Рассмотрены проблемы усадочных деформаций фурановых полимербетонов на щебне из боя кислотоупорного кирпича и на гранитном щебне. Приведенные результаты показали, что такие усадки являются следствием остаточного уплотнения молекулярной структуры при конденсации фурановой смолы.

На основании результатов исследования установлено, что с увеличением степени наполнения полимерных систем скорость проникновения агрессивных жидкостей в них увеличивается. Определено, что коэффициент диффузии полимербетонов выше, чем коэффициент диффузии полимермастик, а коэффициент диффузии образцов на модифицированных фурановых смолах ниже, чем на мономере ФА.

Охарактеризованы компоненты связующих полимербетонов. Рассмотрены закономерности и особенности влияния дисперсности наполнителей на связующие бетонов на основе фурановых смол.

Наведено характеристику, склад і класифікацію полімерних будівельних матеріалів. Запропоновано методи дослідження пожежної небезпеки та зниження горючості даних матеріалів. Проаналізовано токсичність продуктів піролізу та горіння полімерних будівельних матеріалів. Всебічно охарактеризовано властивості полімерних теплоізоляційних матеріалів і приклади їх використання.

Приведены характеристика, состав и классификация полимерных строительных материалов. Предложены методы исследования пожарной безопасности и снижения горючести данных материалов. Проанализирована токсичность продуктов пиролиза и горения полимерных строительных материалов. Всесторонне охарактеризованы свойства полимерных теплоизоляционных материалов и примеры их использования.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н360.76

Рубрики:

Полімерні теплоізоляційні матеріали

Шифр НБУВ: Ж69446 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведен обзор литературы с целью определения перспектив использования эпоксидных смол в качестве связующих для ремонтных полимеррастворов. Проведенные предварительные исследования и анализ литературы позволяет сделать вывод, что в качестве связующего для полимеррастворов, использующихся при ремонте и защите наружных железобетонных и каменных конструкций, целесообразно применять эпоксидные смолы, так как эти материалы обеспечивают долговечность при эксплуатации отремонтированного участка.

Висвітлено можливості застосування полімерів у виробництві будівельних матеріалів, зокрема, у процесах модифікації бітумів. Розглянуто проблеми використання даних композицій в процесах виготовлення сучасних якісних покрівельних, ізоляційних і герметизувальних матеріалів. Описано основні властивості промислових полімерів, способи виробництва та модифікації бітумів, а також властивості будівельних матеріалів на основі полімерно-бітумних і полімерних композицій.

Освещены возможности применения полимеров в производстве строительных материалов, в частности в процессах модификации битумов. Рассмотрены проблемы применения данных композиций в процессах изготовления качественных кровельных, изоляционных и герметизирующих материалов. Описаны основные свойства промышленных полимеров, способы производства и модификации битумов, а также свойства материалов на основе полимерно-битумных и полимерных композиций.

Рассмотрены вопросы применения пластмасс в строительстве и городском хозяйстве, особенности расчета и исследования строительных конструкций с применением пластмасс и полимеров, повышения термостойкости акриловых клеев для заделки анкерных болтов, нефтестойкости защитных композитов на эпоксидной смоле "Макро", рентгенографических исследований комплексов некоторых гетероатмосферосодержащих молекул, контроля и квалиметрической оценки уровня качества изделий из поливинилхлоридных профилей. Предложены методика оценки устойчивости колон в каркасах из нетрадиционных материалов, методы прогнозирования длительной прочности бетонных элементов, соединенных акриловым клеем.

Рассмотрены вопросы применения пластмасс в строительстве и городском хозяйстве, расчета и исследования строительных конструкций с применением пластмасс и полимеров, а также теплостойкости, горючести и пожаробезопасности пластмасс и полимерных материалов. Освещены особенности исследования снижения декоративных свойств полимерных покрытий металлопластиковых, алюминиевых и пвх-профилей с учетом агрессивных воздействий в натурных условиях, применения полимерных материалов и пластмасс в процессах удаления биогенных элементов. Предложена методика расчетной оценки надежности усиления сопряжения кирпичных стен клееанкерными соединениями. Охарактеризованы жидкие битумополимерные вяжущие для битумоминеральных смесей холодного типа, меламиноформальдегидные сцинтилляторы для контроля воздушной и водной среды, клеи на основе концентрированных растворов поливинилового спирта.

Предложен новый способ получения бетонополимеров, основанный на пропитывании бетонов в процессе формирования изделий. На основе использования термодинамического метода определены условия, при которых пропитывание бетона будет происходить с минимальными потерями энергии и их большой эффективностью.

Досліджено вплив кліматичних факторів на довговічність полікарбонатних матеріалів.

Досліджено технологічні властивості розчинів олігодиметилметилфенілсилоксанів, зокрема залежності просочення цементного каменю від концентрації та норми витрати розчинів, а також закономірності розподілу олігосилоксанів у поверхневому шарі тощо.

Исследована горючесть стеклопластиков на основе эпоксифенольных связующих, отформованных при различных условиях компрессии. Установлено, что степень выгорания полимерного связующего зависит от его дефектности, которая охарактеризована сорбционным методом.

Optimal polyol components formulas for preparation of liquid injection polyurethane compositions providing strengthening and restoration of serviceability of concrete and ironconcrete structures and constructions damaged by cracks are cited. Standards and norms for equipment and technological processes of pilot-industrial production of polyol components have been developed. Technological processes of preparation and practical use of polyol components for preparation of liquid injection polyurethane compositions in industrial conditions have been worked out and implemented.

Викладено результати досліджень фізико-механічних властивостей акрилових полімеррозчинів, що включають домішки, які підвищують їх когезійну й адгезійну міцність. Когезійну міцність визначено на зразках акрилового полімеррозчину під час стиску, вигину, а адгезійну міцність - у разі рівномірного відриву металевих штампів, приклеєних до бетону, та зрізу. На базі дослідження корозійної стійкості акрилового полімеррозчину виявлено, що тривала дія різноманітних агресивних середовищ не справляє суттєвого впливу на структуру полімеррозчину, а механічні властивості знижуються на 14,7 %. Підтверджено результатами спектрального аналізу наявність молекулярних зв'язків між акриловим полімеррозчином і введеними домішками. За допомогою термічного аналізу встановлено характер впливу домішок на термостійкість акрилових полімеррозчинів. Виявлено, що теплові ефекти та характер швидкості протікання деструкції можна регулювати шляхом використання домішок.

Досліджено шляхи підвищення довговічності дьогтеполімербетонів за рахунок цілеспрямованого регулювання структури та властивостей кам'яновугільних дьогтів введенням до їх складу відходів виробництва стиролу та полістиролу. Розроблено технологію виготовлення кам'яновугільних дьогтів, модифікованих кубовими залишками ректифікації стиролу, які забезпечують підвищення довговічності дорожніх покриттів, побудованих з використанням дьогтеполімерних в'яжучих. З'ясовано характер впливу технологічних та погодно-кліматичних факторів на властивості кам'яновугільних дьогтів, модифікованих відходами виробництва стиролу та полістиролу, а також дьогтеполімербетонів, виготовлених з використанням дьогтеполімерних в'яжучих. Показано, що дьогтеполімербетони за показниками фізичних і механічних властивостей перевищують вимоги стандарту щодо дьогтебетонів I марки, характеризуються підвищеними значеннями кута внутрішнього тертя та коефіцієнта зчеплення, меншим показником температурної чутливості механічних властивостей, що свідчить про підсилюючу дію дьогтеполімерного в'яжучого на зсувостійкість бетону.

Запропоновано новий підхід до розв'язання задачі стосовно захисту навколишнього середовища, людей, будинків і споруджень від впливу сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), що полягає у превентативному нанесенні на поверхні будівельних об'єктів захисно-акумулюючих покрить (ЗАП), здатних незворотньо поглинати СДОР. Розроблено механізм одержання капілярно-ніздрюватої структури покриття за рахунок використання ніздрюватого наповнювача, показано процес акумулювання сильнодіючих отруйних речовин у покритті. З'ясовано можливість швидкого плівкоутворювача ЗАП для будь-якого типу СДОР. Установлено, що дифузійна рухливість СДОР, що приникає в ЗАП, знижується за рахунок зсуву функції розподілу активаційних параметрів десорбції у напрямку більших значень. Визначено, що іммобілізація СДОР плівкою покриття досягається наданням покриттю власної капілярно-ніздрюватої структури за рахунок надлишкового (у межах припустимого об'ємного складу) його наповнення гідрофільним наповнювачем.

Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено можливість забезпечення пекополімерними в'яжучими технічних, реологічних і когезійних властивостей, притаманних в'язким дорожнім бітумам. Розкрито особливості перед- та стаціонарної течії талових пеків і різних композицій на їх основі, що дозволяє ідентифікувати їх реологічну поведінку як типових дисперсних систем або концентрованих розчинів полімерів. Виявлено, що для наповнених пекополімерних систем, сумішей та бетонів пігменти прискорюють, а атактичний поліпропілен уповільнює незворотню зміну їх властивостей у процесі старіння. Показано, що введення атактичного поліпропілену до складу кольорового пекобетону сприяє зниженню його температури склування. Доведено реологічну подібність кольорових пекополімербетонів традиційним асфальтобетонам (характер температурно-частотних залежностей модулів пружності, тенденції у зміні температур механічного склування, прийнятність методу узагальнених координат).

Теоретично й експериментально доведено можливість одержання високоякісних в'яжучих з необхідним комплексом технічних, технологічних і експлуатаційних властивостей, складовими яких є нафтополімерна смола, індустріальне масло та полімер типу смолополімербетонних сумішей (СБС). Показано вплив вмісту полімеру в нафтополімерних смолах та пігменту в мінеральній суміші на фізико-механічні властивості кольорових термопластобетонів. Показано, що позитивний вплив полімеру зростає зі збільшенням у системі пластифікатору, тобто зі зниженням в'язкості дисперсійного середовища. Установлено прискорення старіння під впливом полімеру типу СБС.

Визначено закономірності регулювання технологічних і експлуатаційних властивостей епоксиполімерів з урахуванням кислотно-основних показників поверхні дисперсних силікатних і алюмосилікатних наповнювачів та її вплив на процеси формування епоксидних полімерів. Уперше показано, що за умов введення дисперсних мінеральних наповнювачів в епоксиамінні композиції, певну роль у прискоренні процесу твердіння композицій грають поверхневі бренстендовські основні центри наповнювачів з pKa=+10,5. Установлено можливість одержання епоксиполімерів з менш напруженою, однорідною структурою шляхом спільного використання кислотостійкого алюмосилікатного наповнювача й поверхнево-активних речовин: інертного неіоногенного та реакційноздатного низькомолекулярного поліаміноолігоаміду, що дозволило підвищити адгезійну міцність до скла та сталі у 3 - 4 рази й кислотостійкість - у 2 рази. Одержано закономірності регулювання реологічних властивостей, процесів твердіння, структури, біохімстійкості епоксидних композицій за одночасного використання аеросилу й обпаленого алюмосилікатного наповнювача, на базі яких розроблено тиксотропні, корозійностійкі, з 90 %-им бактерицидним ефектом епоксидні мастики для захисту бетонних і залізобетонних споруджень.