Приведены результаты экспериментальных исследований по очистке и сепарации подсолнечного масла в бегущем электрическом поле. Обоснованы технологические параметры процесса (величина напряжения, подаваемого на многорядную систему электродов; частота; время), которые обеспечивают эффективную очистку масла от нежировых примесей и гидратированных фосфатидов, а также их разделение в двух встречно бегущих полях.

Досліджено теплофізичні та діелектричні властивості рафінованої соняшникової олії з різною термічною передісторією. Розглянуто природу релаксаційних і фазових переходів, що спостерігалися на температурних залежностях питомої теплоємності та комплексної діелектричної проникності. На підставі цього вивчено зміни структури та хімічного складу соняшникової олії у результаті її нагрівання за умов звичайного використання.

Исследовано прямое амидирование низкокачественного рапсового масла аминоэтилэтаноламином. Установлено, что снижение давления в системе оказывает влияние на превращение свободных жирных кислот и ацилглицеринов. Рассчитаны кинетические параметры взаимодействия компонентов рапсового масла с амином и установлено, что константы скорости взаимодействия низкокачественного рапсового масла с амином на ≈ 15 % меньше этих показателей для рафинированного рапсового масла. Снижение давления способствует ускорению получения алкилимидазолинов.

Одержано нові наукові дані щодо вилучення вільних жирних кислот із жирної коріандрової олії методом селективної екстракційної рафінації етиловим спиртом, включаючи показники складу і якості. Одержані дані дозволили в порівнянні з лужною рафінацією олій розробити нову ресурсоощадну технологію екстракційної рафінації та розробити технологію фракціювання одержаної рафінованої олії. Вперше встановлено, що екстракційна рафінація жирної коріандрової олії з використанням етилового спирту як екстрагента забезпечує вилучення вільних жирних кислот і не впливає на вміст природного хлорофілу у рафінованій олії. Визначено, що застосування етилового спирту під час екстракційної рафінації жирної коріандрової олії забезпечує зниження вмісту пероксидних сполук. Набуло подальшого розвитку застосування методу ферментативної етерифікації вільних жирних кислот у складі олії етиловим спиртом, що зумовлює підвищення фізіологічної цінності олії за рахунок утворення етилових ефірів жирних кислот. Зазначено, що використання аніоніту у процесі рафінації жирної коріандрової олії підвищує ефективність вилучення вільних жирних кислот. Вперше одержано фракцію напівтвердого жиру з жирної коріандрової олії, що містить 96,7 % ненасичених жирних кислот і не містить транс-ізомерів. Експериментально та за допомогою апроксимаційного моделювання визначено ефективні технологічні параметри (швидкість охолодження, тривалість кристалізації) одержання напівтвердої фракції жирної коріандрової олії петрозелінового типу.