Досліджено можливість застосування ядра соняшнику в технології пісочного печива і його вплив на фізико-хімічні властивості готового виробу.

Наведено аналітичну модель процесу коекструзії дисперсних матеріалів, зокрема, у разі виготовлення трубчастих виробів із начинками.

Розроблено технологію виробництва печива вівсяного з використанням біологічно активної домішки хітин-протеїнового комплексу; вивчено органолептичні та фізико-хімічні показники якості готової продукції.

Розроблено технологію здобного печива у разі застосування нової стабілізаційної комплексної суміші поверхнево-активних речовин.

Изучены технологические свойства изомальта; определены типы эмульсий; изучено влияние компонентов рецептуры на печенье с изомальтом. Исследована технология изготовления печенья.

Розроблено технологію приготування здобного, затяжного, цукрового печива з низьким показником глікемічності на основі нового цукрозамінника лактитолу. Встановлено вплив лактитолу на реологічні, технологічні властивості тіста. Розроблено та затверджено рецептури, технологічні умови.

Розроблено та реалізовано нову технологію виробництва виробів з листкового тіста з використанням домішок порошків сухих ягід глоду, калини та обліпихи, які мають підвищену харчову цінність і подовжений термін зберігання. Встановлено, що застосування таких домішок у процесі виготовлення листкових виробів сприяє гальмуванню окисних процесів в їх жировому компоненті, що позитивно впливає на збереження якості виробів. Доведено, що застосування домішок порошків сухих ягід глоду, калини та обліпихи забезпечує зміцнення клейковини пшеничного борошна. Обгрунтовано рекомендації щодо їх використаня в технології виготовлення листкового тіста з борошна зі зниженими технологічними властивостями. Виявлено, що домішки порошків сухих ягід обліпихи, калини та глоду до пшеничного борошна сприяють поліпшенню реологічних властивостей листкового тіста: підвищенню в'язкості та зниженню адгезії. З'ясовано, що наявність домішок обумовлює збільшення ефективної в'язкості маргарину, що наближає його за даною характеристикою до вершкового масла. Наведено рекомендації щодо використання маргарину замість вершкового масла в технології виготовлення листкового тіста. Розроблено технологію виготовлення виробів з листкового тіста з використанням порошків сухих ягід обіпихи, калини та глоду зі збільшеним терміном зберігання до 48-ми годин. Визначено харчову й енергетичну цінність виробів, встановлено їх комплексний та інтегральний показники якості. Розроблено та затверджено нормативну документацію щодо виготовлення листкових виробів з рослинними домішками антиоксидантної дії.

Розглянуто питання поліпшення збереженості споживних властивостей цукрового печива, виготовленого з нетрадиційної сировини. Встановлено, що нові види печива "Калинка", "Горобинка", "Берізка", "Смородинка", "Насолода", "Осіння суміш" і "Весняний привіт" мають високу харчову та біологічну цінність, а також краще зберігають споживні властивості у порівнянні з традиційними виробами. Показано кореляційну залежність між перекисним, кислотним, бензидиновим і тіобарбітуровим числами та тривалістю зберігання жирів і жирової основи печива. Вивчено зміни органолептичних і фізико-хімічних показників нових видів печива залежно від використання різної упаковки й умов зберігання.

Визначено поліфенольний склад плодів чорноплідної горобини, а також фізико-хімічні властивості біофлавоноїдів. Досліджено вплив домішок чорноплідної горобини (ДЧГ) на стан білкового комплексу пшеничного борошна, дію його протеолітичних і амілолітичних ферментів. Визначено високу антиоксидантну активність ДЧГ і здатність її поліпшувати стійкість жирового компонента пісочного тіста до окиснення. Теоретично знайдено та підтверджено за методом математичного моделювання раціональні концентрації ДЧГ, які дозволяють зменшити кількість жирового компонента в пісочному напівфабрикаті та підвищити харчову цінність готових виробів. Установлено позитивний вплив ДЧГ на органолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні властивості виробів з пісочного тіста зі зниженим вмістом жиру, на їх смак та харчову цінність. Запропоновано засіб використання чорноплідної горобини в технологічному процесі одержання даних кондитерських виробів, що полягає у додаванні домішки до борошна на початковій стадії процесу.

Науково обгрунтовано теоретичні та практичні аспекти використання нетрадиційної сировини функціонального призначення у виробництві вафель підвищеної харчової цінності. Експериментально встановлено оптимальну кількість та підтверджено доцільність внесення до рецептури вафельних листів висівок пшеничних, зародкових пластівців, кукурудзяного борошна та панірувальних сухарів. Наведено покращаний рецептурний склад вафель відповідно до потреб організму людини, систематизований у розробленій нормативній документації. Створено якісно нові вафлі з жировими начинками, збагачені поліфункціональними біологічно активними рослинними домішками, що сприяє задоволенню потреб організму людини у життєво важливих нутрієнтах. Виявлено закономірності змін органолептичних, фізико-хімічних і мікробіологічних показників у нових вафлях залежно від внесених нетрадиційних компонентів, використаних сучасних пакувальних матеріалів за відповідних умов зберігання та обгрунтовано необхідні рекомендації. Установлено, що складові частини насіння винограду, кореня цикорію, зародків пшениці, приймочок кукурудзи, квітів акації та підварки гарбузової характеризуються ефективними антиоксидантними властивостями і у середньому удвічі сповільнюють окиснювальні та гідролітичні процеси в жирах вафель.

Розроблено та обгрунтовано технологію борошняних кондитерських виробів із використанням білкового збагачувача рослинного походження - соєвої пасти. За сукупністю результатів теоретичних та експериментальних даних сформульовано доцільність використання соєвої пасти для виробництва бісквітного напівфабрикату, пісочного печива та кексів. Встановлено, що введення нової нетрадиційної сировини до рецептури названих виробів дозволяє одержати високоякісну готову продукцію, підвищує її біологічну цінність. Доведено, що внесення соєвої пасти скорочує витрати виробництва та знижує собівартість готових виробів.

Розроблено загальні принципи створення борошняних кондиторських виробів репродуктивного призначення та науково обгрунтовано вибір джерел есенціальних нутрієнтів. Вивчено фізико-хімічні та технологічні властивості ламінарії, збагачених органічним селеном курячих яєць, овочевої сировини (шпинату, моркви), модифікованого крохмалю "ULTRA-TEX-2000", драглеутвірного компонента. Розглянуто аспект їх використання у виробництві борошняних кондитерських виробів. Розроблено технологію таких виробів з заданими показниками поживної цінності. Досліджено якість і безпечність розроблених виробів, проведено їх медико-біологічну апробацію, а також комплексно оцінено конкурентоспроможність. Розроблено нормативну документацію, здійснено комплекс заходів щодо впровадження запропонованих виробів у закладах ресторанного господарства.

  Скачати повний текст

Запропоновано використання комплексної суміші поверхнево-активних речовин складного ефіру полігліцерину, тригліцериду стеаринової кислоти, моностеарату гліцерину, сорбату тристеарату для удосконалення технології приготування здобного тістового напівфабрикату. Досліджено вплив комлексної суміші гідроколоїдів "Едгум КД 15" і яблучної клітковини на властивості фруктової начинки та запропоновано технологію її виготовлення. Визначено раціональні режими формування напівфабрикатів за методом ко-екструзії, які забезпечують якість готових виробів за максимальної продуктивності. Розглянуто процеси тепломасопереносу під час випікання - сушіння - охолодження двокольорового печива та здобного печива з начинкою, обгрунтовано раціональні режими, які забезпечують інтенсифікацію процесу. Проведено кваліметричну оцінку ефективності удосконаленої технології, показано перевагу запропонованих технологічних рішень у порівнянні з традиційними.

Удосконалено технологію та розширено асортимент цукрового печива з використанням вторинних продуктів харчової промисловості. Встановлено, що з метою збагачення продукції доцільно вносити у борошно з пивної дробини та борошно з макухи соняшникової у кількості 5 % і 3 % відповідно. Відзначено, що такий вміст домішок уможливлює на 12 % задоволення добової потреби людини у разі вживання нею 100 г цукрового печива. За результатами проведених теоретичних і експериментальних досліджень показано доцільність використання борошна з пивної дробини та борошна з макухи соняшникової у виробництві цукрового печива. Встановлено, що введення домішок до рецептури не скорочує період зберігання виробів, підвищує їх біологічну ціність і дозволяє одержати високоякісну продукцію. Оптимізовано рецептуру даного печива шляхом використання борошна з пивної дробини та борошна з макухи соняшникової. Запропоновано використовувати центробіжне вихрове змішування компонентів рецептури, що дозволяє виключити попереднє змішування інгредієнтів і приготування емульсії. Для розробленої продукції наведено проект документації, а саме: рецептуру, технічні умови та технологічні інструкції. На підставі апробації запропонованих технологій за промислових умов показано можливість їх використання.

Визначено, що результати теоретичних і експериментальних досліджень дозволили довести доцільність використання олії кукурудзяної рафінованої дезодорованої та порошку коріння алтею як стабілізатора емульсії в рецептурі пісочних виробів. Проаналізовано, що комплекс заходів з розробки та впровадження нового методу обробки емульсії для пісочного тіста довів можливість усунення негативних наслідків використання рідкої олії в технології пісочних виробів. Встановлено й обгрунтовано основні параметри обробки емульсії у вихровому шарі феромагнітних часток електромагнітного поля апарату ВА-100, визначено основні чинники впливу вихрового шару на якісні характеристики жирової складової емульсії, встановлено закономірності впливу кукурудзяної олії на властивості пісочного тіста. Досліджено органолептичні, структурно-механічні, фізико-хімічні показники пісочних виробів на основі обробленої у ВШФЧ + ЕМП емульсії, одержаної з використанням кукурудзяної олії та порошку коріння алтею. Доведено, що використання кукурудзяної олії в складі обробленої емульсії підвищує біологічну цінність пісочних виробів, покращує їх споживчі характеристики, розширює асортимент. Розроблено та затверджено нормативну та технологічну документацію, здійснено апробацію нових виробів, розраховано економічний ефект від впровадження.

Розглянуто вплив сировини на якість і споживні властивості кондитерських виробів. Проаналізовано асортимент крекерів і галет вітчизняних і зарубіжних виробників з урахуванням перспективних напрямів його удосконалення. Встановлено взаємозв'язок між особливостями рецептурного складу та гігроскопічністю крекерів і галет. Розкрито вплив умов і термінів зберігання, пакувальних матеріалів на зміну їх якості. Увагу приділено проблемам прогнозування змін якості крекерів і галет під час їх зберігання.

Рассмотрено влияние сырья на качество и питательные свойства кондитерских изделий. Проанализирован ассортимент крекеров и галет отечественных и зарубежных производителей с учетом перспективных направлений его усовершенствования. Установлена взаимосвязь между особенностями рецептурного состава и гигроскопичностью крекеров и галет. Раскрыто влияние условий и сроков хранения, упаковочных материалов на изменение их качества. Уделено внимание проблемам прогнозирования изменения качества крекеров и галет во время их хранения.

Формалізовано вимоги щодо розробки виробів функціонального призначення з використанням водорості, екстракту стевії, фруктози, житнього борошна та резистентного крохмалю Hi-Maize. Науково обгрунтовано й експериментально встановлено відмінності у закономірностях перебігу технологічних процесів за використання житнього борошна та комплексного введення дієтичних домішок. Встановлено закономірності утворення бісквітного тіста з використанням цистозіри, підсолоджувачів, житнього борошна та вилученням цукру. Визначено закономірності утворення пісочного тіста з екстрактом стевії зі зниженою кількістю цукру. Вдосконалено технологію створення борошняних кондитерських виробів функціонального призначення шляхом використання та раціонального комбінування сировинних інгредієнтів: водоростевої сировини, підсолоджувачів, крохмалю з харчовими волокнами, сухого молока та житнього борошна.

Доведено доцільність застосування різних комбінацій природних добавок, зокрема, антиоксидантів, ароматизаторів і добавок з підвищеною харчовою та біологічною цінністю для виробництва печива цукрового. Досліджено залежність зміни якості печива цукрового під час зберігання від використаних добавок і умов зберігання. Вивчено вплив сучасних пакувальних матеріалів на збереження печива цукрового.

Досліджено та науково обгрунтовано вплив цукрозамінників (фруктози, глюкози, сорбіту, лактитолу, ізомальту) на формування тістових мас коагуляційно-кристалізаційної структури (тісто для здобного печива), коагуляційно-пастоподібної структури (тісто для кексів), коагуляційно-піноподібної слабкоструктурованої структури (бісквітне тісто), коагуляційно-піноподібної сильноструктурованої структури (для білково-збивного печива та тістечок).