Дисертацію присвячено питанням створення ресурсоенергоощадних технологій опоряджувального виробництва текстильної промисловості. Наведено результати комплексних теоретичних та експериментальних досліджень, пов'язаних із застосуванням поліуретанових гелів як загусток друкарських пігментних сумішей та їх модифікацією на базі побудови моделі зсувної течії для підвищення псевдопластичних властивостей. Виявлено ефект зсувного загущення поліуретанових загусток друкарських сумішей, а також запропоновано модель змінної структури гелю. Розроблено математичну модель зсувного загущення поліуретанових гелів. Запропоновано технологічні та результативні способи модифікацій реологічних властивостей загусток у процесі їх приготування. Визначено оптимальні режими виготовлення загусток та апробовано ефективну систему розчинників загусника, яка забезпечує зменшення вмісту органічних розчинників у готовій загустці у 2,2 рази. Встановлено, що використання модифікованої поліуретанової загустки у пігментних композиціях на базі поліуретанових зв'язуючих забезпечує покращання їх псевдо-пластичних властивостей, досягнення високих показників міцності та якості забарвлення текстильних матеріалів.

Описано безаміачну технологію пігментного друку текстильних матеріалів за допомогою заміни у складі друкарської фарби водопровідної води та 25 % розчину аміаку, що виконує функції стабілізатора, рідким продуктом електроактивації води католітом. Досліджено реологічні властивості загусток та друкарських композицій, виготовлених за базовою та створеною технологіями. Визначено вплив католіту на властивості загусника, що допомагає підвищити термін зберігання загустки в 4,5 раза. Встановлено, що реологічні характеристики друкарської композиції приготовленої з католітом більш стійкі в межах напруги зсуву виробничих умов (100 - 200 Па). Проаналізовано структурні зміни пігментів в католіті. Досліджено, що в активованому середовищі католіту відбувається диспергування частинок пігментів, молекули барвників збуджуються максимально (в порівнянні з іншими розчинниками), збільшується інтенсивність кольору пігменту. Доведено, що більш інтенсивне забарвлення тканини за даних умов зменшує кількість загусника, зв'язуючого компонента та пігменту у складі друкарської фарби на 10 %, забезпечує якість та стійкість забарвлень тканин на рівні базової технології.

Приведены сведения о современных пигментных композициях для печатания текстильных материалов. Рассмотрена проблема полимерных связующих, пригодных для таких систем, изложены общие сведения о полиуретановых иономерах (ПИ) как перспективных связующих. Описаны коллоидно-химические свойства водных дисперсий ПИ и свойства полимерных пленок, которые формируются из этих дисперсий. Показаны особенности и преимущества использования полиуретановых связующих в пигментных печатных составах. Внимание уделено повышению устойчивости и получению особо прочных пигментных окрасок. Изложены особенности поведения пигментных печатных систем, в которых ПИ использованы в качестве связующего. Рассмотрены особенности реологического поведения уретановых загусток на основе полиэтоксилатов, модифицированных изоцианатами, способы их модификации, необходимость в которых обусловлена явлением сдвигового загущения, обнаруженным авторами в процессе исследования полиуретановых гелей. Освещен производственный опыт применения ПИ для печати текстильных материалов и изделий различного сырьевого состава.