Висвітлено проблеми захисту населення та земель від повеней у Карпатському регіоні. Обгрунтовано доцільність застосування протиповеневих водосховищ у складі єдиного протиповеневого комплексу в Карпатах. Узагальнено світовий досвід. Описано функціональні та конструктивні особливості саморегульованих протиповеневих водосховищ з резервними (порожніми) ємностями. Визначено умови та досліджено проблеми щодо їх застосування у верхів'ях карпатських річок.

Розглянуто основні принципи та функції управління сталим використанням водних ресурсів дніпровських водосховищ згідно з чинним законодавством України. Наведено основні галузеві вимоги до водоспоживання та водокористування, а також режиму роботи водосховищ і збереження природно-екологічної рівноваги у гирловій ділянці Дніпра з урахуванням пріоритетів водоспоживання та водокористування та еколого-економічної оцінки встановленого режиму за періодами року з 50, 75, 95 %-ою забезпеченістю стоку.

Рассмотрены основные принципы и функции управления постоянным использованием водных ресурсов днепровских водохранилищ в соответствии с действующим законодательством Украины. Приведены основные отраслевые требования к водопотреблению и водопользованию, а также режиму работы водохранилищ и сохранению природно-экологического равновесия на участке устья Днепра с учетом приоритетов водопотребления, водопользования и эколого-экономической оценки установленного режима по периодам года с 50, 75, 95 % -ной обеспеченностью стока.

Проанализирован опыт проектирования и строительства уникальных гидротехнических объектов на р. Днепр и крупных водохозяйственных систем в Украине, приведена оценка народнохозяйственной эффективности и очередности их строительства. Изложена схема комплексного использования Нижнего Днепра. Внимание уделено техническим решениям основных водохозяйственных проблем Украины, построенных в советское время. Указано, что затраты на строительство днепровских гидроузлов с водохранилищами и защитными сооружениями на них окупились за счет дешевой гидроэлектроэнергии, выработанной гидроэлектростанциями, за первый десятилетний период их работы.

Проведено системний аналіз гідроекологічного стану території Черкаського Придніпров'я в зоні впливу Канівського та Кременчуцького водосховищ. Наведено кількісні та якісні оцінки змін природного стану земель на прилеглих до водосховищ територіях. Запропоновано науково обгрунтовані заходи та технічні вирішення з поліпшення екологічної обстановки в досліджуваному регіоні.

Наведено щорічні (1991 - 2000 рр.) витрати води на шлюзування на шести гідровузлах Дніпровського каскаду, їх порівняння та аналіз.

Предложены геолого-минералогические и стереофотограмметрические методы исследования карстовых явлений, которые были зафиксированы в теле бетонной плотины Теребля - Рикской ГЭС, расположенной в Закарпатской области. В частности для определения объемов натечных форм применен цифровой стереофотограмметрический метод определения объемов способом регулярной сетки. Подчеркнуто, что для детального исследования необходимо проводить циклические съемки периодичностью один раз в год. В результате проведенной работы появилась возможность определить размеры карстовых полостей в теле плотины.

Дістала подальший розвиток технологія автоматизації розрахунку попусків каскаду водосховищ річки Південний Буг шляхом формалізації алгоритму визначення попусків та його програмної реалізації з використанням сучасних ГІС-технологій та технологій баз даних. Продемонстровано функціональність розробленого теоретичного апарату та програмного забезпечення на прикладі розрахунку попусків каскаду водосховищ річки Південний Буг для забезпечення екологічного попуску в районі с. Олександрівка.

На основі складових водних балансів проведено дослідження зовнішнього водообміну на шести дніпровських водосховищах за період їх експлуатації до 2015 р. з урахуванням водності року. Проведено порівняння показників інтенсивності зовнішнього водообміну водосховищ Дніпровського каскаду по водності року. Результати досліджень можуть бути корисними при формуванні гідрохімічного та розробці експлуатаційного режиму водосховищ за умов зміни клімату.

Створено гідродинамічну модель руху паводкових вод на ділянці р. Дністер від гідрологічного поста Заліщики до Дністровського гідровузла у програмному комплексі MIKE 11. Модель дає змогу визначити рівні у Дністровському водосховищі у будь-який момент часу у вигляді кривих вільної поверхні при пропуску паводків різної забезпеченості. Методика розрахунків пропуску паводків через Дністровський гідровузол на основі прогнозів приточності води з урахуванням характеристик паводкової хвилі та режиму наповнення водосховища дає можливість зменшити максимальні витрати води під час паводкової хвилі через Дністровський гідровузол.