Освещены новые направления развития машин для технических нитей. Представлены экономичные и гибкие технологии формирования полиамидного расплава в производстве текстильных комплексных нитей. Приведены результаты исследования фильеров для производства синтетических нитей из расплавов полимеров.

Індекс рубрикатора НБУВ: М352.370.5

Рубрики:

Обробка поліефірних волокон

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання впливу різних факторів на межову нафарбованість поліефірного волокна дисперсними барвниками різної хімічної будови. Розроблено методику визначення межового ступеня заповнення вільного об'єму волокна барвником і вплив на нього стеричного й енергетичного факторів.

Індекс рубрикатора НБУВ: М352.370.504

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему розробки технології одержання нових фільтруючих матеріалів з тонкістю очистки 0,45-0,3 мкм на базі ультратонких поліпропіленових волокон шляхом використання трикомпонентних сумішей полімерів. Досліджено процеси структуроутворення, фазові переходи, мікро- і макрореологічні властивості розплавів сумішей поліпропілен - співполіамід (ПП/СПА) з додатками компатибілізаторів, в якості яких рекомендовано використовувати співполімер етилену з вінілацетатом, олеат натрію, поліоксиметилен. Методом інфрачервоної спектроскопії встановлено, що перелічені додатки здатні утворювати диполь-дипольні та іон-дипольні зв'язки з макромолекулами матричного полімеру (співполіаміду) на межі розподілу фаз, внаслідок чого поліпшується сумісність полімерів. Це дозволило вперше реалізувати явище специфічного волокноутворення за умов співвідношення ПП/СПА 40/60; 50/50; 60/40 % мас., що відповідають області зміни фаз для бінарних сумішей.

Здійснено теоретичне узагальнення й обгрунтовано нове рішення наукової проблеми реалізації явища специфічного волокноутворення під час переробки розплавів компатибілізованих сумішей полімерів, а також сумішей зі специфічною взаємодією компонентів на межі поділу фаз та нанонаповнених сумішей. Вперше показано можливість реалізації явища специфічного волокноутворення під час переробки сумішей поліоксиметилен/співполіамід (ПОМ/СПА) та поліоксиметилен/співполімер етилену з вінілацетатом (ПОМ/СЕВА) на промисловому екструзійному обладнанні. Виявлено, що під час реалізації даного явища відбувається зміщення області зміни фаз у напрямку більшого, ніж 50 мас. % вмісту ПОМ. Дані закономірності пояснено покращанням сумісності компонентів суміші за рахунок специфічних взаємодій. Встановлено, що використання поліетиленгліколю (ПЕГ) як компатибілізатору та бінарної суміші СЕВА/ПЕГ дає можливість реалізувати явище специфічного волокноутворення для співвідношення компонентів поліпропілену (ПП)/СПА, що відповідає області зміни фаз, а також в 16 - 34 рази підвищити поглинання ними вологи. Виявлено, що механізм дії ПЕГ (та його сумішей з СЕВА) полягає у зменшенні величини міжфазового натягу на межі поділу фаз та підвищенні стабільності рідинних струменів ПП у матриці СПА. Вперше встановлено закономірності течії та процесів структуроутворення в розплавах сумішей ПП/СПА, які містять наповнювач в наностані - аеросил. Показано, що не зважаючи на твердий стан домішки, в'язкість розплавів сумішей не підвищується (за умов переробки),

Наведено результати комплексного дослідження змін властивостей та структури поліефірних текстильних матеріалів, зафарбованих дисперсними барвниками за присутності інтенсифікатора аніліду саліцилової кислоти. Одержані дані використано для визначення механізму дії інтенсифікатора у процесі колорирування. Для інтенсифікації процесу колорирування поліефірних текстильних матеріалів дисперсними барвниками запропоновано нові технологічні режими, які дозволяють змогу уникнути початкової стадії обробки матеріалу - зняття замаслювачів і забруднень внаслідок введення у фарбувальну ванну стійкої композиції аніліду саліцилової кислот та суміші поверхнево-активних речовин.

Наведено результати досліджень, які становлять вирішення актуальної наукової проблеми у галузі механіки мультифіламентних полімерних систем і плетених тканин на їх основі, яка полягає у розробці моделей прогнозування деформаційних процесів за умов статичного короткочасного та тривалого навантажень. Наведено результати експериментальних досліджень трьох типів полімерних ниток за статичних короткочасних випробувань і за умов повзучості, а також плетеної стрічки типу саржі 2/2 за одновісного розтягу. Встановлено, що для волокнистих полімерних матеріалів характерні істотно нелінійна діаграма деформування та наявність значних за величиною деформацій. Визначено області лінійності в'язкопружних властивостей досліджуваних полімерних ниток, проаналізовано можливості застосування теорій в'язкопружності та вказано межі їх використання. Розроблено числові алгоритми й інженерну модель для прогнозування механічної поведінки тканих матеріалів типу полотна та саржі 2/2 за двовісного деформування. Запропоновано методики розрахунків, які дозволяють використовувати їх також для тканин інших переплетень.

Розглянуто можливість використання похідного акридину як барвника для поліамідних волокон, шляхом виключення з тріади основних кольорів барвника дисперсного жовтого, з метою надання обробленим текстильним матеріалам високої антимікотичної активності та стійких забарвлень до фізико-механічних та хімічних впливів.

Приведены сведения теоретического и практического характера в направлении влияния функционализации поверхности на физико-химические и потребительские свойства волокнистых материалов на основе сополимеров акрилонитрила. Описаны технологические приемы и режимы использования полученных научных разработок в условиях отделочного производства. Доказана практическая ценность в направлении создания конкурентной продукции.

Наведено результати досліджень волокнистих полімерних матеріалів і плетених тканин на їх основі. Проведено комплексні експериментальні випробування матеріалів цього класу, а також розроблено моделі прогнозування їх механічної поведінки за одно- та двовісного навантажень. Окреслено можливі сфери застосування цих моделей, зокрема під час проектування та розрахунків елементів деталей і конструкцій на основі текстильних структур.

Досліджено процеси повзучості тканих матеріалів. Об'єкт дослідження - технічна тканина, виготовлена на основі полімерних ниток. По аналогії з проведеними раніше дослідженнями ниток визначено області лінійності в'язкопружних властивостей тканого матеріалу, доведено виконання умови подібності ізохронних кривих повзучості і побудовано діаграму миттєвого деформування. Продемонстровано подібність в'язкопружної поведінки тканого матеріалу і ниток, що його формують. Проаналізовано можливості застосування лінійних та нелінійних моделей в'язкопружного деформування до опису процесів повзучості полімерних тканин.

Широке застосування нових полімерних матеріалів за останні роки привело до істотних змін якісних і кількісних характеристик процесів, що виникають при пожежі. Проблема створення нових речовин і композицій, які знижують горючість полімерних матеріалів і характеризуються низькою токсичністю та димоутворюючою здатністю, залишається актуальною, причому вимоги до сповільнювачів горіння посилюються. Дослідження закономірностей термоокисної деструкції полімерних матеріалів, у тому числі гетероланцюгових термопластичних волокно утворюючих полімерів, у присутності фосфоровмісних сповільнювачів горіння і вогнезадимлюючих композицій дозволило розробити шляхи регулювання хімічних перетворень при термолізі та горінні полімерів. Проведені дослідження дозволили виявити закономірності зниження пожежонебезпечних полімерів в результаті обробки їх сповільнювачами горіння.

Дисертація присвячена розробці принципово нової технології фарбування за гетерокоагуляційним механізмом за напівбезперервною схемою із використанням нанодисперсії окисненого барвника на основі парафенілендіаміну (ПФДА). Показано неправомірність використання підходу Льюіса до опису термодинамічних властивостей розчинів барвників. Визначено розподіл частинок за розмірами для синтезованих дисперсій барвника на основі ПФДА, що дозволяє відносити їх до нанодисперсій. Розроблено напівбезперервний спосіб фарбування наночастинками барвника на основі ПФДА поліамідного волокна за механізмом гетерокоагуляції. Досліджено взаємозв'язок структури окиснювального барвника та умов окиснення перекисом водню в лужному середовищі; характеристики забарвлених полотен - інфрачервоний (IЧ) та електронний спектри, визначено колірні характеристики. Робота вносить вклад в сучасний напрям - "зелена хімія": використання напівбезперервної схеми за температур цеху (виключення нагріву робочих розчинів, економія енергоносіїв); безпечний окисник - перекис водню; використання низького модуля ванни та можливість її доукріплення сприяють зниженню витрат на хімічні реагенти та покращання екології виробництва.

Досліджено процеси термоокиснювального розкладання відходів на прикладі синтетичного волокна нітрону. Досліджено можливість формування нановолокон нітрону. РЕМ-зображення демонструє упаковані нанонитки, діаметром 50 - 150 нм, за яких імовірним стає прояв квантоворозмірних ефектів. Експериментально встановлено газоподібні речовини та їх концентрацію залежно від температури протікання процесу.

Обгрунтовано формування та розширення асортименту високоеластичних платтяно-костюмних тканин, призначених для виготовлення швейних виробів, що досягається завдяки введення у волокнистий склад тканини нитки еластан. В основі досліджень є комплексне оцінювання якості платтяно-костюмних тканин різного волокнистого складу, призначених для виготовлення легкого швейного одягу, дослідження їх зносостійкості та формостійкості, виявлення переваг для подальшої оптимізації асортименту та рівня їх якості. Розроблено методику оцінювання формостійкості платтяно-костюмних тканин з ниткою еластан для швейного виробництва, яка дозволяє прогнозувати поведінку текстильних матеріалів у процесі експлуатації готових виробів. Проаналізовано закономірності впливу еластанових ниток на показники споживних властивостей платтяно-костюмних тканин. Розроблено оптимальний волокнистий склад платтяно-костюмних тканин із використанням нитки еластан, який забезпечує формостійкість та зносостійкість готових швейних виробів. Отримано нові відомості про характер комплексного зношування платтяно-костюмних тканин із використанням нитки еластан. Доведено доцільність та економічну ефективність впровадження цих платтяно-костюмних тканин у практику швейного виробництва. Використання нових платтяно-костюмних тканин з ниткою еластан сприяє скороченню вдвічі витрат на пошиття суконь та спідниць і досягненню значного економічного ефекту за рахунок здешевлення вартості сировини.

Приведено теоретичне обґрунтування процесів, що протікають під час фарбування текстильних матеріалів дисперсними, прямими та катіонними барвниками. Фарбування з синтезом барвника на волокні пд час гетерокоагуляції походить з наносистем. Використання напівбезперервного процесу фарбування "на холоду" впровадить істотну економію у витраті енергії на технологічні потреби. Представлено результати дослідження впливу функціоналізації на стан поверхні текстильних матеріалів на основі кополімерів акрилонітрилу. Показано можливість використання антибактеріальних і антимікозних препаратів широкої дії як інтенсифікаторів процесу фарбування синтетичних волокон. Показано можливість використання триклозану у вигляді азоскладової для збільшення стійкості забарвлень. Наведено технологічні переходи до запропонованих технологій. Розроблені технології можливо застосувати на існуючому обладнанні в рамках опоряджувального виробництва без зміни технологічного оформлення.

Індекс рубрикатора НБУВ: М352

Рубрики:

Переробка синтетичних волокон

Шифр НБУВ: Ж68643 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено можливість використання наночастинок срібла (НЧAg), отриманих за допомогою плазмової технології, для надання текстильним матеріалам біоцидного захисту. Стан НЧAg та наявність мікроорганізмів на поверхні водостійкого поліестерного полотна с поліуретановим просоченням досліджено методами растрової електронної мікроскопії та рентгеноспектрального мікроаналізу. Встановлено бактерицидний вплив препарату "Ag Nanofluid" щодо тест-культур бактерій Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Escherichia coli та фунгістатичну дію щодо дріжджових грибів Candida albicans і значне підвищення біостійкості досліджуваної тканини, обробленої НЧAg. Під дією НЧAg вказані тест-культури бактерій і дріжджових грибів зазнають істотних морфологічних змін (деформацій, пошкоджень поверхні та цілісності клітин), клітини тест-культур мікроорганізмів за зазначених умов вибірково накопичують окремі хімічні елементи, що призводить до їх руйнування.

Проведено теоретичні й експериментальні дослідження, розвинуто наукові основи важливої проблеми текстильного матеріалознавства - створення текстильних матеріалів з електропровідними та магнітними властивостями з використанням сукупності технологічних методів та прийомів при встановленні фізико-хімічних закономірностей нанотехнологій, які забезпечують можливість контрольовано отримувати та модифікувати текстильні матеріали, які включають функціональні компоненти з розмірами менше 100 нм, що дозволяють текстильним матеріалам набувати принципово нових властивостей. Розроблено, для розуміння фізико-хімічних закономірностей створення текстильних матеріалів з електропровідними властивостями, теоретичні засади у вигляді теорій описання процесів сорбції наночастинок з утворенням як моношару (рівняння аналогічне рівнянню Ленгмюра), так і багатошарового покриття із збільшенням кількості осаджених шарів, впливаючи на можливість створення пошарової наноструктури на текстильному матеріалі за рахунок самоорганізації (застосування моделі БЕТ для описання процесу багатошарової зворотної гетерокоагуляції наночастинок на поверхні підкладки - текстильного матеріалу). Показано впровадження нанотехнологій при створенні текстильних матеріалів з електропровідними та магнітними властивостями. Зазначено, що дослідження в обраному напрямку дозволило розробити ефективні методи створення прогресивного текстилю, а також встановити закономірності зв'язку між показниками різних властивостей розроблених текстильних матеріалів.