Розглянуто особливості еволюції технологій ілюстрування періодичних видань в процесі становлення зображальної журналістики. Підкреслено, що наприкінці 90-х - на початку 900-х років більшість ксилографів перейшли працювати до цинкографій на розгравірування кліше. Зроблено висновок, що фотомеханічна технологія радикально потіснила ручну репродукційну техніку відтворення поліграфічних ілюстрацій і прискорила розвиток фотографічних засобів журналістики.

Розглянуто основні етапи історії розвитку техніки та технології відтворення образотворчих оригіналів. Проаналізовано загальні тенденції та сучасний стан розвитку поліграфічних технологій. Наведено характеристику образотворчих і текстових оригіналів як носіїв інформації, розглянуто пристрої фотомеханічного й електронного репродукування, а також комп'ютеризованих видавничих систем. Визначено особливості відтворення образотворчих оригіналів. Розкрито сутність базових понять комп'ютерної графіки, зокрема растрової та векторної, наведено загальні відомості про мову PostScript. Розглянуто сучасні способи ущільнення інформації, представлено різні формати файлів і методи їх перетворення, зміни розміру, охарактеризовано основні типи роздільності.

Рассмотрены основные этапы истории развития техники и технологии воссоздания художественных оригиналов. Проанализированы общие тенденции и современное состояние полиграфических технологий. Приведена характеристика художественных и текстовых оригиналов как носителей информации, рассмотрены устройства фотомеханического и электронного репродуктирования, а также компьютеризированных издательских систем. Показаны особенности воссоздания художественных оригиналов. Раскрыта сущность базовых понятий компьютерной графики, в частности растровой и векторной, приведены общие сведения о языке PostScript. Рассмотрены современные способы уплотнения информации, представлены различные форматы файлов и методы их преобразования и изменения размера, охарактеризованы основные типы разделения.

Наведено інформацію про важливість передачі напівтонового зображення оригіналу у процесі растрування. Відмічено, що існують різні технології растрування: амплітудна модуляція; частотна модуляція; комбіноване растрування AGFA Sublima. Розглянуто переваги та недоліки кожної з цих технологій. Показано, що саме технологія AGFA Sublima надає найбільші переваги та дозволяє одержувати високу якість зображень.

Досліджено дві аналітичні моделі для прогнозування кольору растрового відбитка - моделі Нейгебауера і КубелкіМунка. Знайдено коефіцієнти світлорозсіювання та світлопоглинання, розраховано точність прогнозу в колориметричних одиницях.

Розв'язано науково-прикладну задачу удосконалення технологічного процесу растрування у процесі підготовки до друкування на основі розроблення моделей, критеріїв оцінювання якості та корекції нелінійності, спрямованих на підвищення ефективності. Опрацьовано математичні моделі й структурні схеми імітаційних моделей технологічного процесу растрування, за якими шляхом комп'ютерного моделювання розраховано і побудовано характеристики растрування, оцінено властивості растрового перетворення для елементів квадратної, круглої і ромбічної форм. Доведено, що нелінійність растрового перетворення великою мірою залежить від форми растрового елемента, лініатури і діапазону тонопередавання. Встановлено, що за лінійністю характеристики растрування кращим є елемент ромбічної форми. Обгрунтовано інтегральний критерій оцінювання якості растрування, який враховує форму елемента і його лініатуру. Зазначено, що мінімальне значення критерію досягається для растрового елемента ромбічної форми. Досліджено вплив підсвітлення на розтискування растрової точки у процесі копіювання негатива, який зі збільшенням лініатури наростає. Розроблено аналітичний метод корекції процесу растрування для паралельної та послідовної корекції, що забезпечує корекцію нелінійності растрового перетворення.

Розглянуто задачу побудови імітаційної моделі дискретного відтворення растрового елемента округлої форми за допомогою простого примітива для дискретних значень радіуса, надано структурну схему моделі в Simulink і результати комп'ютерного моделювання.

Розглянуто задачу визначення точності відтворення округлого растрового елемента у процесі його формування відрізками мікроліній.

Побудовано математичну модель процесу растрування для елемента округлої форми з урахуванням впливу підсвітлення на характеристику растрування, наведено результати комп'ютерного моделювання.

Побудовано характеристики процесу перетворення неперервного зображення в дискретне, надане відносною площею растрових точок, проаналізовано його властивості.

Проаналізовано причини виникнення кольороподільних недоліків на фотографічних кольорових зображеннях у процесі трансформування інформації про колір від реальних об'єктів у процесі багаторазового сепарування та реєстрування однофарбових його складових. Розроблено метод оцінювання якісних характеристик кольорових фотографічних зображень у цифровому вигляді до виведення їх на матеріальний носій шляхом перерахунку величин актинічностей у значення ефективних густин та встановлено оптимальні параметри аналітичного представлення кольороподільних характеристик як функціональних залежностей відповідних ефективних густин від еквівалентних сірому густин. Установлено, що існуючі коректурні засоби не забезпечують задовільного кольоровідтворення чистих та бінарних кольорів за одночасної значної втрати градаційного змісту зображень. Розроблено нові методи виправлення недоліків кольоровідтворення: трьома кольорокоригувальними зображеннями, окремими компенсативними коригувальними зображеннями (КЗ), єдиним ахроматичним КЗ, єдиним кольоровим компенсативним КЗ. Показано, що кольороподільні характеристики фотографічних цифрових зображень, опрацьованих згідно з розробленими методами у створеному програмному забезпеченні ImageRedactor, забезпечують високу якість кольоровідтворення.

Проаналізовано значення параметрів цифрової фотографії, необхідні для відтворення авторського задуму та відповідно до вимог і поліграфічних норм виготовлення ілюстрованого видання. Визначено завдання редагування зображень, наведено характерні недоліки неопрацьованих фотографій. Виокремлено та встановлено найвагоміші операції комп'ютерного опрацювання фотографій для задання художніх акцентів та підготування графічного матеріалу для подальшої публікації у поліграфічному ілюстрованому виданні.

Проаналізовано вплив розмірності і короткої фарбодрукарськаї системи паралельної структури на рівномірність автотипного тонопередавання зображень. На основі моделювання встановлено, що збільшення розмірності системи спричиняє збільшення нерівномірності товщини, яка залежить від діапазону тонопередавання.