Розвинуто й удосконалено методику визначення жорсткості за умов кручення залізобетонних елементів з нормальними тріщинами з метою уточнення внутрішніх зусиль в елементах статично невизначених систем перекриття. Запропоновано інженерні методики визначення жорсткості та міцності елемента з нормальними тріщинами за умов кручення. Вірогідність даних, одержаних за запропонованою числово-аналітичною методикою, підтверджено даними числових досліджень з використанням МКЕ, а також експерименальними даними, що дозволило створити комп'ютерну програму дя визначення параметрів жорсткості та міцності залізобетонних елементів з нормальними тріщинами. Відзначено, що розроблену програму доцільно використовувати для проведення практичних інженерних розрахунків. На експериментальних балках-зразках, що мали штучні нормальні тріщини та зазнавали впливу крутного моменту, досліджено вплив висоти стисненої зони та діаметра поздовжньої арматури на характер роботи, деформування та руйнування зразків.

Розглянуті існуючі типи сталебетонних конструкцій і методи їх розрахунку. Відмічено, що питання розрахунку сталебетонних елементів прямокутного перерізу на кручення вивчені слабо. Проведено експериментальне дослідження сталебетонних, сталезалізобетонних і залізобетонних брусів прямокутного поперечного перерізу при крученні. Показані особливості роботи зразків в обоймі. Розроблені методи визначення напружено-деформованого стану в поперечному і нахиленому перерізі сталебетонного елемента, а також інженерний спосіб визначення несучої здатності сталебетонного бруса прямокутного перерізу при крученні. Запропонована конструкція сталебетонного бруса, який сприймає значні крутні та згинальні впливи.

У порівняльному аспекті досліджено та проаналізовано напружено-деформований стан залізобетонних згинальних елементів, підсилених у стисненій зоні шаром залізобетону за різних способів улаштування контактного шва. Розглянуто характер руйнування залізобетонних балок з урахуванням особливостей улаштування контактних швів у разі їх підсилення. Встановлено закономірність характеру утворення та розкриття тріщин у досліджених балках від початкових рівнів навантаження до руйнування. Проаналізовано закономірність зростання прогинів у підсилених балках за різних способів улаштування контактного шва (за допомогою клею, шпонок, випусків арматури). Виявлено закономірності впливу міцності контактних швів на міцність підсилених зразків. Визначено вплив фізико-механічних характеристик арматури А400С і використаних бетонів на заповнювачах з відходів збагачення магнітної сепарації ГЗК на напружено-деформований стан дослідних зразків.

Запропоновано інженерні методики визначення жорсткості та міцності залізобетонних елементів коробчастого перерізу з нормальними тріщинами на кручення. Достовірність даних, одержаних за запропонованою числово-аналітичною методикою, підтверджена даними числових досліджень з використанням МСЕ, а також експериментальними даними, що дозволило створити комп'ютерну програму в програмному комплексі "Mathcad" для визначення параметрів жорсткості та міцності залізобетонних елементів коробчастого перерізу з нормальними тріщинами. Програма може бути використана в практичних інженерних розрахунках. На експериментальних зразках коробчастого перерізу, що мали штучні нормальні тріщини та зазнавали впливу крутного моменту, досліджено вплив висоти зони без тріщин і діаметру поздовжньої арматури на їх характер роботи, деформування та руйнування.

У дисертації розроблені методики розрахунку жорсткості та несучої здат¬ності при крученні залізобетонних елементів двотаврового перерізу з нормаль¬ними тріщинами. На основі теоретичних і експериментальних досліджень вирішена важли¬ва науково-технічна задача визначення жорсткості та міцності при крученні за¬лізобетонних елементів двотаврового поперечного перерізу з нормальними тріщинами з урахуванням нагельної сили в поздовжній арматурі, її кількості і розташування в перерізі. Показано, що задача визначення крутильної жорсткос¬ті елементів з нормальними тріщинами включає в себе три етапи: розсічення поздовжньої арматури і визначення взаємного зсуву берегів нормальної тріщи¬ни; визначення нагельних сил в поздовжній арматурі; обчислення жорсткості при крученні в місці розташування тріщини і елемента в цілому. Показано, що перше завдання є найбільш складним. Це завдання визначення взаємного пере¬міщення берегів нормальної тріщини вирішене різними способами, в тому числі інженерним, що дозволяє без застосування ЕОМ розраховувати конструкції. Проведено експериментальні дослідження на зразках залізобетонних балок. Ре¬зультати експериментальних досліджень порівняні з теоретичними пропозиція¬ми. Показано їх гарний збіг. Розроблено програми для ЕОМ, в яких реалізовані всі запропоновані методики визначення взаємного зсуву берегів нормальної тріщини, нагельної сили і жорсткості при крученні елементів з нормальними тріщинами.