Досліджено поводження високомолекулярних ефірів, альдегідів, спиртів і летких кислот вина в процесі перегонки, їх перехід у окремі фракції дистиляту та коньячний спирт. Визначено вплив швидкості згону спирту, який міститься в перегінному середовищі та концентрації домішок на характер переходу домішок у дистилянт. Установлено кореляційний зв'язок між складом летких домішок вина або спирту-сирцю з оптимальним об'ємом головної фракції. Вивчено особливості впливу духмяних вод на склад та якість коньяків. Запропоновано новий спосіб одержання духмяних вод на базі ефективного використання головної та хвостової фракцій. Створено пристрій для фракціонування дистилянту та визначено основні параметри його роботи. Розроблено, випробувано та впроваджено удосконалену технологічну схему перегонки коньячних виноматеріалів, що базується на застосуванні розрахункового способу визначення оптимального об'єму головної фракції, раціональному використанні головної та хвостової фракцій у процесі виробництва духмяних вод, застосуванні даного пристрою для фракціонування дистилянту. Оптимізовано основні технологічні параметри процесу перегонки для апарата ПУ-500, що працює за схемою подвійної перегонки. Зазначено, що схема пройшла виробничі та приймальні випробування та впроваджена з фактичним економічним ефектом 7,9 тис.грн.

Встановлено закономірності одержання якісних коньячних спиртів з виноматеріалів, виготовлених шляхом зброджування сусла дріжджами роду Schizosaccharomyces, з проведенням азотної підгодівлі дріжджів, а також з некондиційного винограду з введенням у сусло під час зброджування спирту етилового, в тому числі виноградного походження. На підставі проведених досліджень та одержаних результатів запропоновано удосконалені технології виготовлення коньячних виноматеріалів шляхом зброджування дріжджами роду Schizosaccharomyces, зброджування сусла з проведенням азотної підгодівлі дріжджів, а також з попереднім введенням у сусло спирту етилового, на які розроблено та затверджено Херсонвинпромом технологічні інструкції.

Запропоновано удосконалену технологію отримання коньячного спирту, суть якої полягає в тому, що під час першої перегонки виноматеріалу відбирають кінцеву низькоспиртуозну фракцію з розрахунком отримання оптимальної об'ємної частки етилового спирту у спирті-сирці коньячному, яка забезпечує максимальний вихід коньячного спирту або мінімальні енергетичні витрати на одиницю кінцевого продукту. Досліджено вплив багаторазового повернення головних фракцій, виділених під час першої перегонки виноматеріалу у виноматеріал наступних перегонок на склад і якість одержуваних коньячних спиртів. Встановлено, що під час повернення головних фракцій у кількості до 10 разів, якість коньячного спирту не погіршується, а вихід відповідно збільшується. Розроблено та затверджено комбінатом "Кримрадгоспвинпром" технологічну інструкцію на одержання коньячного спирту молодого; технологія пройшла виробничі іспити на заводі марочних вин і коньяків "Коктебель".

Сформульовано та доведено наукову гіпотезу про те, що внаслідок комбінованого впливу в процесі екстрагування мікрохвильовим полем виникає додатковий потужний механізм переносу - бародифузія, що в десятки разів інтенсифікує масовіддачу. Наведено наукове обгрунтування нового механізму переносу. На базі експериментального моделювання визначено умови фазових рівноваг у системі деревина - спирт, залежності коефіцієнта масовіддачі для періодичних і безперервних режимів екстрагування від комплексу режимних і конструктивних параметрів. Розроблено інженерну методику розрахунку. Запатентовано конструкцію екстрактора. Проведено її випробування за умов виробництва. За результатами дегустації дослідних зразків спиртів доведено перспективність розробки.

Наведено результати визначення оптимального режиму термічної обробки продуктів переробки деревини дуба (ДДП), а також впливу такої ДДП на динаміку й кінетику процесу накопичення у коньячних спиртах основних ароматичних компонентів дуба. Визначено, що для витримки коньячних спиртів використання термообробленої деревини, в якій за рахунок термічної обробки відбувається трансформація високомолекулярних компонентів дуба та утворення нових ароматичних речовин, прискорює процес екстракції компонентів дуба з деревини (в 4 рази), у порівнянні з використанням натуральної ДДП, та покращує їх якість. Визначено оптимальне співвідношення (1:3) натуральної до термообробленої деревини у разі використання для витримки коньячних спиртів.

Наведено результати досліджень динаміки виснаження деревини дуба бочок впродовж 7 циклів використання витримки в них коньячних спиртів (щорічна заливка молодих спиртів з наступним їх зливанням та аналізом). Визначено, що найбільш інтенсивне екстрагування компонентів дуба у нової бочки (49 - 71 %) відбувається у перший цикл витримки коньячних спиртів. Мінімальна кількість концентрації компонентів дуба (менше 10 %) екстрагується у коньячний спирт після четвертого циклу заливки. Під час шостого і подальшого циклів використання бочки внутрішня поверхня деревини клепки має виснаження більш ніж на 90 %.