Досліджено вплив житнього солодового екстракту на структурно-механічні властивості тіста та якість пряників. Установлено, що використання у виробництві пряників житнього солодового екстракту замість крохмальної патоки підвищує граничну напругу зсуву пряничного тіста, що вимагає більшої кількості води під час приготування тіста і поліпшує якість пряників.

Досліджено структурно-механічні властивості емульсій для заварних пряників із використанням житньо-солодового екстракту. Встановлено, що такі емульсії є структурованими дисперсними системами, які мають аномалію в'язкості, зумовлену коагуляційною структурою, та належать до псевдопластичних (неньютонівських рідин). Емульсіям притаманна яскраво виражена властивість тиксотропії, тому збірники для готової емульсії обов'язково повинні мати механічні мішалки, щоб забезпечити однакову в'язкість емульсії та її правильне дозування в тістомісильну машину.

Розроблено нову технологію заварних пряників із додаванням до заварок борошна з ячмінного пивоварного солоду та комплексної суміші поверхнево-активних речовин.

Удосконалено технологію заварних пряників з приготування рідких (вологості 32,5, 36 %) з 30,50 % від маси борошна у тісті житнього борошна або густих заварок (вологості 30 %) з 75 % суміші житнього та пшеничного борошна, з заварюванням борошна кислим інвертним сиропом з pH 2,8 і вмістом сухих речовин 60 % та з додаванням до заварок від 4%, борошна з ячмінного солоду. На підставі проведених досліджень визначено оптимальне дозування солодового борошна, що дозволяє скоротити тривалість ферментації заварок до 1-ї доби для рідких заварок і до 4-х діб - для густих заварок. Установлено вплив удосконаленої технології на інтенсифікацію технологічного процесу та на тривалість зберігання готових виробів. Затверджено нормативну документацію (рецептури, технологічні інструкції), нову технологію впроваджено у виробництво. Визначено ефективність удосконаленої технології за показником конкурентоспроможності.

Доведено антиоксидантні властивості рослинних домішок і запропоновано нові рецептурні композиції, які підвищують харчову та біологічну цінність пряників з використанням продуктів бджільництва, технічної сировини; білкових збагачувачів, замінників цукру, фруктової сировини, продуктів солодорощення. Підтверджено збагачення пряників незамінними амінокислотами, мінеральними речовинами та вітамінами. Рентгенографічними дослідженнями встановлено позитивний вплив даної сировини на збереження якості нових пряників покращеного складу. Одержані дифрактограми засвідчили руйнування кристалічної структури м'якушки виробів. Результати визначення вмісту токсичних елементів і мікробіологічних показників у дослідних зразках засвідчили харчову безпечність нових пряників покращеного складу у процесі зберігання. Вивчено зміни якості розроблених виробів у процесі зберігання та встановлено терміни їх придатності до споживання. Встановлено високу ефективність використання пакетів з поліпропілену з метою гальмування процесів окиснення та гідролізу жирової основи пряників, пакетів з металізованого, орієнтованого поліпропілену та картонних коробок з поліетиленовою укладкою для сповільнення процесів черствіння.

Обгрунтовано доцільність концепції здорового харчування, розроблення наукових основ, реалізації та споживання продуктів оздоровчої дії. Розглянуто напрямки підвищення харчової цінності та зниження енергетичної цінності борошняних кондитерських виробів. Наведено результати досліджень хімічного складу пряників із кунжутного, кедрового шроту і гірчака зміїного та зміни, що відбуваються у складі цих виробів. Досліджено вплив добавки на органолептичні показники якості готових виробів.

Теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено доцільність використання рослинних добавок у технології пряничних виробів. Обгрунтовано вплив вмісту рослинних добавок на формостійкість пряників. Проведено сенсорну оцінку органолептичних показників готових виробів і побудовано профілі органолептичної оцінки пряників. Встановлено, що рослинні добавки сприяють поліпшенню якості пряничних виробів.

Актуальність теми дослідження зумовлена обмеженим асортиментом борошняних кондитерських виробів для хворих на цукровий діабет (ЦД). Традиційні кондитерські вироби (на цукрі) мають високий рівень глікемічності і їх не рекомендовано споживати хворим на ЦД. Для цієї групи населення потрібно розробляти вироби із замінниками цукру. Існують роботи з розроблення здобного, цукрового, затяжного печива, кексів, маффінів, бісквітних напівфабрикатів із застосуванням цукрозамінників-поліолів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Пряники з повною заміною цукру на цукрозаміникиполіоли в Україні не виробляють, що обумовлює доцільність їх розроблення. Визначити органолептичні показники пряників, встановити доцільне співвідношення суміші ізомальтитол-фруктоза, розрахувати харчову, енергетичну цінність та показник глікемічності. Встановлено, що пряники на мальтитолі мають достатній рівень солодкості, на ізомальтитолі - занизький. З метою підвищення рівня солодкості запропоновано використовувати фруктозу в суміші з ізомалтитолом у співвідношенні 0,5:0,5 та 0,7:0,3. Застосування мальтитолу та ізомальтитолу не сприяє істотному зниженню калорійності, максимальне зниження до 10 %. Показник глікемічності пряників на мальтитолі знижується на 16 %, на ізомальтитолі на 30 %, що дозволяє позиціонувати пряник як "виріб із редукованою глікемічністю". Застосування фруктози підвищує показник глікемічності на 2 - 4 %. Висновки: впровадження у виробництво розроблених пряників дозволить розширити асортимент борошняних кондитерських виробів, які зможуть споживати хворі на ЦД.

Актуальність теми дослідження зумовлена обмеженим асортиментом борошняних кондитерських виробів для хворих на цукровий діабет (ЦД). Традиційні кондитерські вироби (на цукрі) мають високий рівень глікемічності і їх не рекомендовано споживати хворим на ЦД. Для цієї групи населення потрібно розробляти вироби із замінниками цукру. Існують роботи з розроблення здобного, цукрового, затяжного печива, кексів, маффінів, бісквітних напівфабрикатів із застосуванням цукрозамінників-поліолів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Пряники з повною заміною цукру на цукрозаміникиполіоли в Україні не виробляють, що обумовлює доцільність їх розроблення. Визначити органолептичні показники пряників, встановити доцільне співвідношення суміші ізомальтитол-фруктоза, розрахувати харчову, енергетичну цінність та показник глікемічності. Встановлено, що пряники на мальтитолі мають достатній рівень солодкості, на ізомальтитолі - занизький. З метою підвищення рівня солодкості запропоновано використовувати фруктозу в суміші з ізомалтитолом у співвідношенні 0,5:0,5 та 0,7:0,3. Застосування мальтитолу та ізомальтитолу не сприяє істотному зниженню калорійності, максимальне зниження до 10 %. Показник глікемічності пряників на мальтитолі знижується на 16 %, на ізомальтитолі на 30 %, що дозволяє позиціонувати пряник як "виріб із редукованою глікемічністю". Застосування фруктози підвищує показник глікемічності на 2 - 4 %. Висновки: впровадження у виробництво розроблених пряників дозволить розширити асортимент борошняних кондитерських виробів, які зможуть споживати хворі на ЦД.