Наведено загальну характеристику інструментів та обладнання для процесу калібрування-шліфування деревностружкових плит (ДСП). Встановлено ефективність використання даної технології обробки плитних деревних матеріалів. Розроблено методику математичного аналізу та імітаційну модель процесу калібрування-шліфування ДСП жорсткими абразивними інструментами. Наведено результати експериментальних досліджень та математичний опис товщини ДСП. Запропоновано методи оптимізації процесу калібрування-шліфування ДСП абразивним інструментом багатошарової структури.

Представлена общая характеристика инструментов и оборудования для процесса калибрования-шлифовки древесностружковых плит (ДСП). Установлена эффективность использования данной технологии обработки плиточных древесных материалов. Разработана методика математического анализа и имитационная модель процесса калбирования-шлифовки ДСП жесткими абразивными инструментами. Представлены результаты экспериментальных исследований и математическое описание толщины ДСП. Предложены методы оптимизации процесса калибрования-шлифовки ДСП абразивным инструментом многослойной структуры.

Розроблено способи та технологічні основи виробництва деревинно-солом'яних плит шляхом додавання солом'яних частинок до деревинних. Дана технологія дозволяє одержати плитні матеріали з задовільними властивостями у разі додавання до деревинних до 25 % солом'яних частинок, внаслідок чого зменшується собівартість плит і, відповідно, підвищується економія цінної деревинної сировини. Здійснено вибір критеріїв оцінювання якості деревинно-солом'яних плит і планування експериментів. Проведено експериментальні дослідження виготовлення та випробування даних плит. Визначено розміри та фракційний склад подрібнених солом'яних частинок і солом'яних і деревинно-солом'яних плит. Одержано регресійні залежності фізико-механічних властивостей деревинно-солом'яних плит: від вмісту солом'яних частинок за різного складу стружкової суміші, різного виду та різної втрати клею, від параметрів режиму пресування. Розроблено науково обгрунтовані рецептурно-технологічні режими виготовлення деревинно-солом'яних плит на існуючому обладнанні. Запропоновано способи виготовлення стружкових плит з використанням соломи, які дозволяють розширити сировинну базу для їх виготовлення.

Розроблено жорсткий абразивний круг і встановлено раціональні технологічні режими процесу калібрування-шліфування заготовок з фанери для підвищення якості та точності оброблюваної поверхні, а також продуктивності процесу. Виконано теоретичні дослідження кінематичних характеристик оброблюваної поверхні з метою обгрунтування вибору зернистості круга. Розроблено рецептуру жорсткого абразивного інструмента для калібрування - шліфування заготовок з фанери. Досліджено вплив режимних факторів і структурних характеристик абразивних кругів на стійкісні та силові показники процесу абразивної обробки. Одержано відповідні рівняння регресії. Установлено раціональні режими процесу калібрування - шліфування даних заготовок. Проведено виробничі випробування розробленого жорсткого абразивного круга, які засвідчили високу ефективність роботи цього інструмента.

Одержано вирази для визначення енергосилових показників процесу. Вивчено вплив бокових зусиль на процес різання. Встановлено умови захоплення та сталої, рівномірної подачі матеріалу. Визначено умови цілісності крайки волокнистої плити під час її розкроювання. Одержано математичні залежності у вигляді таких рівнянь регресії: рівняння, яке відображає залежність величини шорсткості поверхні, утвореної під час розкроювання волокнистих плит дисковими ножами, від основних режимних факторів, рівняння, яке описує закономірність зміни величини відносного потовщення крайки волокнистої плити, пов'язаного зі зміною основних параметрів процесу, рівняння, що відображає залежність відношення величини зони зсуву до товщини матеріалу від змінних факторів, рівняння, яке описує вплив основних факторів процесу на деформацію стискування крайки плити, рівняння, що відображає залежність сили різання від режимних параметрів процесу. Рекомендовано раціональні технологічні параметри процесу розкроювання волокнистих плит дисковими ножами.

Проведено експериментальні дослідження умов термічного захисту деревоволокнистих плит та наведено результати досліджень вогнестійких та тепло- і звукоізоляційних властивостей.

Обгрунтовано, що вживана деревина (ВЖД) є потенційним ресурсом сировини (2 млн. тонн/рік) для перероблення її на вироби з деревини. Визначено фізико-механічні властивості столярної плити (СП) із ВЖД: міцність при статичному згині поперек рейок, міцність при сколюванні по клейовому шву, формостійкість. Розроблено з перероблення ВЖД на СП. Запропоновано режимні параметри і практичні рекомендації для виробників даних плит.

З'ясовано можливість використання стебел ріпаку у виробництві деревинних композиційних матеріалів, виготовлених на основі мінерального в'яжучого з метою розширення сировинної бази завдяки залученню відходів сільськогосподарського виробництва.

Визначено хімічний склад деревинного волокнистого шламу з відстійних басейнів виробництва волокнистих плит. З'ясовано, що вміст холоцелюлози у шламі приблизно у півтора разу менший; вміст лігніну - у півтора разу більший; вміст смолистих екстрактивних речовин - у кілька разів більший; вміст водорозчинних екстрактивних речовин - майже однаковий; вміст золи - приблизно на порядок більший у порівнянні з їх середнім вмістом у деревині.

Індекс рубрикатора НБУВ: М134.2 + М133.8 + Н307

Рубрики:

Виробництво дерев'яних будівельних деталей

Виробництво деревноволокнистих плит

Ізоляційні матеріали та вироби

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Роботу присвячено вирішенню науково-практичного завдання зменшення матеріалоємності конструкцій з деревинноволокнистої плити середньої щільності за рахунок прогнозування терміну експлуатації за методикою, що ґрунтується на кінетичній теорії міцності твердих тіл. Розроблено спосіб прогнозування довговічності виробів з композиційних матеріалів на основі деревини та прискорену методику визначення термоактиваційних параметрів. Визначено термоактиваційні параметри для деревинноволокнистих плит середньої щільності товщиною 10 мм, 16, 19 мм без покриття, опоряджених фарбою і личкованих шпоном файн-лайн та розраховано термоактиваційні параметри матеріалів залежно від виду захиснодекоративного покриття. Визначено, що волога зменшує довговічність виробів із плит MDF і запропоновано метод розрахунку параметрів, що дозволяють розрахувати довговічність при нестаціонарних умовах експлуатації. Визначено вплив природного старіння в’яжучого на довговічність меблевих виробів із плит MDF. Розраховано економічний ефект від використання личкованих натуральним шпоном файн-лайн плит MDF для виготовлення кухонних стільниць. Порівняно з ламінованою стружковою плитою це становить 659 грн/м пог. за рахунок більшого терміну служби, а з меблевим щитом – 2 426 грн/м пог. у зв'язку з меншою вартістю та мінімальними додатковими витратами на експлуатацію.