Наведено аналіз результатів еколого-гідрогеологічних досліджень. Показано, що під час роботи водозаборів за умов платформних артезіанських басейнів спостерігається стійкий ріст мінералізації підземних вод експлуатованих водоносних горизонтів. Запропоновано переглянути критерії, що забезпечують довготривале стійке збереження якості підземних вод, запаси яких раніше оцінено з передумови практичної незмінності їх природного стану.

Наведено математичну модель гідродинамічної картини руху теплоносіїв вздовж окремих ліній току, яка дозволяє відстежити динаміку фронту концентрації забруднень.

Проведено аналіз натурних досліджень зміни водно-фізичних властивостей грунтів у зоні аерації в межах існуючих ділянок водозаборів підземних вод на Прикарпатті. Показано, що тривалий концентрований водовідбір підземних вод значною мірою впливає на динаміку знижень рівнів грунтових вод та агрофізичні властивості грунтів на ділянках розташування водозаборів.

Досліджено процеси стійкості температурних полів реагента в прифільтрових зонах свердловин, що регенеруються способом реагентної ванни, під час застосування різних технологій нагрівання реагентного розчину. На основі одержаних залежностей вперше розроблено математичну модель кінетики розчинення хімічного кольматанта прифільтрової зони за умов нестаціонарного температурного поля реагента.

Запропоновано новий розрахунковий метод, що дозволяє визначити ступінь відновлення продуктивності свердловин водопостачання під час проведення робіт щодо їх регенерації.

Проаналізовано втрати напору в суфозійному грунті під час роботи водного джерела сферичної форми з урахуванням взаємодії рухомих частинок і рідини. Розглянуто граничні випадки фільтрації за синхронного руху рідкої та твердої компонент двофазного потоку і миттєвого осадження мобільних частинок. Встановлено, що внутрішня суфозія обумовлює одночасні зменшення втрат напору поблизу дрени і збільшення втрат на віддаленні від неї (акумулююча зона), які практично взаємно компенсуються.

Запропоновано математичну модель процесу регенерації робочої частини свердловин з урахуванням зниження їх дебіту внаслідок хімічної кольматації фільтрів і прифільтрових зон.

Розглянуто проблеми експлуатації артезіанських свердловин. Визначено причини зменшення подачі води свердловинами внаслідок фізичного зношення електрозаглибних насосів за часом, кольматації робочої частини фільтрів і прифільтрового простору свердловин сольовими відкладеннями та продуктами корозії. Увагу приділено математичному моделювання та прогнозуванню роботи артезіанських свердловин і насосного обладнання.

Рассмотрены проблемы эксплуатации артезианских скважин. Определены причины уменьшения подачи воды скважинами вследствие физического износа электропогружных насосов по времени, кольматации рабочей части фильтров и прифильтрового пространства скважин солевыми отложениями и продуктами коррозии. Уделено внимание математическому моделированию и прогнозированию работы артезианских скважин и насосного оборудования.

Здійснено типізацію водозаборів відносно умов їх забруднення нафтопродуктами. Проаналізовано умови забруднення нафтопродуктами водозаборів з різними конструктивними особливостями та залежно від їх розташування за типових гідрогеологічних умов. Проведено оцінку захищеності водозаборів від забруднення за допомогою розрахунку часу досягнення нафтопродуктами водозаборів з використанням математичного моделювання. Одержані результати досліджень можуть бути використані для прогнозування розповсюдження забруднення нафтопродуктами в межах впливу водозаборів, розробки підходів до організації моніторингу, планування досліджень та проведення захисних заходів.

Рассмотрено два примера оценки технического состояния роторных машин: в первом рассмотрена возможность использования сигнала, получаемого с датчика, находящегося в штатной системе контроля компрессора, а во втором в качестве диагностической информации использованы данные вибрации стенки водогонной трубы, вызванные потоком протекающей по ней жидкости.

Висвітлено питання розробки та впровадження методів підвищення ефективності роботи артезіанських свердловин. Розроблено індивідуальні, науково обгрунтовані міжремонтні терміни експлуатації електрозаглибних насосів ЭЦВ на свердловинах; математичне моделювання та прогнозування на основі вибраних моделей термінів виведення свердловин на капітальний ремонт насосного обладнання зі складанням графіків планово-попереджувальних ремонтів на поточний рік. Розроблено математичне забезпечення за підбором на ПЕОМ електрозаглибних насосів до свердловин, а також розроблено 3 робочі програми з моделювання, прогнозування подачі води свердловинами, що дозволяють управляти продуктивністю свердловин та підбирати для них насоси. Розроблено та впроваджено маловитратні методи діагностики і ремонту свердловин.

Досліджено закономірності формування прісних питних вод у мергельно-крейдяному водоносному горизонті за умов його експлуатації. Розроблено методику виявлення гідрогеологічних вікон за гідрохімічними даними, балансову модель водовідбору, методику прогнозу показників хімічного складу водоносного горизонту, проведено районування долини р.Сіверського Донця за головними джерелами балансу водовідбору.

Наведено головні положення теорії розрахунку продуктивності водозабірних свердловин. Розроблено моделі просторової напірної та безнапірної фільтрації недосконалих свердловин. Проаналізовано ефективність роботи свердловин під час деформації грунту за рахунок кольматажу пористого середовища у присвердловинній зоні за умов взаємодії фільтраційних і фізико-хімічних факторів. Наведено інженерну методику головних технологічних параметрів свердловин. Розроблено математичне моделювання та методи розрахунків процесів регенерації закольматованих фільтрів хімічними реагентами (сполуками) для технологій вводу реагенту. Подано рекомендації щодо вибору ефективних хімічних реагентів і методів очищення фільтрів і прифільтрового простору від механічного та хімічного кольматажу з метою відновлення продуктивності водозабірних свердловин.

Науково обгрунтовано та розроблено математичні моделі та методи розрахунку технологічних параметрів хімічної регенерації свердловин за методом реагентної ванни. Проаналізовано результати теоретичних і практичних досліджень і наведено рекомендації щодо встановлення структурних характеристик закольматованих профільтрових зон трубчастих колодязів. Запропоновано новий метод визначення кількості реагентного розчину для регенерації свердловини. Побудовано та реалізовано математичні моделі декольматації внутрішньої поверхні фільтра свердловини та її прифільтрової зони. Виконано грунтовний аналіз впливу температурного фактора на процес розчинення кольматанта з застосуванням різних технологічних схем нагрівання реагентного розчину. Розроблено математичну модель регенерації прифільтрової зони свердловини з використанням термореагентної технології обробки. Проведено дослідження впливу різних побічних факторів і явищ на процес регенерації. Здійснено апробацію реалізованих моделей на підставі дослідних даних, наведених у спеціальній науковій літературі. Розроблено рекомендації щодо застосування одержаних методик і практичного проведення робіт з метою відновлення дебіту свердловин за методом реагентної ванни.

Наведено відомості про основні способи буріння водозабірних свердловин (ВЗС). Розглянуто різні види конструкцій та схем цементування ВЗС, розкрито причини кольматації фільтрів ВЗС та прифільтрової зони продуктивного пласта. Викладено імпульсні методи відновлення продуктивності ВЗС за умов руйнування кольматанта. Висвітлено питання технології і розрахунку основних параметрів устаткування. Визначено ефективність імпульсних методів і області їх використання.

Побудовано та науково обгрунтовано математичну модель усталеної фільтрації, на основі методу фільтраційних опорів, для оцінки перетікання у разі визначення припливу підземної води до трубчастих колодязів від смугоподібних вікон. Розроблено більш загальні математичні моделі фільтрації до трубчастих колодязів та їх груп з врахуванням перетікання через пласт порід, який заповнює смугоподібне літологічне вікно. Одержано залежності для визначення технологічних параметрів трубчастих колодязів та їх груп поблизу смугоподібних вікон. Проведено порівняльний аналіз та оцінювання впливу різних факторів на процес перетікання підземної води до водозабірних колодязів.

Описано новий метод ехолокації в акустичних хвилеводах із використанням багатомодової структури сигналу, який усуває похибку вимірювання відстані, обумовлену відсутністю даних про швидкість звуку і не потребує реперних відбивачів. Запропоновано методику його реалізації в артезіанських і спостережних свердловинах та наведено результати лабораторного експерименту.

Запропоновано спрощені, а також удосконалені теоретичні основи гідравлічних розрахунків трубчастих водозабірних оголовків із бічними водоприймальними вікнами з урахуванням змінної витрати рідини по довжині оголовка.

На основі математичного моделювання фільтраційного потоку в грунтовому масиві одержано вертикальні зміщення поверхні землі під час роботи водозабірних свердловин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н761.102.2с11

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ