршрутами. Розглянуто методику визначення економічного ефекту для магістрального залізничного транспорту та виробництва. Запропоновано практичні рекомендації щодо вдосконалення й оптимізації експлуатаційної роботи залізничного транспорту, створення єдиного технологічного процесу функціонування всього виробничо-транспортного ланцюга, розробки графіків взаємодії виробництва, транспорту та споживання.

Наведено комплекс математико-технологічних моделей, призначених для розв'язання задачі оперативного оптимального розподілення потоків порожніх вагонів на полігоні дирекції перевезень. Проведено експериментальні дослідження вагонопотоків з урахуванням їх добової та внутрішньодобової нерівномірності. Запропоновано систему удосконалених математичних моделей на базі часових рядів щодо аналізу та прогнозування параметрів вагонопотоків. Досліджено задачу оперативного розподілення вагонопотоків з урахуванням стохастичних властивостей і необхідності коригування планів, а також пріоритетів станцій навантаження. Вперше задачу оперативного розподілення вагонопотоку сформульовано як двохетапну задачу стохастичного програмування, а забезпечення вимог станцій навантаження подано за допомогою векторної моделі оперативного оптимального планування. Показано, що двохетапна модель планування дозволяє знизити експлуатаційні витрати на 10 %. Створено інформаційно-керувальну систему оперативного оптимального розподілення потоків порожніх вагонів, розроблено її структуру та функції.

Установлено особливості обліку вагонів за умов функціонування оператора перевезень, наведено критерії оцінки стану вагону та вантажу, наголошено на необхідності автоматизованої обробки даної інформації. Запропоновано методи удосконалення механізму обліку вагонопотоків і поновлення застарілих даних шляхом дослідження стану вагону, необхідного для простеження за просуванням вагону та вантажу. На підставі отриманих результатів встановлено технологічну послідовність руху вагонів. Створено комплексну методику достовірного обліку операцій (даних) з засобами транспорту (вагонами) й автоматизації форм звітності, яка передбачає розробку доповнень до нормативно-правових актів та інструкцій.

Досліджено проблему підвищення економічної ефективності використання вантажного вагонного парку з урахуванням особливостей обліку та використання вагонів, зокрема вагонів власності країн СНД і Балтії. Запропоновано метод оптимального планування перевезень з використанням іновагонів і вагонів інвентарного парку, що передбачає врахування технологічних і економічних особливостей експлуатації вагонних парків. Для прогнозування параметрів руху вагонопотоків з урахуванням плану формування удосконалено ГЕРТ-метод аналізу потоків у мережах за рахунок використання статистичних і нечітких представлень даних. Для автоматизації системи управління вагонними парками розроблено методи побудови баз знань про процеси перевезень у формі нечітких правил продукцій. Запропоновані моделі та методи використано в автоматизованій системі оперативного прийняття рішень про навантаження іновагонів.

Розглянуто питання удосконалення експлуатаційної роботи залізничних вузлів у взаємодії з прилеглими дільницями на підставі варіантної технології поїздоутворення, спрямованої на покращання економічних показників та на підвищення якості перевезень, конкурентоспроможності та престижності залізниць. Розроблено комплекс моделей, що дозволяють реалізувати варіантну технологію складоутворення та відправлення поїздів у вузлі за умов транспортного ринку, визначити стратегію обслуговування його вантажних станцій і станцій прилеглих дільниць за умов неповноти вхідної інформації, тобто з урахуванням стохастичних властивостей процесу функціонування полігону. Досліджено її вплив на період планування поїздоутворення. Запропоновано модель планування відправлення поїздів на підставі методів дискретної математики, яка дозволяє створити бази даних для подальшої автоматизації процесів керування. Розроблено комплекс задач, пов'язаних з реалізацією варіантної технології та інтеграцією їх в комплексну систему автоматизованих робочих місць оперативного та інженерно-технічного персоналу даних технологічних комплексів.

Удосконалено технологію інтермодальних перевезень за умов ресурсозберігаючого використання іновагонів шляхом розробки та впровадження системи підтримки прийняття рішень (СППР) до АРМ диспетчера-вагонорозрядника (ДНЦВ) на базі моделей і методів, що забезпечюуть раціоналізацію навантажувального резерву укрвагонів відносно контейнерного терміналу під час організації інтермодальних перевезень у міждержавному сполученні. Проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід розробки та впровадження технології інтермодальних перевезень. Проаналізовано техніко-технологічні особливості використання вагонних парків країн СНД та Балтії. Розглянуто сучасні загальносвітові та національні тенденції розвитку технологій інтермодальних перевезень. Розроблено моделі визначення раціонального резерву укравагонів відностно до контейнерного терміналу. Розроблено нові функціональні задачі для реалізації моделі раціоналізації резерву укрвагонів, інтегрованих до АРМ ДНЦВ. Обгрунтовано економічну доцільність впровадження моделі раціоналізації резерву укрвагонів за умов функціонування АРМ ДНЦВ.

Розроблено комплекс моделей, що дозволяють визначити в оперативному режимі оптимальну масу та час нагромадження одиниць рухомого складу для виконання вимоги "доставка вантажу в строк", забезпечити безперервну взаємодію станції та прилеглих дільниць щодо колійного розвитку станції, кількості локомотивів та локомотивних бригад, а також визначити найбільш пріоритетну стратегію залізниці за умов взаємодії станції та вантажовласника, надати оцінку ефективності функціонування системи за рахунок формалізації критерію якості керування. Запропоновано інтеграцію цих моделей до комплексної системи електронного обміну даними як додаткових функціональних задач.

Удосконалено пропускну спроможність потоків поїздів на залізничних напрямках за рахунок оптимізації параметрів поїздопотоків з метою визначення раціональної маси та довжини поїздів. Вперше встановлено функціональний зв'язок між зустрічними поїздопотоками по станціях обороту поїзних локомотивів та одержано його математичні характеристики. Виявлено, що на технічних станціях залізниць частина операцій припадає на кількість поїздів, що обслуговуються, а частина - на їх довжину, і не врахування цього фактора призводить до похибок у разі оптимізації параметрів поїздопотоків. Удосконалено модель залізничного напрямку, що дозволяє досліджувати роботу залізничних станцій і дільниць як єдину синергетичну систему. Удосконалено метод визначення раціональних параметрів маси та довжини поїздів у логічному ланцюгу вантажопотоків, який враховує витрати клієнтів залізниць на закупівлю та зберігання вантажів, витрати, пов'язані з параметрами поїздопотоків, а також зміну їх обсягів і структури.

Наведено основні фактори ефективного управління вагонопотоком на залізниці. Поставлено задачу мінімізації витрат, викликаних порожнім пробігом вагонів за оперативного планування організації місцевої роботи на полігоні.

Розглянуто питання раціональної організації вагонопотоків і перерозподілу сортувальної роботи між станціями з метою забезпечення оптимального режиму функціонування транспортних систем.

Досліджено вплив зміни переробної спроможності пунктів виходу на пропускну спроможність технологічної транспортної лінії з пропуску транзитних вагонопотоків у цілому. Наведено технологічну оцінку умов пропуску транзитного вантажопотоку у разі збільшення переробної спроможності пунктів виходу.

Розв'язано задачу про розподіл імовірності, різних станів функціонування вантажного залізничного вузла. За додаткової умови, що в початковий момент часу обслуговування вагонів не велося. З цією метою вантажний залізничний вузол розглянуто як марковський ланцюг, розв'язок задачі одержано у вигляді функцій залежності від часу.

Формалізовано процес маршрутизації перевезень на базі концепції спеціалізації залізничної інфраструктури за її призначенням. Розроблено математичну модель для визначення параметрів оптимальної технології маршрутизації поїздопотоків у мережі ієрархічної структури за умови моделювання різних варіантів режимів руху та доступу до залізничних дільниць.

Надано теоретичне обгрунтування процесів обслуговування вагонопотоків на основі впровадження логістичних підходів. Вперше розроблено модель декомпозиції вагонопотоків різної структури на станціях стикування колій різної ширини, що дозволяє мінімізувати експлуатаційні витрати і час перебування вагонів на цих станціях. Формалізовано та вирішено з використанням методів векторної оптимізації завдання щодо визначення раціональних параметрів процесу обслуговування вагонопотоків на станціях стикування колій різної ширини, що дозволяє покращити систему експлуатаційних показників роботи станції під час виконання перевантаження вантажів, зміни візків вантажних вагонів та проходження вагонів через систему SUW-2000. Розроблено комплекс математичних моделей для дослідження й удосконалення процесів перевантаження вантажів і безперевантажувальних технологій обслуговування вагонопотоків на станціях стикування колій різної ширини (перестановки візків вагонів та використання вагонів із розсувними колісними парами), що дозволяє розв'язувати задачі раціонального використання грошових ресурсів і завантаження технічних засобів. Удосконалено функціональну схему інформаційно-керувальної системи прикордонної станції, яка відрізняється можливістю вибору раціональної технології передавання вагонопотоків за допомогою пристроїв автоматизованих робочих місць оперативних працівників станції.

Запропоновано систему підтримки прийняття рішень для оперативних працівників шляхом використання комплексу моделей, що дозволяють формалізувати технологію оперативного управління місцевою роботою на дільниці за умов сезонних коливань обсягів навантаження. Розроблено двоетапну гібридну модель прогнозування реальних обсягів навантаження у вагонах на полігонах дирекції залізничних перевезень, що забезпечує середню похибку прогнозу у межах до одного вагона. Запропоновано оптимізаційну модель управління місцевою роботою на полігонах дирекцій залізничних перевезень, яка враховує особливості планування місцевої роботи та забезпечує мінімізацію непродуктивних простоїв і пробігів (вагонів, локомотивів). З метою реалізації управління місцевою роботою розроблено процедуру оперативного формування плану роботи поїзних локомотивів для вивезення вантажних вагонів зі станції полігону дирекції залізничних перевезень, яка забезпечує мінімальні експлуатаційні витрати.

Розроблено процедуру оцінки оперативного рішення щодо формування окремого двогрупного поїзда, що дозволило скоротити витрати, пов'язані з поїздоутворенням. Одержано функціональну залежність для визначення сумарної економії вагоно-годин простою вагонів на головній станції за формування двогрупного поїзда, та залежності для визначення сумарної економії вагоно-годин простою вагонів на станції обміну груп за застосування різних технологій обробки двогрупного поїзда. Подані залежності дозволяють за оперативних умов визначати вплив оперативного керування поїздоутворенням на окремі показники роботи технічної станції. Визначено зони раціонального застосування варіантів технології обміну груп вагонів на попутній технічній станції залежно від впливаючих факторів, що дозволило підвищити ефект від оперативного керування поїздоутворенням: удосконалено імітаційну модель роботи залізничного напрямку за рахунок включення до її складу моделі оперативного керування поїздоутворенням, яка на відміну від існуючих дозволяє приймати рішення щодо формування двогрупних поїздів на базі окремих попутних одногрупних призначень з урахуванням оперативної ситуації та прогнозу надходження вагонів. Удосконалено імітаційну модель роботи технічної станції, яка на відміну від існуючих, дозволяє застосовувати раціональну технологію обміну груп вагонів в двогрупному поїзді з урахуванням складу поїзда й оперативної ситуації на станції.