Наведено результати експериментальних досліджень та порівняльного аналізу властивостей пряжі до та після високошвидкісного перемотування. Швидкість перемотування 40 - 45 м/с.

Показано ключову роль контактних площинок у процесі формування структури пакування хрестового намотування та зазначено про необхідність досліджень деформованого стану нитки. Сформульовано вимоги до лабораторної установки для дослідження деформованого стану ниток, які перетинаються, надано її опис. Наведено результати експерименту у вигляді залежності відносної зміни поперечного розміру ниток, які перетинаються у контактній площинці, від зусилля перетиску.

Розроблено механізм приклона бобіни мотальної машини нової конструкції, який надає пакуванню зворотно-поступове переміщення вздовж осі мотального барабанчика в процесі її формування. В цьому разі забезпечується постійне осьове та кутове розсіювання витків ниток на поверхні пакування, що дозволяє зменшувати нерівномірність розподілу об'ємної щільності намотування, розущільнювати торці пакування та виключати джгутоутворення.

На підставі проведених експериментальних досліджень натягу швидкісної нитки у разі високошвидкісного способу перемотування наочно показано більш низький рівень натягу під час її перемотування на мотальному механізмі з малоінерційною розкладкою в порівнянні з натягом нитки під час перемотування на виробничому обладнанні. Експериментально встановлено, що збільшення міжосьової відстані від осі обертання пакування до площини обертання ниткорозкладача від 0,075 м до 0,240 м знижує нерівномірність натягу в 2,5 рази.

Запропоновано вирівнювати натяг нитки, яку намотують на пакування, шляхом переміщення ниткорозкладувача пакування, що формують. Визначено умови, що забезпечують рівномірний натяг нитки в процесі її малоінерційної розкладки на пакування. Одержано математичну модель нерівномірності натягу нитки, намотуваної на пакування, за умов малоінерційної на неї розкладки. Визначено раціональний закон переміщення ниткорозкладувача в процесі формування пакування та встановлено мінімальний рівень нерівномірності натягу нитки під час її намотування.

В дисертації приводяться результати теоретичних і експериментальних досліджень, пов'язаних з розробкою ефективних умов перемотування пряжі. Досліджувався вплив особливостей конструкцій ниткорозкладача мотального автомата "Автоконер" в умовах розкладки нитки на поверхню намотування. По одержаних теоретичних і експериментальних даних розроблені математичні залежності швидкості точки розкладки для умов розкладки нитки конічним мотальним барабанчиком автомата "Автоконер". На основі проведених досліджень розроблені й впроваджені удосконалені методики процесу перемотування пряжі.

Досліджено процес формування джгутового намотування з точки зору силових взаємодій ниток. Встановлено, що за певних співвідношень між частотою обертання бобіни та частотою руху нитководія відбувається укладання ниток на одне й те саме місце і формується джгутове намотування. Для усунення дефектів у вигляді джгутів і супроводжуючих їх хорд запропоновано зменшити до можливого мінімуму відстань від вічка нитководія до точки набігання.

Процес намотування є одним із основних процесів текстильної промисловості. Якістю формованих пакувань значною мірою визначається якість кінцевої продукції текстильної промисловості, а також продуктивність праці й устаткування. Тому увага до аналізу процесу формування пакувань, створення нових перспективних способів і конструкцій механізмів намотування не слабшає вже багато десятиліть. Розглянуто питання, пов'язані з аналізом методів контролю якістю структури пакувань хрестового намотування, які використовуютья в прядильному виробництві. Під структурою намотування будемо розуміти взаємне розташування ниток за їх укладання на поверхню пакування. Таким чином, параметрами структури будуть такі величини, як кут підйому витка, відстань між точками розвороту витків, крок витків і т. ін. Відомо, що взаємне розташування витків на тілі намотування при фрикційної приводі пакувань не є однорідним. За певних співвідношень між частотою обертання бобіни і частотою руху нитководія відбувається укладання ниток на одне і теж місце. При цьому спостерігаються, так звані, джгутові утворення. У разі, якщо частоти руху бобіни і нитководія незначно відрізняються від кратних, витки укладаються щільно один до одного, в цьому випадку формується стрічкове намотування. Джгутове намотування супроводжується рядом явищ, які негативно позначаються на якості формованих пакувань. При цьому параметри зсуву та зміщення визначаються на підставі емпіричних даних. Для обгрунтованого підходу до вибору технологічних параметрів таких механізмів проведено теоретичний аналіз процесу формування джгутових структур з точки зору силових взаємодій ниток. Для проведення такого вибору необхідно мати інструментальну методику кількісної оцінки параметрів структури намотування, тому розглянуто методи їх реєстрації.

Розглянуто питання, пов'язані з вибором одиничних показників для оцінки якості форми пакувань хрестового намотування і створенням алгоритмів їх автоматизованого визначення. Розроблено метод оцінки якості форми пакувань хрестового намотування за комплексним показником. Для обгрунтування одиничних показників, методом експертного опитування, проведено ранжування дефектів форми пакувань за ступенем їх впливу на придатність пакувань до переробки на наступних технологічних переходах. Для кількісної оцінки кожного з названих дефектів форми бобіни визначено поодинокі показники, що надають можливість кількісно оцінити їх вплив. Розроблено вирішальні правила та алгоритми для їх обчислення на підставі отриманого раніше масиву даних про координати точок поверхні бобіни. Встановлено бальну оцінку впливу кожного з одиничних показників, що характеризують дефекти намотування на придатність пакувань до переробки на наступних технологічних переходах. Комплексна оцінка якості форми пакування може бути отримана методом середньозваженого показника. Середній зважений показник будується як залежність, аргументами якої є одиничні показники якості і параметри їх вагомості. Виходячи з цього, отримано залежність для розрахунку комплексного показника якості форми бобіни. Чим більше значення приймає цей показник, тим вище якість контрольованого пакування. Проведено оцінку застосовності розробленого комплексного показника для аналізу форми пакувань. Для цього проведено аналіз партії пакувань, який підтвердив відтворюваність процесу аналізу форми пакування за допомогою запропонованого комплексного показника; а також відповідність оцінок, отриманих за запропонованою методикою, візуальними оцінками. Метод комплексної кількісної оцінки форми пакувань надає можливість проводити оптимізаційні експерименти і на їх основі призначати такі регульовані параметри мотальних механізмів, які надають можливість отримувати пакування необхідної якості. У ході розробки нового мотального обладнання можна буде закласти необхідні кошти регулювання процесу намотування.