Показано можливість очищення поверхневих зливових стоків від нафтопродуктів. Розроблена екстенсивна біотехнологія базується на використанні препарату "Десна" - активного деструктора вуглеводнів. Упровадження цієї біотехнології на очисних спорудах поверхневих зливових вод промзони "Теличка" м. Києва дозволяє стабільно зменшувати вміст нафтопродуктів, що скидаються в р. Дніпро, в 50 - 100 разів.

Проаналізовано концептуальні положення можливої ролі дощових вод в інженерному й архітектурному облаштуванні території сучасної міської забудови. Розглянуто можливі інженерні розв'язання щодо затримання, накопичення, транспортування та раціонального використання дощових вод.

На підставі теоретичного аналізу зміни в часі витрати дощових стічних вод запропоновано радіальну модель їх концентрації, для якої проведено порівняння з нормативною та лінійною моделлю. Виконано побудову безрозмірних гідрографіків притоку з прямокутних басейнів стоку.

Аналітично одержано гідрографи притоку атмосферних стічних вод та лінійних у плані басейнів стоку для дощів постійної в часі інтенсивності за різних зон гідравлічного опору. Одержано відповідні вирази для обчислення часу концентрації поверхневого стоку.

Надано результати експериментального дослідження залежності регулювального об'єму резервуарів дощових стічних вод від чотирьох узагальнених безрозмірних параметрів для дощів постійної в часі інтенсивності. Одержано добре узгодження з результатами теоретичних досліджень і числового експерименту.

Визначено перелік пріоритетних забруднювальних речовин у складі зливових вод з поверхні автомобільних доріг. Розроблено методичні положення щодо оцінки їх впливу залежно від умов відведення у довкілля. Уточнено розрахунок максимальної витрати зливових вод з поверхні автомобільних доріг з урахуванням індивідуальної ситуації їх утворення на різних територіях і типах поперечних перерізів водовідвідних пристроїв, розташованих на автомобільних дорогах і територіях підприємств. Запропоновано систематизовані дані можливих діапазонів коливань кількісного вмісту забруднювальних речовин у складі зливових вод з водозбірних міських та позаміських територій, а також промислових підприємств різних галузей у разі відсутності або наявності системи очистки зливових вод.

Досліджено актуальну проблему зниження забруднення поверхневих водойм та водотоків дощовими стічними водами, що відводяться з території міста. Визначено середній гранулометричний склад піщаних відкладень у місцях випуску дощових стічних вод у поверхневі водойми та висотне розташування концентрації завислих речовин у дощових колекторах. Розроблено нову конструкцію розподільчої камери, в якій розподіл потоку здійснюється горизонтальною розподільчою пластиною, що дозволяє відводити на очистку нижчі, найбільш забруднені шари дощового стоку. Для стабілізації величини витрати стічних вод, що відводяться на очистку, запропоновано застосування розподільчих камер з горизонтальною розподільчою пластиною та прямокутним донним лотком та розподільчих камер з рухомим розподільчим лотком. Досліджено умови роботи запропонованих розподільчих камер, одержано залежності для їх розрахунку.

Розглянуто шляхи вирішення актуальної задачі інтенсифікації методів кондиціювання поверхнево-зливового стоку на підставі дослідження закономірностей формування його складу та властивостей, а також використання нових апаратів і споруд для виділення забруднень. За допомогою розробленої методики отримано нові дані щодо інтенсивності забруднення міст і промислових підприємств твердими механічними складовими (пилом), а також нафтопродуктами. Запропоновано нові конструкції очисних споруд, технологічні схеми для акумулювання й очистки поверхнево-зливового стоку, методи їх розрахунку. Розроблено технологічні рішення отримання очищених стічних вод відповідної якості, що дозволяє використовувати їх для поповнення систем водопостачання промислових підприємств, а в разі потреби скинути їх у водні об'єкти.

Одержано нові теоретично обгрунтовані розрахункові формули для визначення витрат дощових стоків у водовідвідних мережах міст для реалізації моделі концентрації поверхневого стоку. Удосконалено математичну модель притоку дощових стічних вод, в якій враховується зміна швидкості руху поверхневого стоку. Розроблено гідравлічні методи визначення регулювального об'єму збірників атмосферних стічних вод (ЗАСВ) з урахуванням закону зміни інтенсивності дощу, конфігурації басейна стоку, конструктивних параметрів ЗАСВ і відвідного трубопроводу.

Наведено результати аналітичного визначення регулювального об'єму двосекційних резервуарів дощових стічних вод. Виконано числовий експеримент з визначення коефіцієнта регулювального об'єму для двосекційних резервуарів залежно від співвідношення площ переливної та акумуляційної камер. Порівняно потрібні регулювальні об'єми для дво- та односекційного резервуарів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н761.12 + Н761.28

Рубрики:

Промислове водопостачання

Зливова (дощова) каналізація (водостоки)

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати експериментального дослідження коефіцієнта регулювального об'єму двосекційних резервуарів дощових стічних вод проточного типу. Надано порівняння коефіцієнта регулювального об'єму для дво- та односекційних резервуарів.

Одержано нову аналітичну залежність часу поверхневої концентрації дощового стоку від інтенсивності дощу за об'ємом, протяжності, похилу та коефіцієнта шорсткості басейна стоку для дощів незмінної в часі інтенсивності з урахуванням початкової ділянки потоку з ламінарним режимом руху.

Представлено результати теоретичного дослідження залежності регулювального об'єму односекційних резервуарів дощових стічних вод проточного типу від тривалості дощу постійної в часі інтенсивності. Одержано залежність максимального коефіцієнта регулювального об'єму від коефіцієнта регулювання витрати та відносної тривалості дощу.

Запропоновано новий для України підхід щодо питання збору і очистки дощових стічних вод. Викладений матеріал базується на багаторічних дослідженнях, які проведені в Україні (УкрНДІЕП), останніх сучасних досягненнях Німеччини, а також інших європейських країн щодо вдосконалення збору та скиду дощових стічних вод.

Виконано порівняльний аналіз методів розрахунку об'ємів дощових стічних вод. Запропоновано використання деяких положень методу порядкових кривих SCS USDA у вітчизняній інженерній практиці для підвищення точності під час визначення об'єму дощового стоку.

Наведено огляд сучасних методів обчислення розрахункової витрати дощових стічних вод. Одержано залежність для визначення розрахункової витрати для лінійних у плані басейнів стоку з постійним поздовжнім нахилом для дощів постійної в часі інтенсивності за врахування змінної швидкості течії поверхневого потоку та зворотного зв'язку між часом концентрації та розрахунковою інтенсивністю дощу.

Наведено вдосконалену спрощену математичну модель стаціонарної фільтрації з довгих вузьких ексфільтраційних траншей (ЕФТ) та одержано теоретичні розв'язки для розрахунку кривої депресії та радіуса впливу траншеї. Показано істотний вплив гіпотези щодо периметра еквіпотенціальних ліній фільтраційного потоку на параметри кривих депресії з ЕФТ.

Надано нову математичну модель гідравлічного розрахунку ексфільтраційних траншей непроточного типу та виконано числовий експеримент з визначення максимальної висоти наповнення траншеї залежно від розрахункової тривалості та інтенсивності дощу, відносної площі та співвідношення довжин сторін траншеї в плані. Визначено критичну тривалість дощу, яка зумовлює максимально можливе наповнення ексфільтраційної траншеї.

Детально описано та проаналізовано сучасні методи регулювання дощового стоку з території населених пунктів і промислових підприємств, розкрито концептуальні засади управління дощовим стоком, конструктивні особливості споруд для регулювання дощового стоку (резервуарів дощових стічних вод, екофільтраційних ям, траншей, басейнів, системи "зелених дахів"). Наведено огляд наявних та опис нових методів моделювання та розрахунку гідрографів стоку з урбанізованих територій. Значну увагу приділено питанням визначення регулювального об'єму резервуарів дощових стічних вод різних типів і конструкцій, наведено математичні моделі наповнення та спорожнення резервуарів.