Подано результати моделювання процесів тепло- і масообміну у разі пожежі в приміщенні за умов різного положення отворів припливно-витяжної вентиляції. Моделювання проведено за допомогою програми CFAST, що реалізує двозонну модель пожежі. Виконано порівняльний аналіз результатів моделювання та експериментальних даних. Зроблено висновок про найкращу конфігурацію припливно-витяжної вентиляції для пригнічення викидів шкідливих речовин із приміщення з пожежею в навколишнє середовище.

Изложены основы тушения пожаров и предотвращения взрывов автоматическими средствами. Дано описание наиболее распространенных систем и установок автоматической пожаро- и взрывозащиты. Приведены наиболее типичные примеры применения автоматических средств для защиты промышленных предприятий от пожаров и взрывов.

Визначено показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів, а також причини виникнення технологічних вибухів і пожеж. Запропоновано класифікацію об'єктів за їх пожежовибухонебезпекою. Описано методи розрахунку критеріїв вибухопожежної небезпеки приміщень, а також визначення надмірного тиску вибуху і зон руйнування під час вибуху великої кількості вибухонебезпечних сумішей.

Определены показатели пожаровзрывоопасности веществ и материалов, а также причины возникновения взрывов и пожаров. Предложена классификация объектов по их пожаровзрывоопасности. Описаны методы расчета критериев взрывопожарной опасности помещений, а также определения чрезмерного давления взрыва и зон разрушения при взрыве большого количества взрывоопасных смесей.

Проаналізовано дидактичні умови навчання правилам пожежної безпеки молодших школярів. Розглянуто екскурсію, інтеракцію, ігрову діяльність як важливі форми навчання. Висвітлено питання обов'язковості інформативності навчання, наочності та важливості міжпредметних зв'язків. Акцентовано увагу на дидактичних умовах використання медіа-засобів навчання під час вивчення правил пожежної безпеки молодших школярів.

Проаналізовано існуючі натурні вогневі випробування як в Україні, так і за кордоном. Наведено тенденції розвитку цього методу випробувань.

Уперше розроблено метод підвищення інформативності масиву вхідних даних, який базується на процесі багаторівневого перетворення інформації за рахунок збільшення кількості інформативних показників. Метод відрізняється від існуючих використанням у ролі таких показників вихідних сигналів сусідніх моделей одного рівня, що дозволяє підвищити якість цих моделей. Запропоновано метод формування міжрівневих зв'язків між стратами підсистеми перетворення інформації, який передбачає висхідний синтез її елементів та відрізняється від існуючих використанням процедури корекції переліку задач, які розв'язуються кожною стратою, за результатами їх випробувань, що дозволяє адаптувати структуру системи до властивостей масиву вхідних даних після підвищення його інформативності та знизити вплив зашумленості масиву вхідних даних на якість інформації на виході системи. Удосконалено метод координації структури складних систем висхідним синтезом їх елементів шляхом урахування взаємодій між елементами одного рівня та процедур із корекції переліку елементів кожної страти, що забезпечує можливості реалізації глобальної функції, яка здатна виконувати завдання із моніторингу пожежної безпеки та бути інтегрована в існуючу систему державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Вперше виявлено залежності пожежних ризиків у житлових будинках від пори року, місяця, періоду доби, вікових категорій мешканців, групи будинку. Встановлено, що ризики виникнення пожежі з електротехнічних причин і несправності систем опалення розподілені за експоненціальним законом, а з причини необережного поводження з вогнем - за нормальним законом, що обумовлює необхідність врахування під час управління пожежними ризиками. Показано, що зниження ризику загибелі від пожеж мешканців від високого до незначного рівня досягається застосуванням домофона як системи оповіщення за рахунок розширення його функцій. Набув подальшого розвитку метод оцінювання часу слідування пожежно-рятувальних підрозділів до місця пожежі з урахуванням завантаженості доріг як чинника впливу на ризики загибелі людей від пожежі.

Виконано аналіз та класифіковано сучасні системи пожежного моніторингу. Виконано формалізацію задач їх оптимізації та, враховуючи суб'єктивний характер вихідних даних, запропоновано використати технології "м'яких" обчислень. Розроблено моделі для визначення часу спрацювання пожежних сповіщувачів з використанням експертних висновків одного або декількох експертів, а також моделі для визначення потенційних негативних наслідків пожежі як системи нечітких продукційних правил. Розроблено критерії оптимальності структури системи пожежної сигналізації за умов ризику та невизначеності. Їх особливістю є врахування ймовірності правильного спрацювання сповіщувачів, кратності їх резервування та експертних висновків про масштаби можливих наслідків. Запропоновано методи оптимізації структури системи пожежної сигналізації на основі нечітких нейромереж та генетичних алгоритмів. Нейромережі є моделями шуканих залежностей і їх навчання дозволяє здійснити їх параметричну ідентифікацію. Розроблено еволюційні технології оптимізації систем пожежної сигналізації, на їх основі створено інформаційне та програмне забезпечення.

Проаналізовано моделі, методи та інструментальні засоби, які застосовуються суб'єктами процесу пожежогасіння та підготовки підрозділів до виконання оперативних завдань для прийняття рішень. Розроблено метод виявлення спільних властивостей у точках спостережень первинного опису процесу пожежогасіння з метою їх наступного використання як масиву вхідних даних у процесі синтезу їх багатовимірних моделей. Запропоновано метод структуризації масивів вхідних даних інформаційних систем багаторівневого моніторингу пожежної безпеки з метою підвищення їх профілізації для більш повного відображення властивостей цих об'єктів у структурі їх багатовимірних моделей. Наведено метод та засіб виявлення та оцінювання взаємної впливовості факторів, що визначають перебіг процесу пожежогасіння. Створено інформаційну технологію багаторівневого моніторингу процесів пожежогасіння.

З метою підвищення ефективності прийняття рішень щодо профілізації підготовки пожежно-рятувальних підрозділів як алгоритми перетворення вигляду інформації (АПВІ) запропоновано використати багатошарові моделі характеристик процесу пожежогасіння. Метод багатошарового синтезу шляхом ієрархічного поєднання моделей одного об'єкта в єдиний АПВІ надає змогу компенсувати низьку інформативність масивів вхідних даних (МВД) за рахунок формування ефективних зв'язків між показниками. Одержано експериментальне підтвердження гіпотези про зростання точності інформації у разі багатошарового її перетворення. Багатошарові моделі, що використовуються як алгоритми перетворення даних в системах багаторівневого моніторингу, надають змогу встановити ієрархію впливовості параметрів моделі.

Розглянуто аспект стосовно побудови математичної моделі та методики розв'язання задачі оптимізації системи забезпечення пожежної безпеки промислового підприємства з використанням імітаційного моделювання.

Проаналізовано можливість застосування апарату автоматизованих систем багаторівневого перетворення інформації для моніторингу пожежної безпеки, доведено можливість його адаптування до предметної області, проведено перевірку можливості застосування системи залишкових класів для забезпечення швидкості розрахунку моделей.

З метою підвищення ефективності прийняття рішень щодо профілізації підготовки пожежно-рятувальних підрозділів проведено аналіз методів кластеризації масивів вхідних даних (МВД) з метою створення методів формування МВД, що забезпечують підвищення якості результатів моделювання об'єктів та процесів пожежогасіння. Одержано експериментальне підтвердження гіпотези про можливість підвищення ефективності кластеризації за результатами моделювання шляхом уточнення складу кластера. Одержані послідовності спостережень, яким властиві спільні механізми впливовості факторів та дозволяють синтезувати точні, адекватні та структурно стійкі моделі.

Приведено основні риси технології моніторингу пожежної безпеки, інформаційний опис процесу перетворення інформації, синтез моделей, інформаційна технологія моніторингу пожежної безпеки з багаторівневим перетворенням інформації та інформаційна система багаторівневого моніторингу пожежної безпеки. Як приклад реалізації першого етапу інформаційної технології багаторівневого моніторингу пожежної безпеки використовувались результати моніторингу стану пожежної безпеки 718 адміністративних територій України впродовж 2000 - 2013 років, одержана діаграма впливовості факторів, яка враховує всі особливості виникнення надзвичайних ситуацій в державі в цілому.

Розглянуто моделювання поширення пожежі всередині будівель у двовимірному просторі. Вказано на основні відмінності моделей клітинних автоматів, наведено приклади їх застосування на практиці. Розроблено математичну модель поширення пожежі на основі клітинних автоматів у двовимірному просторі для подальшого використання в комп'ютеризованому тренажерному комплексі підготовки пожежного-рятувальника.

Information fire monitoring system is proposed. Description of structure and algorithmic software of the offered system is given.

Program and algorithmic software of information fire monitoring system is developed. The simulation results are presented.

Проведено дослідження застосування лазерного датчика з метою можливості раннього виявлення загорянь.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н960.1-1

Рубрики:

Протипожежна (пожежна) профілактика

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розв'язано важливу науково-прикладну задачу, яка стосується розроблення інформаційної технології ідентифікації полум'я на зображеннях та їх послідовностях на початкових етапах. Проаналізовано існуючі методи виявлення пожежі як за допомогою традиційних засобів (пожежні сповіщувачі) так і за допомогою методів комп'ютерного зору. Виявлені їх основні переваги та недоліки, оцінено перспективність використання запропонованого підходу до виявлення вогню. Розроблено метод виявлення ознак пожежі, який базується на вдосконалених методах: колірної сегментації з використанням моделі L*а*b та кластеризації k-середніх; виявлення рухомих об'єктів з використання методу різниці кадрів та врахуванням можливого напряму руху полум'я. Розроблено згорткову нейронну мережу, яка базується на архітектурі мережі SqueseNet з її подальшим тонким налаштуванням. Запропоновано архітектуру, яка дозволяє врахувати варіативність розмірів полум'я з метою покращення його класифікації. Розроблено власний набір зображень, який використовувався для навчання класифікатора та характеризується високим показником варіативності місця, умов зйомки та інших факторів, які можуть ускладнити процес виявлення загоряння. Експериментальні результати свідчать, що в результаті використання розроблених методів та інформаційної технології показник точності в задачах ідентифікації полум'я в середньому становить 92 %.