Досліджено можливість використання протеолітичних ферментів для інтенсифікації процесу фарбування бавовняної тканини прямими барвниками. Показано, що за присутності досліджуваних ферментів зростає швидкість процесу фарбування, підвищується ступінь вибирання прямих барвників з фарбувальних ванн і забезпечується можливість зниження оптимальної температури фарбування.

Наведено результати дослідження впливу регуляторів розкладу пероксиду водню на основі нафтілсульфокислот на величину окиснювально-відновлювального потенціалу лужно-пероксидних розчинів і швидкість розкладу пероксиду водню.

Індекс рубрикатора НБУВ: М310.503

Рубрики:

Фарбування бавовняних тканин

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: М310.507.385

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто можливість застосування гідрофобізувального водорозчинного кремнійорганічного препарату ГКЖ-11 для надання бавовняним тканинам і тканинам з суміші волокон кислотозахисних властивостей. Відзначено, що в цьому випадку забезпечується кислотостійкість та кислотонепроникність обробленої тканини. Однак стійкість одержаного ефекту на бавовняних тканинах до мильно-содових обробок є незадовільною. Застосування препарату ГКЖ-11 під час обробки бавовняно-лавсанової тканини дозволяє одержати стійкий кислотозахисний ефект до багаторазового прання.

Розглянуто шляхи підвищення ефективності використання пігментної технології у процесі фарбування текстильних матеріалів, яка майже не використовується через невирішені проблеми, зокрема, недостатню стійкість пофарбувань, неможливість одержання інтенсивно пофарбованих тканин, високу енергоємність зазначеного процесу. Визначені шляхи підвищення ефективності технології передбачають інтенсифікацію процесу фарбування на стадіях просочування тканин пігментним фарбувальним складом і термічної обробки, застосування раціональних схем підготовки текстильних матеріалів відповідно до типу зв'язуючого пігментного складу.

Уперше показано інтенсифікувальний вплив на процес фарбування бавовняних тканин сірчистими барвниками води, що очищається з використанням удосконаленого розподільного пристрою та за умов поєднання процесів коагуляції та флотації. Установлено, що застосування очищеної стічної води у співвідношенні 1 : 1 з технічною сприяє оптимізації pH робочого фарбувального розчину у разі фарбування сірчистими барвниками. Знайдено оптимальне співвідношення сумарної площі отворів до загальної площі розподільного пристрою флотатора, що забезпечує ефективну очистку води від барвників та інших зважених речовин.

Створено матеріально- й енергозберігальну технології апретування бавовняних текстильних матеріалів з використанням двох типів акрилових співполімерів - термозшивальних і потенційно реакційноздатних. Відзначено, що склади для апретування за розробленою технологією характеризуються низьким вмістом полімеротвірної дисперсії (30 г/л) і передконденсатів термореактивних смол (10 г/л) і за цього забезпечують необхідний вміст полімеру на тканинах, стійкість апретів до прання, низьку побутову усадку. Вивчено колоїдно-хімічні властивості дисперсів, які утворюють ці полімери у воді, властивості плівок, що ними формуються, а також процес адсорбції полімерів текстильними матеріалами з водних розчинів і вплив на цей процес різних домішок. Запропоновано способи інтенсифікації процесу адсорбції акрилових співполімерів бавовняними тканинами, завдяки яким скорочуються терміни перебування тканин у просочувальних ваннах і витрати полімерних дисперсій. Для підвищення стійкості одержаних апретів до прання рекомендовано додавати у склади комплесну сполуку d-металу з лігандами органічної природи, яка однозночасно дозволяє вилучити з технологічної схеми апретування стадію термічної обробки. Знижено здатність полімерів налипати на робочі ділянки обладнання та забезпечено повітропроникність апретованих тканин. Проведено виробничі випробування розробленої технології, показано доцільність її використання та виконано розрахунки щодо економічної ефективності.

Науково обгрунтовано застосування електрохімічних принципів для регенерації відпрацьованих лужних розчинів. Визначено ефективність дії регенерованих розчинів у процесі мерсеризації бавовняних тканин за рахунок утворення у процесі електрохімічної регенерації багатоатомних спиртів. Доведено можливість створення замкненого циклу мерсеризації сурових тканин з одночасною регенерацією відпрацьованих лужних розчинів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено нові способи інтенсифікації процесів фарбування та друкування текстильних матеріалів, які можуть забезпечити підвищення ступеня фіксації барвника на волокні та якості забарвлених тканин, зниження витрат на процес опорядження тканин, підвищення екологічної чистоти технології. Базуючись на електронній теорії фарбування, здійснено вибір способу інтенсифікації даних процесів. За положеннями електронної теорії фарбування електронні процеси, що відбуваються на поверхні текстильного матеріалу, відіграють значну роль і визначають кінцевий результат, а тому, впливаючи на ці процеси, можна керуватись процесом надання тканинам забарвлення. Вивчено вплив домішок слабких відновників за невеликих концентрацій (1 г/л), зокрема, тіосечовини та глюкози, на процеси фарбування прямими та на процеси фарбування і друкування кубовими барвниками. Показано, що рекомендації щодо використання тіосечовини як інтенсифікатора процесу фарбування прямими фарбниками можуть бути надані лише для окремих марок прямих барвників внаслідок здатності тіосечовини утворювати з деякими барвниками сполуки включення. Показано, що ефективність впливу слабких відновників на сорбцію прямих барвників підвищується зі збільшенням вмісту іонів металу на поверхні волокна, що доводить доцільність використання теорії фарбування. Показано, що домішки тіосечовини забезпечують стабільне підвищення сорбції кубових барвників на тканинах, незалежно від марки барвника та способу його застосування. Підвищення ступеня фіксації кубових барвників, колорирування якими проводилося за присутності 1 г/л або 1 г/кг тіосечовини,

Науково обгрунтовано можливість зниження тривалості низькотемпературного пероксидного вибілювання з трьох діб до 5 - 24 годин за рахунок оптимізації вибілювального складу зі зниженням високого ступеня білизни бавовняних і змішаних тканин. Вперше запропоновано у ході одностадійного низькотемпературного пероксидного вибілювання використання метилсиліконату калію як стабілізатора пероксиду водню в композиції з активатором - персульфатом калію, що забезпечує одержання тканини з високим ступенем білизни, кращими гігієнічними властивостями та нафарбовуваністю. Виявлено, що використання аноліту в процесі розшліхтування бавовняних тканин сприяє видаленню крохмалю на 46 %, воскоподібних речовин на 43 % і знижує загальну мінералізацію тканини на 44 % у порівнянні з суровою. Вперше за умов одностадійного низькотемпературного вибілювання вивчено кінетику та розраховано константи швидкості реакції розкладання пероксиду водню за присутності активізуючих домішок (персульфату калію, натрієвої солі етилендіамінтетраоцтової кислоти, сульфату магнію та триполіфосфату натрію), що сприяє сповільненню швидкості розкладання пероксиду водню у 8 - 10 разів.

Вперше запропоновано поліетиленгліколі різної молекулярної маси як уповільнювачі розкладу пероксиду водню у вибілювальній ванні, що дозволило збільшити час контакту окисника з супутними речовинами целюлози в бавовняній тканині без суттєвих змін її структури. Встановлено механізм кінетики вибілювання бавовняної тканини за присутності поліетиленгліколів, який описується реакцією першого порядку. Вперше запропоновано композиційні текстильно-допоміжні речовини у пастоподібному вигляді для видалення мастильних і мастильно-пігментних забруднень, які виводять забруднення за адсорбційним і солюбілізаційним механізмами.

Метою дослідження є розробка ресурсозберігальної технології фарбування бавовняних і лляних тканин прямими барвниками із застосуванням ферментів, яка може забезпечити підвищення ступеня фіксації барвника на волокні і якість пофарбованих тканин, зменшення витрат на процес їх обробки, підвищення екологічної безпеки технології. Досліджено вплив добавок ферментних препаратів, зокрема амілолітичних і протеолітичних, на процес фарбування бавовняних і лляних тканин прямими барвниками. Показано, що під дією ферментів відбувається модифікація поверхні целюлозного волокна, підвищується дифузія і спорідненість барвника до волокна. На сонові вивчення активності ферментів і їх впливу на процес фарбування, розроблено матеріало- та енергозберігальну технологію фарбування, яка забезпечує зменшення концентрації електроліту та барвника в розчині, зниження оптимальної температури фарбування і скорочення часу фарбування.

Викладено результати роботи з дослідження впливу колоїдно-хімічних властивостей текстильно-допоміжних речовин на результати біління бавовняних тканин просочувально-накатним способом.

Досліджено інтенсифікацію процесу фарбування бавовняних тканин біфункціональними активними барвниками. Встановлено, що додавання до фарбувального складу інтенсифікаторів органічної природи підвищує кількість ковалентно фіксованого барвника, забезпечує скорочення часу фарбування.

Рассмотрена интенсификация процесса крашения хлопчатобумажных текстильных материалов активными красителями. Исследовано влияние красильного состава с использованием интенсификаторов на степень фиксации активных красителей.

Исследовано влияние органических соединений (ОС) на термодинамические характеристики процесса крашения активными красителями. Установлено, что применение в технологии колорирования ОС повышает сродство активных красителей к целлюлозному волокну.

Узагальнено досвід апретування тканин водними дисперсіями полімерів на основі акрилової кислоти, наведено відомості про реакційноздатні та потенційно реакційноздатні акрилові співполімери, описано нові енерго- та матеріалозберігальні технології заключного оброблення тканин указаними сполуками. Під час дослідження використано результати наукових досліджень, виконаних в Херсонському національному технічному університеті. Увагу приділено процесу адсорбції, що лежить в основі апретування тканин, і підвищенню якості апретів, зокрема їх стійкості. Дослідження з інтенсифікації процесу апретування на стадії просочення тканин дозволяє визначити ефективні шляхи зниження матеріалоємності технології апретування.