Стаття присвячена вивченню питання використання відходів шерсті великої рогатої худоби. Показано, що ці відходи можна застосовувати для виготовлення різноманітних виробів народного споживання. В роботі було досліджено величину адгезії волокна шерсті до різноманітних полімерних матеріалів. Внаслідок проведених досліджень були зроблені висновки про доцільність використання шерсті як наповнювача в полімерні матеріали.

Розглянуто показники, що характеризують дію мийних розчинів первинної обробки вовни. Досліджено критичну концентрацію міцелоутворення та поверхневу активність водних розчинів мийних засобів "Сульсид-МПШ" і лауретсульфату натрію (Sles 70). Встановлено вплив на вказані показники добавки спирту етилового і диметилсульфоксиду до розчинів Sles 70. Дослідження довело, що миючий засіб "Сульсид-МПШ" має найвищу поверхневу активність і найменше значення критичної концентрації міцелоутворення. Добавка спирту етилового 1 % об. і диметилсульфоксиду до 0,1 % мас. до водних розчинів Sles 70 несуттєво збільшує критичну концентрацію міцелоутворення та знижує поверхневу активність.

Розглянуто можливість застосування комплексу ферментів - продуцентів Bacillus subtilis та Candida lipolytica для очищення вовномийної води, одержаної за допомогою методу високоенергетичної дискретної обробки вовни. Одержано кінетичні криві процесу очищення. Встановлено, що оптимальними витратами комплексу ферментів є використання 5-відсоткового розчину заданої активності, тривалість процесу - 14 - 15 год. Одержаний вовняний жир можна застосовувати у процесі виробництва косметичних засобів.