Розглянуто конструкції, принципи дії, характеристики гідравлічних та аеродинамічних машин. Значну увагу приділено основам теорії, а також правилам експлуатації насосів і вентиляторів.

  Скачати повний текст

Розглянуто метод керування за "оптимальним режимом" промислового кондиціонера. Проаналізовано системи штучного мікроклімату. Запропоновано параметричну схему системи керування промисловим кондиціонером, яку можна використовувати спеціалістам для синтезу та аналізу системи керування кондиціонерів.

Запропоновано структуру системи автоматизованого проектування вентиляції та кондиціонування чистих приміщень. Розроблено алгоритми проектування повітроводів і оптимального вибору вентиляційного обладнання.

Розглянуто основні напрямки та економічне обгрунтування заходів із енергозбереження в системах кондиціювання повітря промислових підприємств. Наведено приклад розрахунку економічної ефективності заходу зі зменшення інсоляційного навантаження.

Запропоновано рішення проблеми створення системи автоматичного регулювання температури у середовищі більше ніж одним промисловим кондиціонером. Розроблено схему, яка моделює поведінку системи управління. Особливістю схеми є наявність об'єкта "аналізатор температур", що вибирає потрібний режим роботи та формує початкові дані для обраного режиму, та блок перевірки виходу на усталений рівень, що може змінюватися шляхом задання допустимої похибки. Висвітлено особливості створеної схеми керування та проаналізовано її переваги над уже існуючими схемами.

Проблема захисту довкілля від забруднень включає проблему захисту виробничого середовища від шкідливих технологічних викидів. Великого значення набуває дане питання в розробленні нових технологій для покращання якості виробів, зростання екологічної чистоти текстильної продукції, екологічної безпеки виробничого процесу, покращання умов праці та захисту здоров'я працівників.

Важливим пріоритетом економічної політики України є ощадне використання енергії. Тому в країні провадять політику енергоощадності, а цілі енергоефективності є всеосяжними та охоплюють як законодавчу базу, так і технічні нововведення. Велику кількість енергії витрачають на створення внутрішнього мікроклімату у виробничих приміщеннях. Одним із ефективних способів зменшення енергоспоживання для потреб охолодження є термічна модернізація системи кондиціонування повітря (СКП). Наведено економічні показники заходів термореновації під час реконструкції СКП виробничих приміщень. Під час реконструкції СКП для порівняння здійснено такі термомодернізаційні заходи: заміна режиму роботи СКП зі стаціонарного на змінний; встановлення двоструминних пристроїв розподілу повітря; встановлення автоматики Belimo; використання настильних струмин. Економічне оцінювання передбачає використання сучасної методології оцінювання економічної ефективності систем термомодернізації, яка враховує останні концепції економічних розрахунків, зокрема рекомендації UNIDO (Департаменту з промислового розвитку Організації Об'єднаних Націй). Двоструминний повітророзподільник надає змогу роздавати припливне повітря у верхній зоні приміщень різного призначення з утворенням закрученої та плоскої струмин. Через наявність рухомих пластинок, прикріплених до дифузора повітророзподільника, аеродинамічні параметри результуючого повітряного потоку поліпшуються завдяки зменшенню коефіцієнтів загасання швидкості та температури повітряного потоку. Визначено оптимальний термореноваційний варіант з умови отримання максимального прибутку та енергоощадності.

Запропоновано та реалізовано підхід до розробки системи кондиціювання повітря машинного відділення (МВ) когенераційних газових двигунів (ГД) установки автономного енергозабезпечення (УАЕЗ) технологічного виробництва, який базується на принципі зонального кондиціювання MB із подачею охолодженого повітря на вхід ГД і вентиляцією зон інтенсивного тепловиділення. Розроблено способи раціональної організації процесів тепловологісної обробки припливного повітря MB УАЕЗ шляхом двоступеневого охолодження повітря та трансформації скидної теплоти в каскадній абсорбційно-парокомпресорній холодильній машині з холодопостачанням високотемпературного ступеня повітроохолоджувача від абсорбційної бромистолітієвої холодильної машини та низькотемпературного ступеня від каскадної абсорбційно-парокомпресорної холодильної машини. Розроблено фізичну та математичну моделі двоступеневого повітроохолоджувача припливного повітря MB УАЕЗ, які відрізняються тим, що процеси тепловологісної обробки повітря розраховуються для повітряних потоків у міжреберних каналах для обох ступенів без їх змішування. Визначено раціональні параметри тепловикористовуючої двоступеневої системи зонального кондиціювання повітря УАЕЗ (питомі холодопродуктивності високо- і низькотемпературного ступенів повітроохолоджувача, температури повітря на виході), що забезпечують скорочення питомого споживання палива на 2...3 г/(кВт × год) і підвищення на 2...3 % електричної потужності ГД JMS 420.

Запропоновано та реалізовано принципово новий підхід до узгодження режимів сумісної роботи абсорбційної бромистолітієвої холодильної машини (АБХМ) і когенераційного модуля газопоршневих двигунів (ГПД) за температурою зворотного теплоносія в установках автономного електро-, тепло- та холодозабезпечення (УАЕТХ), який базується на принципі повернення охолодженого теплоносія до ГПД потоками з різною температурою в залежності від температурного рівня джерел тепловиділення та забезпечує мінімальні втрати теплоти та підтримання термічного стану ГПД. Досліджено багатопотокові системи трансформації скидної теплоти (СТ) ГПД у холод в УАЕТХ, які забезпечують узгодження режимів сумісної роботи АБХМ і когенераційних ГПД за мінімальних втрат теплоти і, як наслідок, підвищення термодинамічної ефективності трансформації СТ зі збільшенням теплового коефіцієнта системи утилізації від 0,55 до 0,8. Розроблено способи раціональної організації процесів трансформації СТ у холод. Визначено раціональні параметри процесів, що забезпечують зменшення втрат під час трансформації теплоти в холод понад 50 %, зростання термічного коефіцієнта корисної дії когенераційних ГПД із 20-ти % до 30-ти % і загального коефіцієнта корисної дії з 60-ти % до 70-ти %. Удосконалено фізичну та математичну моделі процесів трансформації СТ когенераційних ГПД у холод в АБХМ з урахуванням особливостей їх сумісної роботи та зміни кліматичних умов експлуатації. Підтверджено адекватність цих моделей даним моніторингу параметрів процесів трансформації теплоти в УАЕТХ і фірм-виробників АБХМ.