Розглянуто проблему, яка виникає у зв'язку з постійно зростаючою кількістю промислових стічних вод різного складу та небезпеки, для яких ще не знайдено оптимальних шляхів знешкодження або переробки. Як один із аспектів її вирішення запропоновано спосіб підземного захоронення у глибокі поглинальні горизонти високомінералізованих, токсичних і небезпечних стічних вод. Наведено всі переваги та можливі недоліки даного способу, запропоновано основні критерії для виділення перспективних пластів-колекторів, у які можна проводити закачування стоків.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Н761.220.44

Рубрики:

Біологічні методи очищання промислових стічних вод

Шифр НБУВ: РА329213 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л950.9 + Н761.220.44

Рубрики:

Відходи виробництва молока і молочних продуктів та їх використання

Біологічні методи очищання промислових стічних вод

Шифр НБУВ: ВА748707 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено технологію біологічної очистки та скиду зворотних вод "Водоскидний ківш" з комплексним використанням біоценозів біоставка та вищих водних рослин (ВВР) біоплато. Експериментально визначено ефективність очистки зворотних вод за основними санітарними показниками з урахуванням впливу зовнішніх факторів (освітлення, температури), та особливості експлуатації, що має наукове значення для подальшого використання комплексу біоставок - біоплато у галузі очистки зворотних вод. Розроблено математичну модель біологічної очистки зворотних вод у споруді "Водоскидний ківш" з урахуванням впливу зовнішніх факторів (освітлення та температури), запропоновано методи її інженерного розрахунку й обгрунтовано рекомендації щодо проектування та експлуатації.

На підставі теоретичного аналізу процесів фізико-хімічного та біологічного очищення та з врахуванням особливостей складу висококонцентрованих стічних вод різних галузей промисловості (шкіряної, хутряної, текстильної, харчової й інших) створено комплексні технології, які забезпечують високоякісне очищення стічних вод до норм скиду водойму. Аналітичним і математичним моделюванням встановлено функціональні взаємозв'язки між гідродинамічними та конструктивними параметрами біорсакторів. Розроблено, досліджено в експериментальних і виробничих умовах і впроваджено ефективні екологічно спрямовані технології попереднього фізико-хімічного очищення методами флотації, електрокоагуляції-флотації та біокоагуляції-флотації з наступним біологічним очищенням анаеробно-аеробним методом в прямоточній системі біореакторів з іммобілізованими мікроорганізмами. Вирішення даної важливої науково-технічної проблеми забезпечило за попереднього очищення стічних вод ефективне видалення СПАР, жирів, барвників, йонів важких металів, трансформацію колоїдно-розчинених високомолекулярних органічних речовин в біологічно доступні форми, за наступної анаеробно-аеробній обробці ефективне очищення від високих концентрацій органічних речовин за ХСК на 96 - 99 %, зменшення виграти повітря на 50 %, приросту біомаси до 30 % та збільшення її мінералізації понад 50 %. Результати впровадження технологій підтвердили їх техніко-економічну ефективність, маловідходність, відповідність якості очищеної води установленим нормам.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р121.5 + Н761.220.44

Рубрики:

Гігієна водопостачання

Біологічні методи очищання промислових стічних вод

Шифр НБУВ: РА405960 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Присутність у воді біогенних елементів сприяє бурхливому розвитку водоростей у водоймі та призводить до вторинного забруднення води, зміни кольоровості, температури, зниження концентрації розчиненого кисню і погіршення органолептичних показників води. Все це не тільки ускладнює використання води для водопостачання населених місць і промислових підприємств, а й порушує природні процеси, які відбуваються у водоймах. Проблема видалення фосфатів зі стічних вод не має оптимального розв'язання на даний час та потребує додаткових досліджень. Розглянуто вплив кисневих умов на ефективність видалення фосфатів із виробничих стічних вод. Встановлено залежність ефективності вилучення фосфатів від часу перебування за аеробних умов. Досліджено вплив тривалості перебування суміші стічної води й активного мулу в нерозділеному стані на виділення фосфатів з клітини мікроорганізмів. Встановлено оптимальний діапазон тривалості перебування стічної води в кожному з біореакторів. Перспективними для подальших досліджень є біологічні методи очищення стічних вод.

Проаналізовано заходи щодо скорочення споживання електроенергії системою аерації для підприємств біологічної очистки промислових стічних вод. Розглянуто переваги та недоліки регулювання подачі повітря багатоступінчастими та одноступінчастими повітродувками, створення мембранних елементів та заміна старої системи аерації, що значно скорочують витрати на електроенергію.

Отмечено, что эффективным методом стабилизации осадков сточных вод, образующихся на очистных сооружениях авиапредприятий, может быть анаэробное сбраживание. Недостатки существующих технологий, приводящих к большой длительности процесса, сдерживают его широкое применение. По современным представлениям, брожение происходит в несколько стадий, первой из которых является гидролиз органических соединений, до завершения которого следующие стадии начаться не могут. Проанализированы достоинства и недостатки известных методов ускорения гидролиза органических соединений. Предложено отделение процесса гидролиза в пространстве от остальных стадий брожения, проведение его в отдельной емкости-гидролизаторе и создание в ней оптимальных условий для этой стадии. Предложена интенсификация процесса посредством комбинации щелочного гидролиза и ультразвуковой кавитации. Для повышения интенсивности кавитационных явлений предложено проведение процесса при небольшом избыточном давлении с одновременным барботажем осадка биогазом, получаемым на последующих стадиях брожения. Показано, что предложенные методы позволяют интенсифицировать весь процесс брожения и уменьшить объемы необходимых для этого сооружений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н761.220.44

Рубрики:

Біологічні методи очищання промислових стічних вод

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Серед точкових джерел забруднення водного середовища муніципальними стічними водами є одним із найвагоміших. Сьогодні більшість каналізаційних очисних споруд в Україні відпрацювала термін амортизації. У результаті багато станцій очищення виведено з експлуатації і стічні води потрапляють у довкілля неочищеними, що викликає серйозне занепокоєння, адже вони становлять потенційну загрозу для здоров'я та життя людей. Більшості працюючих каналізаційних очисних споруд притаманні певні недоліки. Головною причиною їх виникнення є застарілі технології, що використовуються в системах очищення. Зокрема, характерними ознаками для більшості станцій є низька енергоефективність, недостатній рівень очищення промислових і муніципальних вод. А також проблеми переробки і утилізації активного мулу. Вивчено та досліджено стічні води станції очисних споруд з метою інтенсифікації схеми очищення промислово-побутових стічних вод із використанням біологічних технологій. Виділено джерела екологічної небезпеки для гідросфери.

Розглянуто негативний вплив на навколишнє середовище неліквідних фармацевтичних препаратів, які належним чином не утилізуються. Значною проблемою є те, що у країнах ЄС близько 140 тис тон фармацевтичних препаратів не використовуються і перетворюються на відходи, а близько 30 % з них не утилізуються належним чином. Не дивлячись на те, що законодавство ЄС вимагає створення системи збору та утилізації невикористаних препаратів при медичних установах, на сьогодні такої системи не існує. Одними з основних шляхів потрапляння фармпрепаратів у поверхневі та грунтові води є каналізаційні стічні води фармацевтичних заводів, міські каналізаційні стоки, стічні води лікарень, а також полігони твердих побутових відходів. Визначення концентрацій усіх фармпрепаратів у стоках не завжди є можливим. Тому проблема їх видалення зі стічних вод є на сьогодні актуальною. Запропоновано порівняльний аналіз ефективності відомих методів і технологій для очищення стічних та інших вод від фармацевтичних препаратів. Показано, що існуючі в Україні очисні споруди не пристосовані ні для видалення, ні для розкладання лікарських засобів. Відсутня також нормативно-правова база, що регламентує скидання у водні об'єкти органічних мікрозабруднювачів. Зроблено висновок про необхідність розгляду життєвого циклу фармпрепаратів. Стратегічний підхід до впливу фармакологічної промисловості на довкілля має визначати конкретні дії на усіх стадіях життєвого циклу, від їх дослідження, проектування й розробки до остаточної утилізації. Сформовано рекомендації щодо використання мембранних біореакторів для видалення фармпрепаратів зі стічних вод. Запропоновано блок-схему універсального двоступеневого мембранного біореактора, що призначений для проведення як процесів біосинтезу із застосуванням мікроорганізмів-продуцентів, так і процесів біоконверсії з одночасним очищенням і концентруванням цільових біологічно-активних речовин. Показано переваги застосування таких схем, а також сформовано рекомендації щодо використання методів розрахунку очисних установок.

Проведено аналіз загальних фізико-хімічних показників і вмісту важких металів стічних вод біоенергетичного комплексу. Встановлено, що швидкість осідання завислих часток у стічній воді залежить від розташування полів фільтрації зі стічною водою від джерела забруднення. Біля джерела спостерігається максимальне перевищення кількості зважених часток із мінімальною швидкість осадження. У всіх пробах стічної води показники хімічного та біологічного споживання кисню перевищували допустимі нормативи на 3 порядки для водойм рекреаційного водокористування та тих, що знаходяться в межах населених пунктів. Таким чином, цю воду не можна скидати в будь-яку водойму, бо вона потребує додаткового очищення від органічних речовин. Також для цієї води застосування біологічних методів очищення без додаткових хімічних засобів є малоефективним. Наявність комплексу макро- та мікроелементів у стічних водах у поєднанні з високим вмістом органічних речовин (гумусу та сульфокислот) може бути підставою для їхнього використання як сировини для виробництва добрив.