Індекс рубрикатора НБУВ: М315 + М321.5

Рубрики:

Переробка бавовни у суміші з іншими видами волокон

Переробка льону у суміші з іншими видами волокон

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено сучасні технології, економічні аспекти та особливості функціонування бавовнопрядильних фабрик України, які свідчать про актуальність проблеми переробки вовни за умов цих промислових підприємств.

Досліджено можливість використання протеолітичних ферментів для інтенсифікації процесу фарбування бавовняної тканини прямими барвниками. Показано, що за присутності досліджуваних ферментів зростає швидкість процесу фарбування, підвищується ступінь вибирання прямих барвників з фарбувальних ванн і забезпечується можливість зниження оптимальної температури фарбування.

Наведено результати дослідження впливу регуляторів розкладу пероксиду водню на основі нафтілсульфокислот на величину окиснювально-відновлювального потенціалу лужно-пероксидних розчинів і швидкість розкладу пероксиду водню.

Індекс рубрикатора НБУВ: М311-906

Рубрики:

Виробництво окремих видів бавовняних тканин

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: М31

Рубрики:

Бавовняне виробництво

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: М310.503

Рубрики:

Фарбування бавовняних тканин

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: М310.507.385

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто можливість застосування гідрофобізувального водорозчинного кремнійорганічного препарату ГКЖ-11 для надання бавовняним тканинам і тканинам з суміші волокон кислотозахисних властивостей. Відзначено, що в цьому випадку забезпечується кислотостійкість та кислотонепроникність обробленої тканини. Однак стійкість одержаного ефекту на бавовняних тканинах до мильно-содових обробок є незадовільною. Застосування препарату ГКЖ-11 під час обробки бавовняно-лавсанової тканини дозволяє одержати стійкий кислотозахисний ефект до багаторазового прання.

Індекс рубрикатора НБУВ: М31-900.1

Рубрики:

Бавовняне виробництво

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: М31(4Укр) + У9(4Укр)306.451.3

Рубрики:

Бавовняне виробництво

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто один із напрямків розвитку ресурсозберігаючих технологій - використання власної сировинної бази України для потреб текстильної промисловості згідно з "Державною програмою розвитку легкої промисловості на період до 2000 року", де підкреслено, що одним із найважливіших напрямків розвитку легкої промисловості є зміцнення сировинної бази галузі та модернізація необхідного обладнання для переробки місцевих сировинних ресурсів. Розглянуто необхідні технологічні операції, які передують прядінню волокна з короткого волокна льону низьких номерів. Надано визначення цим технологічним операціям, а також - поняттям "котонін", види котонування, глибина котонування. У дисертації приводяться результати комплексних та математичних досліджень параметрів механічного котоніну, який було вироблено на різних технологічних ланцюжках різних підприємств України на бавовняному обладнанні, досліджено залежність параметрів механічного котоніну від заправочних параметрів чесальної машини, вибрано оптимальний технологічний ланцюжок та вказано на залежність і зв'язок параметрів пряжі від параметрів котонованого волокна.

Розглянуто шляхи підвищення ефективності використання пігментної технології у процесі фарбування текстильних матеріалів, яка майже не використовується через невирішені проблеми, зокрема, недостатню стійкість пофарбувань, неможливість одержання інтенсивно пофарбованих тканин, високу енергоємність зазначеного процесу. Визначені шляхи підвищення ефективності технології передбачають інтенсифікацію процесу фарбування на стадіях просочування тканин пігментним фарбувальним складом і термічної обробки, застосування раціональних схем підготовки текстильних матеріалів відповідно до типу зв'язуючого пігментного складу.

Уперше показано інтенсифікувальний вплив на процес фарбування бавовняних тканин сірчистими барвниками води, що очищається з використанням удосконаленого розподільного пристрою та за умов поєднання процесів коагуляції та флотації. Установлено, що застосування очищеної стічної води у співвідношенні 1 : 1 з технічною сприяє оптимізації pH робочого фарбувального розчину у разі фарбування сірчистими барвниками. Знайдено оптимальне співвідношення сумарної площі отворів до загальної площі розподільного пристрою флотатора, що забезпечує ефективну очистку води від барвників та інших зважених речовин.

Створено матеріально- й енергозберігальну технології апретування бавовняних текстильних матеріалів з використанням двох типів акрилових співполімерів - термозшивальних і потенційно реакційноздатних. Відзначено, що склади для апретування за розробленою технологією характеризуються низьким вмістом полімеротвірної дисперсії (30 г/л) і передконденсатів термореактивних смол (10 г/л) і за цього забезпечують необхідний вміст полімеру на тканинах, стійкість апретів до прання, низьку побутову усадку. Вивчено колоїдно-хімічні властивості дисперсів, які утворюють ці полімери у воді, властивості плівок, що ними формуються, а також процес адсорбції полімерів текстильними матеріалами з водних розчинів і вплив на цей процес різних домішок. Запропоновано способи інтенсифікації процесу адсорбції акрилових співполімерів бавовняними тканинами, завдяки яким скорочуються терміни перебування тканин у просочувальних ваннах і витрати полімерних дисперсій. Для підвищення стійкості одержаних апретів до прання рекомендовано додавати у склади комплесну сполуку d-металу з лігандами органічної природи, яка однозночасно дозволяє вилучити з технологічної схеми апретування стадію термічної обробки. Знижено здатність полімерів налипати на робочі ділянки обладнання та забезпечено повітропроникність апретованих тканин. Проведено виробничі випробування розробленої технології, показано доцільність її використання та виконано розрахунки щодо економічної ефективності.

Науково обгрунтовано застосування електрохімічних принципів для регенерації відпрацьованих лужних розчинів. Визначено ефективність дії регенерованих розчинів у процесі мерсеризації бавовняних тканин за рахунок утворення у процесі електрохімічної регенерації багатоатомних спиртів. Доведено можливість створення замкненого циклу мерсеризації сурових тканин з одночасною регенерацією відпрацьованих лужних розчинів.

  Скачати повний текст

Висвітлено результати теоретичних і експериментальних досліджень технології одержання однорідного льняного волокна на бавовняному комбінаті. На підставі аналізу одержаних фізико-механічних якісних показників льняного волокна на всіх переходах технологічного процесу та методів математичної статистики і теорії ймовірності досліджено особливості переробки волокна різних льонозаводів сумісно на бавовнопрядильних фабриках, одержуючи волокно з однорідними фізико-механічними властивостями. Описано математичні моделі залежностей довжини, засміченості, лінійної щільності однорідного волокна від числа обертів головного барабана та величини розведення між сміттєвідбійним ножем машини ЧМД-4У за алгоритмом ротатабельного планування другого порядку. Визначено економічний ефект від впровадження технології одержання однорідного льоноволокна для виготовлення змішаної пряжі, який становить 505,99 грн. на тонну волокна, що допомагає розширити асортимент текстильної продукції. Доведено економічну доцільність даної технології, яка обумовлена низькою вартістю короткого льняного волокна у порівнянні з ціною на бавовну.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст