Наведено характеристику та описано склад системи диспетчерського контролю "Каскад". Проаналізовано роботу програмного забезпечення автоматизованих робочих місць персоналу, основні операції, які використовуються в процесі керування пристроями СЦБ на станціях і перегонах, особливості роботи з програмою графіка руху поїздів і терміналом АСОУП. Висвітлено питання мережної взаємодії складових частин програмно-апаратного комплексу.

Приведена характеристика и описан состав системы диспетчерского контроля "Каскад". Проанализированы работа программного обеспечения автоматизированных рабочих мест персонала, основные операции, используемые в процессе управления устройствами СЦБ на станциях и переездах, особенности работы с программой графика движения поездов и терминалом АСОУП. Освещены вопросы сетевого взаимодействия составных частей программно-аппаратного комплекса.

Розглянуто модернізовані станційні системи залізничної автоматики - електрична централізація з індустріальною системою монтажу та уніфікована централізація УЕЦ-М. Описано модернізовані системи електричної централізації з використанням мікропроцесорних та електронних пристроїв.

Рассмотрены модернизированные станционные системы железнодорожной автоматики - электрическая централизация с индустриальной системой монтажа и унифицированная централизация УЭЦ-М. Описаны модернизированные системы электрической централизации с использованием микропроцессорных и электронных устройств.

Розглянуто питання удосконалення рівня автоматизації процесів контролю та оцінки технічного стану систем електричної централізації з метою підвищення ефективності технічного обслуговування розглянутих приладів. Сформульовано абстрактну задачу контролю технічного стану систем електричної централізації на підставі принципу співвіднесення внутрішніх станів контрольованого та еталонного об'єктів. Запропоновано метод контролю відповідності параметрів функціонування та моделі оцінки технічного стану об'єктів електричної централізації, що дозволяють автоматизувати контроль їх працездатності на поточний момент часу, виявити відмови й усунути їх раніше, ніж вони вплинуть на процес перевезення. Синтезовано моделі визначення позаштатних ситуацій у системах електричної централізації на підставі їх опису в часовій псевдофізичній логіці з використанням елементів теорії нечітких множин, які дозволяють оперативно ідентифікувати позаштатні ситуації та визначити причину їх виникнення. Розроблено методику аналізу технічного стану системи електричної централізації з використанням опису даного складного об'єкта контролю у вигляді гіперграф-моделі.

Розглянуто питання створення теоретичних основ вибору й оцінки типу електроприводів стрілочних переводів, що працюють в оптимальних режимах з урахуванням нелінійностей навантаження й електрофізичних властивостей двигунів, на основі розв'язання задачі мінімізації основних показників якості таких, як: час переводу, величина імпульсу удару гостряка об рамну рейку, величина пружної сили в робочій тязі, а також величина загальних втрат у системі. Запропоновано узагальнений векторний критерій ефективності роботи електроприводу стрілочного переводу, компонентами якого є час переводу, величини імпульсу удару гостряка, пружної сили, а також загальних втрат потужності системи, за яким проведено оцінку придатності використання конкретного типу переводу для ділянок швидкісного та високошвидкісного руху. Розглянуто існуючі кінематичні схеми з типовими двигунами, запропоновано використати перспективну - шпальну компоновку з новими типами електродвигунів ротаційного та лінійного виду. Розроблено математичні моделі для існуючих і перспективних типів стрілочних переводів на базі двигунів ротативного та лінійного типів, що основані на рішенні рівняння Лагранжа для електромеханічної системи з урахуванням нелінійності магнітної системи. Створено імітаційні моделі електроприводів стрілочних переводів у середовищі MATLAB SIMULINK на базі двигуна постійного струму (ДПС), асинхронного двигуна (АД), вентильно-індукторного двигуна (ВІД), лінійного двигуна електромагнітного типу (ЛДЕМТ) і лінійного індукторного двигуна (ЛІД), проведено перевірку адекватності існуючим зразкам. Сформульовано задачу аналізу з визначення раціональної структури електроприводу стрілочного переводу на основі ДПС, АД, ВІД, ЛДЕМТ і ЛІД.