Наведено результати експериментальних досліджень розробки сухих будівельних сумішей на основі вітчизняних домішок, проведених студентами будівельно-технологічного факультету ПДАБтаА з метою вивчення комплексної дії домішок на основні технологічні та функціональні властивості розчинів на основі гіпсу.

Приведены результаты экспериментальных исследований разработки сухих строительных смесей на основе отечественных добавок, проведенных студентами строительно-технологического факультета с целью изучения комплексного действия добавок на основные свойства растворов на основе гипса.

In the paper the experimental results of the investigation of the development of the dry building mixtures based on domestic additives carried out by the students of building-technological faculty are considered. This investigation was aimed at the studies of additive complex effect on the basic properties of the solutions based on gypsum.

Вирішено науково-технічну задачу підвищення ефективності протипожежного захисту об'єктів будівництва та зниження впливу небезпечних факторів пожежі шляхом використання гіпсокартонних плит як вогнезахисних оздоблювальних матеріалів будівельних конструкцій за визначених умов їх застосування. Теоретично розраховано й експериментально підтверджено, що гіпсокартонні плити як вогнезахисний матеріал забезпечують межу вогнестійкості несучих сталевих будівельних конструкцій до 180 хв. Розв'язанням прямої задачі теплопровідності визначено мінімальні товщини шару гіпсокартону, необхідні для забезпечення нормованих значень межі вогнестійкості протипожежних перегородок у діапазоні від 15 хв до 180 хв. Виявлено, що за товщини гіпсокартону від 12,5 мм до 70 мм кількісні зміни класифікаційних параметрів горючості, займистості, поширення полум'я, токсичності продуктів горіння, димотвірної здатності незначні. Такі зміни не спричинюють віднесення матеріалу до більш пожежонебезпечних груп, що є однією з умов застосування гіпсокартонних плит для оздоблення будівельних конструкцій. За результатами теоретичних і експериметальних досліджень розроблено пропозиції щодо удосконалення нормативної бази методів оцінювання вогнезахисної здатності покриттів і облицювань для будівельних конструкцій.

Подано шляхи використання маркування, упакування, транспортування, зберігання та складання гіпсокартонних плит. Висвітлено елементи металевого каркаса, кріплення, наведено комплектуючі матеріали та вироби. Наведено шляхи застосування криволінійних і ламаних гіпсокартонних обшивок у сучасній обробці інтер'єрів та їх розмітка на місці влаштування. Викладено теоретичні передумови вигинання гіпсокартонних плит. Розглянуто особливості виготовлення ламаних прямолінійних елементів облицювання з гіпсокартонних плит та їх комбінацій з криволінійним елементами. Наведено приклади сучасних дизайнерських рішень інтер'єрів із використанням криволінійних і ламаних форм гіпсокартонних облицювань. Подано правила техніки безпеки під час виконання робіт з улаштування криволінійних і ламаних гіпсокартонних облицюваль, їх приймання й експлуатації.

Висвітлено загальні відомості про основні конструктивні й архітектурні елементи будинків, послідовності їх зведення та опорядження. Розкрито поняття про комплексні системи та сухе будівництво. Розглянуто улаштування примикань гіпсокартонних конструкцій до огороджувальних поверхонь. Наведено основні заходи підготовки приміщень до сухого оштукатурування стін. Висвітлено особливості виконання робіт під час улаштування мансард. Запропоновано шляхи нанесення штукатурних розчинів на будівельні поверхні. Розглянуто технологію монтажу збірних стяжок з готових елементів підлоги та малогабаритних плит. Розкрито особливості улаштування обличкування стін, стель і стиків приміщень мансард.

На сьогоднішній день відзначається погіршення мікологічного стану приміщень із внутрішнім оздобленням сучасними синтетичними матеріалами, серед яких значним попитом користується гіпсокартон. Мета роботи - встановити види, які є специфічними для гіпсокартону і пошкоджують його в умовах експлуатації. Мікроскопічні гриби виділяли зі зразків гіпсокартону та повітря в житлових приміщеннях, що мали ознаки надмірного зволоження, та офісних приміщеннях без ознак потрапляння вологи. Виділення грибів здійснено методами накопичувальної культури та серійних розведень на агаризовані живильні середовища. Розраховували частоту трапляння видів грибів для мікобіот окремих приміщень. Досліджено мікобіоту гіпсокартонних конструкцій у приміщеннях різного призначення, вона була представлена 25 видами мікроскопічних грибів, що належали до 12 родів відділу Ascomycota. Виявлено, що кількість видів мікроскопічних грибів-контамінантів гіпсокартону в умовах надмірного зволоження приміщень значно перевищує такий показник для приміщень без ознак потрапляння вологи. З'ясовано, що в кліматичних умовах м. Києва основними контамінантами гіпсокартонних конструкцій є види Stachybotrys chartarum, Aspergillus niger, A. sydowii, A. versicolor, A. ustus і Sarocladium strictum, які становлять небезпеку для здоров'я та життя людей і теплокровних тварин.

Вивчено особливості видового складу мікроскопічних грибів-контамінантів гіпсокартону, їх фізіологічні властивості та стійкість до біоцидних препаратів. Встановлено, що мікобіоту гіпсокартонних конструкцій житлових приміщень представлено 25 видами 12 родів відділу Ascomycota. Виділено, охарактеризовано і проведено порівняння мікобіоти звичайного і вологостійкого гіпсокартону, який ще не експлуатувався. З поверхонь гіпсокартону виділено більше 50 видів мікроміцетів, серед яких на картоні частіше траплялись Aspergillus flavipes,Chaetomium globosum, Dicyma aurea, Trichoderma viride, на гіпсовому осерді - Alternaria chlamydosopra, A. infectoria, Cladosporium cladosporioides, Stachybotrys chartarum. За умов підвищеної вологості повітря гіпсокартон не є грибостійким, не характеризується фунгістатичною і фунгіцидною дією (за ГОСТ 9.048-89 бал грибостійкості 4-5). Показано зменшення інтенсивності розвитку міцелію від поверхні до внутрішніх шарів гіпсового осердя. На основі фізіологічних особливостей мікроміцети-контамінанти гіпсокартону розподілено на дві групи: первинні контамінанти - конкурентоздатні види з високою швидкістю росту, що знаходяться у матеріалі та на його поверхні (S. chartarum і Chaetomium spp.); та вторинні - види з високою здатністю метаболізувати субстрат, що розвиваються на матеріалі та трапляються у повітрі (види родів Acremonium, Aspergillus, Cladosporium, Penicillium, Trichoderma тощо). Встановлено антифунгальну дію на мікроміцети-контамінанти гіпсокартону препаратів Biotol, Sanitol, Royal Flo, Triora. Найдієвішим з них був Biotol з додаванням 0,1% ЕДТА, меншою активністю характеризувався Sanitol, який належить до класу четвертинно-амонійних сполук, що є менш токсичними і рекомендованими для застосування у приміщеннях.