Скачати повний текст

Розглянуто проблеми, пов'язані з утилізацією відбільних замаслених глин, їх відновленням, використанням, захороненням та інше. Проведено аналіз існуючих методів утилізації та запропоновано їх утилізацію шляхом спалювання. За допомогою лабораторної установки визначено швидкість вигорання олії з фільтрувальної глини, що залежить від температури в печі та розміру частинок. Запропонована утилізаційна схема з використанням обертової печі. Наведено результати досліджень зі спалювання замаслених глин, математичного моделювання циклона-осаджувача - результати розрахунків по математичній моделі з полями концентрації, швидкостей та температур.

Надано результати експериментальних досліджень дисперсного складу фузу рослинної олії, визначено, що частинки з розміром більше 10 мкм становлять 60 % загальної кількості частинок. Одержано інтегральну криву розподілу частинок.

Представлено результати дослідження розділення фузу рослинної олії. Наведено залежність коефіцієнта освітлення від діаметра частинок за різної частоти обертання ротора, визначено, що в разі збільшення числа обертів кількість частинок у фугаті зменшується, тим самим збільшується коефіцієнт освітлення.

Наведено результати одержання біопалива з використанням відходу лужної рафінації соняшникової олії - соапстоку. Найпростішою технологією одержання біопалива є циклічна, основана на реакції переестерифікації триацилгліцеролів рослинної олії спиртом з застосуванням кислотного каталізатору. Перевагою технологій із використанням каталізаторів є відносна простота технологічного процесу, а отже, і порівняно низька вартість технологічної лінії. Визначено, що найефективніше застосовувати в технології одержання біопалива бутиловий спирт, що полегшує промивання одержаного біопалива дозволяє зменшити температуру реакції, чинити її без використання надлишкового тиску, а, також дозволяє організувати процес з постійним видаленням реакційної води у вигляді азеотропної суміші з бутанолом. Видалення жирової фази з соапстоку проведено за допомогою наноструктурованого адсорбента, одержаного за розробленою методикою з соняшникового лушпиння. Таким чином вирішена проблема утилізації відходів олієжирової промисловості, а саме, соняшникового лушпиння та соапстоку, що зменшить навантаження на довкілля. Визначено фізико-хімічні характеристики біопалива та доведено, що одержаний продукт відповідає вимогам нормативних документів на біопаливо, які діють в Україні та ЄС.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л782.320.9

Рубрики:

Відходи рафінації жирів та їх використання

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л535.5 + Л782.320.9

Рубрики:

Виробництво біопалива(біогазу)

Відходи рафінації жирів та їх використання

Шифр НБУВ: РА451551 Пошук видання у каталогах НБУВ